вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" листопада 2019 р. Справа№ 927/409/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі Даниленко Т.О.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 27.11.2019.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 16.09.2019 (повний текст рішення складено 26.09.2019)
у справі №927/409/19 (суддя Книш Н.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод"
до Чернігівської міської ради
про визнання договору оренди землі укладеним,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва від 22.11.2013 ТОВ "Творчий кластер "Ремзавод" з 2013 року є власником нежитлової будівлі площею 2926,1 кв.м за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 194 корпус 6 та нежитлової будівлі загальною площею 4338,0 кв.м за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 194 корпус 4. Чернігівською міською радою було розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194, та прийнято рішення від 17.08.2017 №22/VII-27 (зі змінами, внесеними рішенням від 26.10.2017 №24/VII-27), яким його задоволено. Позивач зазначає, що на виконання вказаного рішення було укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції від 20.09.2017 №52-ЧВ. На виконання умов договору було розроблено проект землеустрою, погоджений Висновком Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 27.12.2017 №01-24/779 та Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.03.2018 №2135/82-18, а також погоджено Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради межові знаки на земельній ділянці, орієнтовною площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194. Позивач посилається на звернення до відповідача з клопотанням від 28.04.2018 №5, відповідно до якого просив надати в оренду товариству земельну ділянку по проспекту Миру, 194, терміном на 2-5 років. Рішенням Чернігівської міської ради від 31.05.2018 №31/VII-23 ТОВ "Творчий кластер "Ремзавод" відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст.28 Закону України "Про землеустрій".
Водночас позивач, посилається на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі № 2540/2548/18, зазначає, що даним рішенням визнано протиправним та скасовано підпункт 3.3 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/УІІ-23 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам" та зобов'язано Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженню відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод", та прийняти відповідне рішення урахуванням висновків суду. Рішення суду набрало законної сили. Позивач стверджує, що до сьогоднішнього дня відповідач систематично ухиляється від затвердження проекту землеустрою та ухиляється від укладення Договору оренди земельної ділянки площею 1,5859га за адресою м. Чернігів, проспект Миру,194.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" у задоволенні позову до Чернігівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі №927/409/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Зазначаючи при цьому, що у зв'язку із систематичним порушенням прав скаржника відповідачем, останній вимушений вже більше року шукати захисту своїх прав у судах. Фактично, якщо проаналізувати рішення суду першої інстанції, то слід зробити висновок, що скаржник взагалі не буде мати права належним чином оформити свої земельні правовідносини із відповідачем. Зазначає також, що визнати договір укладеним скаржник не має змоги, оскільки на думку суду першої інстанції обов'язково повинно бути відповідне рішення відповідача про надання згоди на передачу такої земельної ділянки в оренду, але відповідач, в свою чергу, то взагалі знімає з розгляду дане питання майже півроку, то повторно відмовляє, посилаючись кожен раз на різні підстави, які також є незаконними.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі №927/409/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
30.10.2019 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази на підтвердження направлення апеляційної скарги відповідачу з описом вкладення.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019, у зв'язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019у справі №927/409/19. Призначено справу до розгляду на 27.11.2019.
26.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає при цьому, що земельна ділянка розташована в північній частині міста Чернігова. Згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2011, Генеральному плану міста Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від 25.12.2003, ця земельна ділянка відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами ІV-V класу санітарної шкідливості виробництв. Приналежність будівлі до певного класу визначається на підстав документів, які підтверджують права власності суб'єкта, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості з ДК БС 018-2000. З огляду на надані позивачем свідоцтва пр. оправо власності на нерухоме майно (корпус 4 - будівля цеху шестерень з прибудовою, побутовий корпус з прибудовою, корпус 6 - адмінбудівля, літейний цех, агрегатна дільниця, шихтовий двір з прибудовами) вбачається обґрунтоване віднесення об'єктів нерухомості саме до промислових, а не інших категорій.
В судовому засіданні 27.11.2019 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі № 927/409/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 27.11.2019 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі № 927/409/19 залишити без змін.
В судовому засіданні 27.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.11.2013, індексний номер 13255150, нежитлова будівля за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 194, корп. 6, загальною площею 2926,1 кв. м, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод".
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.11.2013, індексний номер 13257014, нежитлова будівля за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 194, корп. 4, загальною площею 4338 кв. м, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод".
