про відмову у забезпеченні позову
02 грудня 2019 рокум. ПолтаваНомер провадження №ЗП/440/13/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі, особи, які можуть отримати статус учасників справи: 1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; 2) відповідачі - Управління Держпраці у Сумській області, інспектори праці Берлет Аліна Олександрівна та Загребельна Марія Сергіївна ; предмет спору - про скасування припису про усунення виявлених порушень №СМ2033/1827/АВ/П від 05 листопада 2019 року, -
29 листопада 2019 року представник Ошека О.А., діючи в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, особи, які можуть отримати статус учасників справи: 1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; 2) відповідачі - Управління Держпраці у Сумській області, інспектори праці Берлет Аліна Олександрівна та Загребельна Марія Сергіївна ; предмет спору - про скасування припису про усунення виявлених порушень №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019 шляхом заборони відповідачам та іншим інспекторам праці Управління Держпраці в Сумській області перевіряти стан виконання ФО-П ОСОБА_1 припису №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019, а також шляхом зупинення дії припису №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019 до прийняття рішення у даній справі та набрання ним законної сили.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
При цьому, при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
За приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову, 05.11.2019 в Управлінні Держпраці в Сумській області ФО-П ОСОБА_1 вручено припис про усунення виявлених порушень №СМ2033/1827/АВ/П за підписами інспекторів праці Берлет А.О. та Загребельної М.С . Заявник зазначає, що вказаний припис він не виконав, на даний час заявник збирає докази та має намір оскаржити вказаний припис в судовому порядку. Вжиття заходів забезпечення позову необхідне для того, щоб унеможливити перевірку стану виконання ФО-П ОСОБА_1 припису №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019. Невжиття заходів забезпечення, на переконання заявника, може нівелювати ефективність та відновлення його прав.
Оцінюючи обґрунтованість поданої заяви, суд вважає за доцільне зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Зі змісту долученого до заяви припису Управління Держпраці в Сумській області №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019 слідує, що визначений у ньому строк для усунення ФО-П ОСОБА_1 виявлених порушень вже закінчився, оскільки був встановлений до 19.11.2019.
При цьому, будь яких документальних доказів, які б підтверджували вжиття Управлінням Держпраці в Сумській області чи його посадовими особами заходів для проведення перевірки стану виконання ФО-П ОСОБА_1 припису №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019 матеріали заяви про забезпечення позову не містять.
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник лише допускає можливість вчинення Управлінням Держпраці в Сумській області чи його посадовими особами дій по проведенню перевірки стану виконання ним припису №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019 та не наводить фактів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернеться до суду у строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Поряд з цим, на переконання суду, забезпечення позову шляхом зупинення дії припису №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019 є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, що є неприпустимим.
За викладених обставин, оскільки очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі при розгляді даної заяви судом не встановлено, суд вважає подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою, що свідчить про наявність підстав для постановлення ухвали про відмову в її задоволенні.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі, особи, які можуть отримати статус учасників справи: 1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; 2) відповідачі - Управління Держпраці у Сумській області, інспектори праці Берлет Аліна Олександрівна та Загребельна Марія Сергіївна ; предмет спору - про скасування припису про усунення виявлених порушень №СМ2033/1827/АВ/П від 05 листопада 2019 року - відмовити.
Копію ухвали направити особі, яка подала заяву, та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Суддя О.В. Гіглава
