вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
03.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4212/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
та представників:
від позивача: Хомутов Г.В.;
від відповідача: Іващенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Хільченко Юлії Михайлівни (м. Запоріжжя)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (м. Дніпро)
про стягнення коштів, сплачених відповідачу як аванс, у зв'язку з його відмовою в укладенні договору купівлі-продажу у розмірі 584 040 грн. 00 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Фізична особа-підприємець Хільченко Юлія Михайлівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (далі - відповідач) кошти, сплачені відповідачу як аванс, у зв'язку з його відмовою в укладенні договору купівлі-продажу у розмірі 584 040 грн. 00 коп.
Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 760 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
21.11.2017 на підтвердження домовленості між позивачем та відповідачем про використання подарункових карт відповідача "Comfy", відповідач надіслав позивачу рахунок-фактуру № СФКІС0000009491 від 21.11.2017 для переказу відповідачу коштів на загальну суму 1 197 840 грн. 00 коп. за 322 подарункові карти "Comfy", який 26.12.2017 був оплачений позивачем.
27.12.2017 відповідач передав позивачу 322 карти, що підтверджується видатковою накладною № РНКІС-000001723 від 27.12.2017.
В подальшому, протягом 2018 року позивачем було використано 165 карт для придбання товарів у магазинах відповідача. Іншою частиною карток у кількості 157 штук позивач скористатися не зміг, оскільки у них закінчився строк дії. Повернути кошти відповідач також відмовився, обґрунтовуючи це тим, що кошти за карти не повертаються.
Відповідно сума, що була сплачена позивачем відповідачу за 157 карт і залишок невикористаного позивачем авансового платежу, що був отриманий відповідачем, становить 584 040 грн. 00 коп. (3720,00 грн. х 157 Карт = 584 040,00 грн).
Як вказує позивач, відповідач відмовився укладати з позивачем договори купівлі-продажу товарів, чим позбавив позивача можливості скористатися 157 картами (які ще не були використані позивачем) і, відповідно, залишком невикористаного авансового платежу, що був отриманий відповідачем, а саме: 584 040 грн. 00 коп. Вказане і є причиною спору.
Ухвалою суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 16.10.2019.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 43861/19 від 26.09.2019), в якому він просив суд дозволити йому взяти участь у засіданні, призначеному на 16.10.2019, в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 27.09.2019 вказане клопотання позивача було задоволено та доручено Апеляційному суду Запорізької області організувати в приміщенні цього ж суду участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду № 46214/19 від 10.10.2019), у якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне:
- позивачем надана невірна оцінка правовідносинам, що склалися між сторонами, а саме: безпідставно заперечується факт укладення попереднього договору між позивачем та відповідачем. Як зазначено в позовній заяві позивачем, він звернувся до відповідача з наміром придбати у відповідача будь-який товар, що пропонується ним для продажу в магазинах торгової марки "Сomfy", тобто позивач звернувся до відповідача як до особи, що здійснює роздрібну торгівлю побутовою технікою та іншими товарами через мережу магазинів. Таким чином, саме за укладенням договору роздрібної купівлі-продажу позивач звертався до відповідача. Тобто фактично сторони погодились укласти попередній договір про укладення в майбутньому договору роздрібної купівлі-продажу товару. На підтвердження факту укладення такого попереднього договору позивач сплатив грошові кошти, а відповідач передав позивачу 322 подарункові картки. Таким чином, на підставі статей 207, 635, 698 Цивільного кодексу України сторонами був укладений попередній договір з зобов'язанням сторін укласти основний договір роздрібної купівлі-продажу товару в мережі магазинів відповідача. Так, дії для укладення основного договору купівлі-продажу мали бути вчинені саме позивачем, шляхом звернення до будь-якого магазину відповідача протягом строку дії попереднього договору. Відповідно відповідач не відмовляв позивачу ані в укладенні договору купівлі-продажу, ані в можливості використати отримані позивачем подарункові карти. Всупереч погодженим умовам саме позивач не звернувся до відповідача за укладенням основного договору купівлі-продажу товарів протягом одного року щодо 157 подарункових карток;
- відповідач не заперечує проти твердження позивача в частині того, що перераховані позивачем грошові кошти в сумі 584 040 грн. 00 коп. не є дарунком позивача відповідачу. Проте не погоджується з твердженням, що вказана сума є авансами за договорами купівлі-продажу товарів, що не були укладені. Таким чином, у спірних правовідносинах сума, сплачена позивачем є саме завдатком за попереднім договором, підтверджує зобов'язання позивача в майбутньому придбати товар в мережі магазинів відповідача та є забезпеченням цього зобов'язання. Оскільки позивачем не виконаний обов'язок щодо укладення частини договорів купівлі-продажу товарів - він не звернувся до магазинів відповідача за придбанням товарів, завдаток, як це передбачено частиною 1 статті 571 Цивільного кодексу України, залишився у відповідача;
- позивачем невірно визначена правова природа Правил використання подарункового сертифікату. Позивач особисто отримав у відповідача подарункові картки в кількості 322 одиниці за видатковою накладною, про що свідчить його підпис та печатка на зазначеній накладній. Відповідач звертає увагу, що на кожній подарунковій картці, що були отримані позивачем, нанесені істотні умови їх використання, а саме: строк дії подарункової картки становить 1 рік з дати її придбання та активації. Таким чином, здійснення позивачем оплати, прийняття подарункових карток, разом з "Правилами придбання та використання подарункової картки Сomfy", що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.comfy.ua., а також частково на самих подарункових картках, в їх сукупності визначають істотні умови договору приєднання та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем;
- крім того, відповідач зауважує, що на кожне звернення позивача ним була надана повна та обґрунтована відповідь по суті заявлених вимог з посиланням на фактичні обставини правовідносин, що склалися; відповіді надавались у найкоротші строки. У зв'язку з чим, посилання позивача на порушення відповідачем принципів клієнтоорієнтованості відповідач вважає безпідставними, більш того, цей факт зазначає сам позивач в позовній заяві, відповідачем була надана можливість використати подарункові картки вже після закінчення одного року після їх активації, що встановлений Правилами їх використання;
- відповідач зауважує, що для підготовки відзиву на позов, представництва інтересів відповідача в суді, він уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Іващенко Т.В. № 04/01 від 27.09.2019. Подібний позов є першим в практиці господарської діяльності відповідача. За весь час використання подарункових карток та здійснення торгівельної діяльності позивачем суб'єкти господарювання позовні заяви з таким предметом та підставами не подавали. Подання такого позову, з огляду на його безпідставність, має негативні наслідки для ділової репутації відповідача, яка є важливою складовою його ділової практики. Даними обставинами обумовлена складність даної справи для відповідача та, відповідно, розмір витрат відповідача на правничу допомогу. Таким чином, враховуючи складність справи, непрогнозовану кількість судових засідань та документів, що мають бути підготовлені по справі, докази витрат на правничу допомогу відповідача будуть подані відповідачем протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у справі.
У судове засідання 16.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 22.11.2019, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті; ухвалою суду від 16.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 22.12.2019 включно та відкладено підготовче засідання на 03.12.2019.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 47062/19 від 16.10.2019), в якому він просить суд дозволити йому взяти участь у засіданні, призначеному на 03.12.2019 о 10:40 год., в режимі відеоконференції та доручити Запорізькому апеляційному суду, а у разі відсутності можливості - Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя або Господарському суду Запорізької області, забезпечити проведення 03.12.2019 о 10:40 год. у своєму приміщенні відеоконференції для участі позивача в судовому засіданні у цій справі.
Ухвалою суду від 16.10.2019 задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Запорізькому апеляційному суду організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною по справі № 904/4212/19, а саме: представнику позивача - Фізичної особи-підприємця Хільченко Юлії Михайлівни.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду № 49376/19 від 29.10.2019), у якому він просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на наступне:
- попередній договір між позивачем і відповідачем не укладався, оскільки вони лише намагались його укласти, посилаючись на те, що видаткова накладна є попереднім договором, відповідач ігнорує вимоги статті 182 Господарського кодексу України. Тобто попередній договір обов'язково має містити умови про предмет та інші істотні умови основного договору. Проте, ні видаткова накладна, ні інші документи, передані відповідачем позивачу, не містять істотних умов договору купівлі-продажу товарів, зокрема, найменування і характеристики товару, його ціну, ні умов його укладення;
- отже, позивач (як майбутній покупець) і відповідач (як майбутній продавець) лише намагались укласти попередній договір купівлі-продажу товарів, посилання відповідача на видаткову накладну, як на попередній договір, є безпідставним та ґрунтується виключно на його власних припущеннях;
- у матеріалах справи немає такого документу як попередній договір у формі єдиного документу. Проте відповідач намагається різні документи (первинний документ - видаткову накладну, свої правила користування картами) видати за попередній договір, що також суперечить частині 2 статті 182 Господарського кодексу України;
- відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України завдаток відноситься до одного із способів забезпечення виконання зобов'язання, оформлення якого відповідно до частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України допускається виключно у письмовій формі, недотримання якої відповідно до частини 2 статті 547 Цивільного кодексу України зумовлює нікчемність правочину;
- відповідач не надав укладеного із позивачем письмового договору завдатку. Відсутність такого доказу зумовлена тим, що між позивачем і відповідачем ніколи не укладалось такого договору;
- позивач дізнався про наявність у відповідача певних Правил коли йому в магазині відповідача було повідомлено про закінчення строку дії Карти, тобто у лютому 2019 року, а міг дізнатися лише після отримання карт, на яких вказано, що умови користування картою викладені на веб-сайті відповідача;
- відповідач не надав жодного доказу про те, що в грудні 2017 року на його веб-сайті дійсно була розміщені Правила, і саме така їх редакція, яку він додав до свого відзиву, а не будь-яка інша;
- враховуючи факт того, що між позивачем і відповідачем не укладалось попереднього договору з приводу укладання протягом 1 року основного договору купівлі-продажу, ствердження відповідача про порушення позивачем своїх зобов'язань є безпідставним. Натомість, враховуючи, що між позивачем і відповідачем не укладалось договору завдатку, відмова відповідача у поверненні частини невикористаного авансу, сплаченого позивачем, є порушенням права позивача.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь (вх. суду № 50674/19 від 05.11.2019), у яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі, посилаючись на наступне:
- вказані факти відповідачем не визнавалися, оскільки дійсно в період з 27.12.2017 по 27.12.2018р. частина подарункових карт була надана до магазинів відповідача. Проте слід зауважити, що облік подарункових карт ведеться за серійними номерами, нанесеними на цих картах, тому було встановлено, що 165 карт з числа карт, переданих позивачу були пред'явлені до магазинів протягом строку дії карт, тобто карти були використані до 27.12.2018. Щодо можливості використання 157 карт позивач звернувся у лютому 2018 року тобто після спливу строку дії цих карт;
- використавши частину отриманих подарункових карток та придбавши товари в мережі магазинів відповідача, позивач такими діями підтвердив факт укладення договорів. Таким чином, як зазначав відповідач у відзиві, позивач та відповідач погодилися в майбутньому укласти договори роздрібної купівлі-продажу товарів (погодили предмет, ціну, умови придбання), тобто уклали попередній договір роздрібної купівлі-продажу товарів;
- надавши позивачу рахунок на оплату подарункових карт відповідач запропонував йому приєднатися до вказаних правил. Здійснивши оплату за рахунком, позивач приєднався до вказаних правил тим самим уклавши попередній договір роздрібної купівлі-продажу товарів. Таким чином, правила, рахунок, платіжне доручення про оплату подарункових карток за рахунком та видаткова накладна в сукупності свідчать про укладення попереднього договору роздрібної купівлі-продажу товарів у письмовій формі;
- відповідач вказував, і це повністю відповідає викладеній вище позиції, що згадані Правила є за своєю правовою природою договором приєднання, а оплата та отримання подарункових карт свідчить про приєднання до цих Правил та, відповідно, укладення попереднього договору роздрібної купівлі-продажу товарів;
- позивач зазначає, що сплачені грошові кошти не могли бути завдатком, оскільки на дату здійснення платежу не існувало основного договору купівлі-продажу. Проте, статтями 546, 570, 571 Цивільного кодексу України не встановлено правило, що завдатком може забезпечуватися виконання зобов'язання тільки за основним договором. Також не встановлено заборони на забезпечення завдатком виконання зобов'язань за попереднім договором. Попередній договір роздрібної купівлі-продажу товарів містить прямі зобов'язання позивача придбати в мережі магазинів відповідача товар та сплатити за нього грошові кошти;
- перераховані позивачем грошові кошти не є за своєю правовою природою завдатком, позивач не наводить норми права, які б надавали йому право вимагати повернення грошових коштів;
- між сторонами, як доведено відповідачем, був укладений попередній договір роздрібної купівлі-продажу товарів у формі договору приєднання, умовами якого передбачено, якщо основний договір роздрібної купівлі-продажу утримувачем подарункової картки Comfy не був укладений в період строку дії подарункової картки Comfy та/або утримувач подарункової картки до спливу строку дії подарункової картки не використав залишок номіналу подарункової картки Comfy, то відповідно, завдаток або його частина залишається в розпорядження власника і поверненню не підлягає;
- положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не визначено правовий статус авансу, його правова природа, умови надання та повернення. Вимагаючи повернення грошових коштів, позивач не зазначає правових підстав своїх вимог, тобто конкретні норми права, які б встановлювали обов'язок відповідача повернути зазначені грошові кошти позивачу та, відповідно, надавали позивачу право вимагати їх повернення.
У підготовче засідання 03.12.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 03.12.2019 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У зв'язку з виконанням завдань підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 23.12.2019 о 15:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 03.12.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали підписаний - 03.12.2019.
Суддя Ю.В. Фещенко