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13255684 від 22.11.2013, за ТОВ "Творчій кластер "Ремзавод" зареєстровано право власності на нерухоме майно: Адмінбудівля, літейний цех, агрегатна дільниця, шихтовій двір з прибудовами, літ. "В-2", "В'-1", "В2-1", "В3-1", "В4-1", "В5-1", "В6-1", "В7-1", "В8-1", "В9-1", загальною площею 2926,1 кв. м., за адресою Чернігівська область, м.Чернігів, проспект Миру, буд. 194, корп. 6.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13257196 від 22.11.2013, за ТОВ "Творчій кластер "Ремзавод" зареєстровано право власності на нерухоме майно: будівля цеху шестернь з прибудовою, побутовий корпус з прибудовою літ. Б-1, Б1-1, Б2-1, Б3-1, Б4-1, Б5-1, загальною площею 4338,0 кв. м. за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 194, корп. 4.
02.06.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою №5 від 02.06.2017, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5891 га, за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 194 для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови (код 03.14 КВЦПЗ Наказ від 23.07.2010 №548).
Згідно з рішення Чернігівської міської ради від 17.08.2017 №22VII-27 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам" (з урахуванням змін відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 №24VII-22 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам") надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" до 01.03.2018 подати на затвердження сесії міської ради, розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою.
Як зазначає скаржник у своїй апеляційній скарзі, з метою виконання рішення Чернігівської міської ради від 17.08.2017 №22VII-27, 20.09.2017 між фізичною особою-підприємцем Даниленко Миколою Миколайовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" (замовник) укладено договір №52-ЧВ на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Чернігові по пр-ту Миру, 194, згідно технічного завдання.
В квітні 2018 року виконавцем були надані, а замовником прийняті роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Чернігові по проспекту Миру, 194, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) №52-ЧВ від 04.05.2018.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1.5859 га Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" в м. Чернігів, по проспекту Миру, 194, 03.15. для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови було виготовлено інженером землевпорядником ФОП Даниленко М.М.
Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5859 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по проспекту Миру, 194, надіславши інженеру землевпоряднику ФОП Даниленко М.М. висновок №01-24/779 від 27.12.2017.
Позивачем до матеріалів справи також надано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки від 13.03.2018 №2135/82-18 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.
06.04.2018 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194, у м. Чернігові, цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - інформація відсутня, кадастровий номер земельної ділянки № 7410100000:01:012:0314 (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7406564542018 від 06.04.2018).
Як вбачається з листа ТОВ "Творчій кластер "Ремзавод" від 28.04.2018 вих. №5, який адресовано Чернігівському міському голові, позивач просить надати в оренду терміном від 2 до 5 років земельну ділянку за адресою: пр. Миру, 194 площею 1,5859 га "… для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", враховуючи "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки", розроблений у відповідності з дозволом сесії міської ради.
Рішенням Чернігівської міської ради від 31.05.2018 №31/VII-23 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам" відмовлено ТОВ "Творчій кластер "Ремзавод" у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, ураховуючи порушення вимог статті 28 Закону України "Про землеустрій" (п.9.3 рішення).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" звернулось з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасувати пункт 9.3 рішення Чернігівської міської ради № 31/VII-23 від 31.05.2018 та зобов'язання відповідача затвердити Проект землевідводу щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по просп. Миру, 194, з подальшим укладенням договору оренди.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 справа №2540/2548/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "'Творчій кластер "Ремзавод" до Чернігівської міської ради задоволено частково, визнано протиправним та скасовано підпункт 9.3 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам", а також зобов'язано Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Як вбачається з листів Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 22.03.2019 №01-20/134 та від 25.04.2019 №01-20/2013, питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314), площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194, було включено до проекту рішення міської ради №40/VII, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду, та було включено до проекту рішення міської ради №41/VII, але зазначений проект рішення був виключений з порядку денного пленарного засідання Чернігівської міської ради, яке відбулося 24.04.2019.
У відповіді за №5526 від 10.06.2019 на запит позивача відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повідомляє, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2540/2548/18 виданого 12.12.2018 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод", та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. Крім того, в листі зазначено, що 16.05.2019 до відділу надійшов лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради №1585/19/вих/02.08 від 10.05.2019, згідно якого вбачається, що управлінням вжито дії щодо виконання рішення суду, а саме: питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ "Творчій кластер "Ремзавод" було включено в проект рішення міської ради в березні та квітні 2019 року, але за результатами голосування депутатів не набрало необхідної кількості голосів, а тому було знято з розгляду. Також, відділ повідомлено, що вказане питання буде винесено на розгляд чергового пленарного засідання міської ради.
Відповідно до листів Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 04.06.2019 №01-20/417 та від 26.06.2019 №01-20/460 питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314) в оренду, площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194, було включено до проекту рішення міської ради №42/VII та №43/VII відповідно, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.
Отже, як свідчать матеріали справи, на час звернення позивача до суду першої інстанції з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, Чернігівською міською радою не було розглянуто по суті питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314) в оренду, площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що рішенням Чернігівської міської ради №44/VII-22 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам" п. 63 Товариству з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314) площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови "у зв'язку з тим, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова земельна ділянка відповідає зоні В-2 "Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництва" та ураховуючи наявні в проекті землеустрою правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна, які свідчать про належність об'єктів до будівель промисловості, оскільки об'єкти розташовані на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням не належить до категорії земель житлової та громадської забудови".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне
За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами першою - третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно із ч. 1 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З огляду на відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194, у м. Чернігові перебуває у власності територіальної громади міста Чернігова.
Відтак вирішення питання про надання у користування (в оренду) спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 194, належить до компетенції Чернігівської міської ради.
Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
При цьому частиною першою статті 93 Земельного кодексу України, приписи якої кореспондуються зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі", визначено, що засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (за змістом частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України та частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
За приписами ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частини друга та третя статті 124 Земельного кодексу України).
Згідно з абзацом першим частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Під час розгляду справи судом встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо цільового призначення земельної ділянки, щодо істотних умов спірного договору, відсутнє рішення міської ради щодо розміру орендної плати, строку оренди.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Проаналізувавши вищезазначені норми, судова колегія дійшла до переконання, що прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.
Отже, відсутність рішення Чернігівської міської ради про передачу позивачеві в оренду для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:012:0314, розташованої за адресою: м.Чернігів, проспект Миру, 194, тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) ТОВ "Творчій кластер "Ремзавод" шляхом укладення з ним відповідного договору оренди.
Надання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки не може свідчити про наявність волевиявлення органу місцевого самоврядування на передачу цієї земельної ділянки у користування (оренду), оскільки, надаючи дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування дозволяє особі здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу в подальшому визначити предмет користування (оренди).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.
Дана правова позиція кореспондується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16.
Щодо посилань скаржника на частину 6 статті 123 Земельного кодексу, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковою умовою для надання земельної ділянки у користування є саме рішення відповідного органу виконавчої влади про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради.
Пунктом 2 статті 77 зазначеного закону передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Також колегія суддів зазначає, що прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки є не обов'язком органів державної влади, а їхнім правом. Тобто, це прояв вільного волевиявлення власника щодо реалізації свого права на розпорядження своїм майном, яке гарантується законом та випливає з принципу диспозитивності при укладенні господарських договорів.
Водночас судова колегія звертає увагу, що винятками є випадки, коли власник вже прийняв відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду, оскільки законодавство не передбачає підстави для відмови уповноваженого органу від укладення такого договору за наявності чинного рішення цього ж органу про надання земельної ділянки в оренду.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 123 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, судове колегія приходить до висновку, що у разі відмови Чернігівської міської ради у наданні спірної земельної ділянки у користування (оренду) або ж залишення відповідного клопотання без розгляду позивач не позбавлений права оскаржити саме таку відмову або бездіяльність до суду.
Судова колегія погоджується з твердженням скаржника, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Проте, з аналізу наведених вище норм права вбачається, що ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів з клопотанням на отримання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якого встановлені ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень, чого в нашому випадку не відбулось.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
А тому, твердження скаржника щодо того, що якщо проаналізувати рішення суду першої інстанції, то слід зробити висновок, що скаржник взагалі не буде мати права належним чином оформити свої земельні правовідносини із відповідачем, судовою колегією залишаються поза увагою як необґрунтовані та безпідставні.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі №927/409/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі №927/409/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творчій кластер "Ремзавод" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі №927/409/19 - залишити без змін.
Матеріали справи №927/409/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.12.2019.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала