проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" листопада 2019 р. Справа № 917/500/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Сіверін В.І. ,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача, не прибув,
від відповідача, Касьянов С.М., адвокат за ордером,
від відповідача, Коба І.М. за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за вх. №2733 Х/3 на рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.19 (повний текст складено 24.06.2019, суддя Безрук Т.М.) у справі № 917/500/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро,
до Приватного підприємства "Желдорсервіс", м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 201 791, 00 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємство "ЖелДорСервіс" (далі - відповідач) про стягнення 201 791,00 грн. штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем було відправлено вагони №№ 50234418, 50720325, 50105394 з вантажем. При цьому в залізничній накладній №43314954 зазначено одержувач: ПАО «ЕВРАЗ Днепродзержинский КХЗ» адреса одержувача: вул. Колеусовська, буд.1, м.Дніпродзержинськ. При прибутті вагону на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній не відповідає адресі ПрАТ " Дніпровський коксохімічний завод ". Тому, відповідно до ст. 122, ст. 118 Статуту залізниць України відповідач має сплатити штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати - 201791,00 грн.
Господарським судом Полтавської області прийнято рішення по справі №917/500/19 від 18.06.2019 р., яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємство "ЖелДорСервіс" (вул. Гагаріна, буд.27/4, кв.24, м.Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 30613858) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд.108, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49602; код ЄДРПОУ 40081237) 201791 грн. 00 коп. - штрафу, 3026 грн. 86 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «ЖелДорСервіс» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Заявник апеляційної скарги також звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального права. Наполягає, що фактично місцезнаходження ПрАТ «Дніпродзержинський КХЗ» не змінювалося, а відбулося лише перейменування міста з м.Дніпродзержинськ на м.Кам'янське що є загальновідомим фактом згідно постанови Верховної Ради України від 19.05.2016. Тому твердження позивача по справі про невірне зазначення адреси у залізничній накладній, з яким погодився і суд першої інстанції, є хибним.
Наполягає, що стягнення штрафу, встановленого ст. ст. 122, 118 Статуту залізниці, передбачено за умовами одночасного неправильного зазначенні адреси вантажоодержувача та коду, розмір штрафу є дуже великим
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08,2019 р. поновлено строк на апеляційне оскарження та порушене апеляційне провадження у справі № 917/500/19.
06.09.2019 р. від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертають увагу суду, що зміна назви міста призводить до зміни місцезнаходження юридичної особи. Наполягають, що відповідач мав можливість на момент формування накладної (24.12.2019) безкоштовно в онлайн режимі перевірити адресу ПрАТ «Дніпровський КХЗ». Посилання заявника апеляційної скарги на принцип розумності та добросовісності вважає безпідставним та необґрунтованим. Наполягають, що залізнична накладна, яка є договором перевезення, містить у собі на першій сторінці застереження (умови договору) про те, що Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, відповідно до ст.24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 № 457. При цьому, неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача є окремим порушенням, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.03.2018 р. по справі №917/964/17.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 р. розгляд справи призначено на 29.10.2019 р.
У зв'язку з відпусткою члена судової колегії судді Дучал Н,М, на день розгляду справи на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Ільїн О.В., суддя Сіверін В.І. (витяг з протоколу від 28.10.2019)
В судових засіданнях, призначених на 14.11.2019 та 28.11.2019 з'явилися представники відповідача, які підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Представники позивача в судові засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони було повідомлено належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.
Крім того, від заявника апеляційної скарги на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких, заявник звертає увагу суду, що на його переконання позовна заява підписана особою, яка не мала відповідних повноважень, а докази, додані до позовної заяви, не є належними.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижчевикладене.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження наступне.
У грудні 2018 зі станції Терешківка Південної залізниці відповідач здійснив групову відправку вагонів № 50234418, № 50720325, № 50105394 з вантажем, оформлену накладною № 43314954 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - код ЄДРПОУ 05393085 (а.с.9).
На вищевказане відправлення відправник надав станції навантаження Терешківка Південної залізниці накладну, в якій представником відправника в графі 4 "Одержувач" зазначено: код ЄДРПОУ 05393085, "ПАО "ЕВРАЗ Днепродзержинский КХЗ"; адреса одержувача: ул. Колеусовская, д.1, г.Днепродзержинск, Днепропетровская обл. (а.с.9).
31.12.2018 по прибутті вагонної відправки за накладною № 43314954 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній, не відповідає адресі отримувача - код ЄДРПОУ 05393085, ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод".
Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу підтверджується Актом загальної форми №1350 від 31.12.2018 (а.с.10), в якому вказано, що отримувач з такою адресом відсутній; вагони затримані до з'ясування.
31.12.2018 станцією призначення Правда на станцію відправлення Терешківка було відправлено телеграму № НР 67 про невірно зазначену адресу в накладній №43314954 (а.с.12).
ПП "ЖелДорСервіс" листом від 31.12.2018р. №31/12 прохав в накладній №43314954 внести зміну в адресу вантажоодержувача, зазначивши ПрАТ «ДКХЗ», Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Колеусівська, буд. 1 (а.с.15).
31.12.2018 із станції відправлення Терешківка на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь №НР 41, щодо виправлення назви та адреси одержувача у накладній №43314954 (а.с.13).
На підставі листа ПП "ЖелДорСервіс" від 31.12.2018р. №31/12 та телеграми-відповіді № HP 41 від 31.12.2018 на станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 43314954 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з «ПАО ЕВРАЗ Днепродзержинский КХЗ; ул. Колеусовская, д.1, г.Днепродзержинск, Днепропетровская обл.» на «ПрАТ «ДКХЗ» Дніпропетровська обл., м.Кам"янське, вул. Колеусівська, буд. 1» (а.с.9).
Вказані обставини стали підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємство "ЖелДорСервіс" 201791,00 грн. штрафу, нарахованого в порядку ст. 118 Статуту залізниць України.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вамоги задоволено повністю. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 908, 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. (ч.5 ст.307 Господарського кодексу України)
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 (зі змінами), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989).
Пунктом 1.2 Правил встановлено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.
Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Згідно п.1.3 Правил, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до Додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів в накладній у графі «Одержувач», яка заповнюється вантажовідправником, зазначаються відомості щодо вантажоодержувача: найменування, код згідно ЄДРПОУ, поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано абонентської скриньки
Представник вантажовідправника у графі 55 «правильність внесених відомостей підтверджую» зазначає свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі (п.2.3. Правил оформлення перевізних документів).
З матеріалів справи вбачається, що у накладній № 43314954 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник ПП «ЖелДорСервіс» Грекул Н.О.
Пунктом 122 Статуту залізниці передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 118 Статуту залізниці встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно приписів ч. 4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Судова колегія, при розгляді цієї справи, враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові № 914/2339/17 від 05 лютого 2019 року.
Так, Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
З огляду на наведене, посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідачем по цій справі повинен виступати вантажоодержувач, є безпідставним.
Судова колегія при розгляді цієї справи, також бере до уваги правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.03.2018 по справі № 917/964/17.
Так, у своїй постанові Верховний Суд зазначив, що статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
При розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
З огляду на наведене, посилання заявника апеляційної скарги, на те, що штраф повинен застосовуватися лише у разі одночасного неправильного зазначення коду та адреси одержувача, є безпідставними.
Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу підтверджується Актом загальної форми №1350 від 31.12.2018 (а.с.10), в якому вказано, що отримувач з такою адресом відсутній; вагони затримані до з'ясування.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", на підставі якого місто Дніпродзержинськ було перейменовано на місто Кам'янське та стверджує, що такі зміни є загальновідомими.
Такі твердження апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки саме на відправника покладається обов'язок заповнення накладної, відповідно до якої здійснюється відправлення вантажу.
Що стосується твердження заявника апеляційної скарги, які викладені у його додаткових поясненнях, про те, що позовна заява підписана не належною особою, а документи, додані до справи, не є належними доказами по справі.
Відповідно до приписів ст.60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частина 3 ст.60 ГПК України встановлює, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно приписів ч.4 ст.60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. (ч.7 ст. 60 ГПК України)
Згідно приписів ст. 61 ГПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява позивача підписана уповноваженим представником адвокатом С.О. Руденко.
На підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву позивач надав копію нотаріально посвідченої довіреності від 30.10.2018 р. з тексту якої вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» уповноважує адвоката Руденко Світлану Олександрівну представляти інтереси позивача у судах усіх інстанцій та підписувати, зокрема, позовні заяви. До зазначеної довіреності надано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3515.
Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України, повноваження адвоката можуть бути посвідчені або довіреністю або ордером, твердження заявника апеляційної скарги, що позовна заява підписана не належною особою, спростовується матеріалами справи.
Відповідно до приписів ч.3 ст.70 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Копії доказів, які позивач надав до суду, посвідчені юрисконсультом Хлабистіним Д.М.
До матеріалів справи також надано копія довіреності від 30.10.2018 р. з тексту якою вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» уповноважує юрисконсульта сектора договірної та претензійної позовної роботи структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Хлабистіна Дмитра Миколовича представляти інтереси Довірителя, у судах, для чого він має право, зокрема, подавати докази.
За таких обставин, посилання заявника апеляційної скарги на не належність доказів, які було подано позивачем, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного провадження.
Відповідно до приписів ст. 275 ГПК України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.276 ГПК України).
В даному випадку, суд першої інстанції прийняв рішення по справі з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро, на рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.19 у справі № 917/500/19 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.19 у справі №917/500/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 03.12.2019.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.І. Сіверін