28.11.2019 року м. Дніпро Справа № 908/1170/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Кузнецов В.О., Чус О.В.
секретар Манчік О.О.
за участю:
від відповідача: Котелевський К.В., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 року (повний текст складено 01.10.2019 року)
у справі № 908/1170/19 (суддя - Мірошниченко М.В., м. Запоріжжя)
за позовом ОСОБА_2 , м. Мелітополь Запорізької області
до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біол", м. Мелітополь Запорізької області
про виключення зі складу засновників
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 року прийнято відмову від позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біол". Провадження у справі закрито. Видано ухвалу на повернення із державного бюджету України ОСОБА_2 суми 960,50 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією №1-3378К від 07.05.2019 року.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 року, а справу направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що ухвала суду першої інстанції винесена без дотримання вимог законодавства. Заява ОСОБА_2 від 24.09.2019 року про відмову від позову була надана в судовому засіданні 30.09.2019 року, про що є відмітка головуючого судді. З оскаржуваної ухвали та протоколу судового засідання від 30.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 не приймав участі в судовому засіданні, а від його імені діяла представник - адвокат Малик С.А. на підставі ордеру. Таким чином, заяву до суду було надано представником, а не ОСОБА_2 . Разом з тим, копія ордеру, яка наявна в матеріалах справи, не містить конкретної назви суду, а саме - Господарський суд Запорізької області, де адвокат Малик А.С. має право надавати правову допомогу ОСОБА_2. Крім того, ордер видано адвокатським об'єднанням "Абсолют", а не самим адвокатом. Також, вказаний ордер містить підпис керівника адвокатського об'єднання, однак не містить підпису адвоката, який діє на його підставі. Наведені обставини дають підстави вважати, що заява про відмову від позову, яка хоч і підписана ОСОБА_2 була надана до суду адвокатом Малик А.С. Для належної відмови від позову ОСОБА_2 повинен був не просто підписати заяву про відмову від позову. Він або його належно уповноважений представник, повинен був цю заяву надати до суду. Проте, таку заяву подано неналежно уповноваженим представником. Аналіз частини 2 статті 191 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що суд зобов'язаний роз'яснити сторонам, незалежно від їх обізнаності, наслідки відмови від позову. Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд не роз'яснював наслідки відмови від позову з огляду на вказану в заяві обізнаність сторони з наданими їй правами.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2019року - без змін. Посилається на те, що він особисто скористався правом, визначеним статтями 2, 43, 191, пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, склав та підписав заяву про відмову від позову для подальшого подання до суду. В зв'язку з чим твердження відповідача, викладене в апеляційній скарзі, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що направлене на умисне затягування процесу та порушення виключних прав позивача. В матеріалах справи наявний ордер уповноваженого представника позивача в даній справі - адвоката Малик А.С. серія ДП № 1138/005 від 15.07.2019 року, виданого АО "Абсолют" на підставі договору про надання правової допомоги № 1507 від 15.07.2019 року, відповідно до якого адвокат Малик А.С. уповноважена надавати правову допомогу у судах усіх інстанцій на території України, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності. Даний ордер виданий та підписаний керівником адвокатського об'єднання із проставленням відтиску печатки. Таким чином, з даного ордеру вбачається чіткий та визначений перелік установ і організацій, зокрема, суди усіх інстанцій на території України, де уповноважений представник має право представляти інтереси довірителя. Позивач звертає увагу, що адвокат Малик А.С. здійснює представництво його інтересів в даній справі без обмежень в повноваженнях, в зв'язку з чим обмеження правомочності адвоката на звороті не зазначаються, оскільки вони відсутні. В матеріалах справи наявна копія ордеру, яка не містить підпису адвоката. Проте, даний недолік був усунений під час розгляду справи в суді першої інстанції і під час судових засідань неодноразово оригінал даного ордеру досліджувався судом і визнаний останнім як належний та допустимий доказ підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача в суді.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.11.2019 року.
У зв'язку з неможливістю судді Чус О.В. 19.11.2019 року здійснювати розгляд апеляційної скарги ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 року розгляд справи призначено в судовому засіданні на 28.11.2019 року.
В судовому засіданні 28.11.2019 року представник відповідача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Позивач та третя особа наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
16.05.2019 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 13.05.2019 року ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біол".
Позовні вимоги обґрунтовані статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 року, статтями 6, 15, 16, 529, 626, 629 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1170/19. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.07.2019 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біол".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2019 року відкладено підготовче засідання на 05.08.2019 року.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 04.09.2019 року включно, відкладено підготовче засідання на 03.09.2019 року.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2019 року, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.09.2019 року.
30.09.2019 року на адресу Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення строку для подання відповідної заяви по суті справи до суду. Клопотання обумовлено несвоєчасним отриманням від відповідача відзиву на позовну заяву, що позбавило позивача можливості надати відповідь на відзив у підготовчому засіданні.
Також, 30.09.2019 року від позивача до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому позивач просив суд: 1) повернутися до розгляду справи у підготовче провадження та продовжити підготовче засідання; 2) поновити ОСОБА_2 строк для подання клопотання про зупинення провадження у справі; 3) зупинити провадження у справі до прийняття остаточного рішення по взаємопов'язаній справі № 320/2233/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів подружжя.
Обґрунтовуючи подане клопотання позивач вказував на те, що справа № 320/2233/18 та дана справа є пов'язаними і у разі скасування Верховним судом рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.11.2018 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 09.07.2019 року у справі № 320/2233/18 та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судом буде встановлено ряд обставин, які мають істотне значення для розгляду даної справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені клопотання, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення клопотань позивача заперечив, зазначив, що відповідь на відзив позивачем подано зі значним простроченням, доказів поважності пропуску строку для подання відповіді на відзив позивачем не надано, тому останній підлягає залишенню без розгляду. Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач звернув увагу суду, що Господарський процесуальний кодекс України не містить положень про перехід з розгляду справи по суті назад у підготовче провадження, вважає, що підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним судом касаційної скарги позивача у справі № 320/2233/18 відсутні, оскільки саме лише існування пов'язаного спору не може бути підставою для зупинення провадження у справі, лише неможливість вирішення справи до розгляду пов'язаної з нею іншої справи зумовлює зупинення провадження. Крім того, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/2233/18 набрало законної сили.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив до суду, суд дійшов висновку про наявність поважних причин для його задоволення на підставі частини 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши клопотання відповідача про повернення до підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, суд не знайшов підстав для його задоволення.
В судовому засіданні 30.09.2019 позивачем подано суду заяву про відмову від позову.
Представник позивача підтримав подану заяву, просив суд її задовольнити.
Розглядаючи дану справу, місцевий господарський суд ухвалою від 30.09.2019 року прийняв відмову від позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біол" та закрив провадження у справі.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Предметом розгляду даної справи в апеляційному провадженні є наявність або відсутність правових підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частин 1-3, 5 статті 191 - позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Наслідки відмови позивача від позову визначені в положеннях частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до приписів вказаної норми у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у справі у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає можливість дійти до висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: наявність у представника відповідної сторони обмежень у повноваженнях та вчинення процесуальної дії (відмови від позову); якщо відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтями 2, 14 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип диспозитивності у господарському процесі. Так, на підставі приписів частини другої статті 14 цього Кодексу позивач може розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається із матеріалів справи, заяву про відмову від позову підписано особисто позивачем - ОСОБА_2 .
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, враховуючи, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а також те, що насідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу відомі, що вбачається із змісту заяви та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, суд першої інстанції прийняв відмову від позову ОСОБА_2 та закрив провадження у даній справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у даній справі.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі, у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні з даним позовом до суду, позивачем згідно з квитанцією № 1-3378К від 07.05.2019 року було сплачено суму 1921,00 грн. судового збору.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору (960,50 грн.).
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, з дотриманням вимог частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрив провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо неналежного представництва позивача адвокатом Малик А.С. не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом, оскільки заява позивача про відмову від позову підписана особисто позивачем, а адвокат Малик А.С. лише підтримала таку заяву в судовому засіданні. Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що він особисто скористався правом, визначеним статтями 2, 43, 191, пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, склав та підписав заяву про відмову від позову для подальшого подання до суду.
Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права. При цьому, апеляційний господарський суд погоджується із викладеними у відзиві на апеляційну скаргу доводами позивача.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
За наведених обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 року у справі № 908/1170/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.12.2019 року.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ В.О. Кузнецов
Суддя _________________ О.В. Чус