02 грудня 2019 р. Справа № 480/4382/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 02.10.2016 включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 02.10.2016 включно.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що всупереч чинному законодавству за час служби в період з 01.07.2015 по 02.10.2016 йому не здійснювалася виплата індексації заробітної плати.
Ухвалою суду від 01.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.11.2019 Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що виплата індексації заробітної плати здійснюється виключно в межах фінансових ресурсів на відповідний рік. Враховуючи вимоги Закону України "Про державний бюджет України на 2015-2017 роки" було значно зменшено і затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України. У зв'язку з цим адміністрацією Державної прикордонної служби України були видані накази про утримання чисельності військовослужбовців і працівників та фактичні видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, здійснювати лише в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати. Згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. Просив відмовити в задоволенні позову.
20.11.2019 надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 з доводами, викладеними у відзиві представника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України не погоджується, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказом начальника 5 прикордонного загону ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.
На звернення позивача листом № 11/Б-319 від 24.10.2019 було направлено витяг з розрахунково-платіжної відомості про отримане грошове забезпечення за період з липня 2015 року по жовтень 2016 року. В листі позивача проінформовано про те, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та повністю фінансується з Державного бюджету. Фінансування на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців з липня 2015 року по жовтень 2016 року не здійснювалось (а.с. 8-9).
Отже, позивачу з липня 2015 року по жовтень 2016 року не здійснювалася виплата індексації заробітної плати, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Зазначена обставина підтверджується також витягом розрахунково-платіжної відомості за липень 2015 року - жовтень 2016 року (а.с. 10-16) та відповідачем не заперечується.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно з приписами ст.ст. 2, 4 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Частиною 2 ст. 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-ХІІ).
Згідно з вимогами пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Посилання відповідача на відсутність закладення до бюджету коштів для виплати індексації, суд визнає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
У ст. 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною 3 ст. 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 33 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. У період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною 5 ст. 95 КЗпП України.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (п. 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (п. 2.3).
Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Позивач має право на індексацію грошового забезпечення та виплату належних йому сум, оскільки питання індексації заробітної плати врегульовано Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").
Відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він протягом 2015-2017 років звертався до відповідного органу щодо виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення. Таким чином, відповідач протиправно не нараховував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 02 жовтня 2016 року включно.
При цьому, позивач просить визнати дії відповідача протиправними в частині невиплати йому індексації грошового забезпечення за спірний період. Суд зазначає, що невиплата індексації грошового забезпечення є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 02 жовтня 2016 року включно.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 липня 2015 року по 02 жовтня 2016 року включно.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал