19 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3275/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
представника позивача - Бехтер Л.В.,
представника відповідача - Шкурпели І.М.,
представника третьої особи - Тимченко К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_3, Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_1, Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, -
30 серпня 2019 року Державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_3, Державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_1, Державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_2 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 31.07.2019 № 2342/5.
В обґрунтування своїх вимог зазначили, що приймаючи рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - позивачів строком на 4 місяці, вимоги до прийняття якого передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" мав обов'язок приймати вмотивоване рішення, однак вмотивував своє рішення лише посиланням на статтю 37-1 зазначеного Закону та Порядок здійснення контролю (без конкретного пункту), в той час як проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України, що на думку позивачів є грубим порушенням норм Закону та прав і законних інтересів державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, чиї права були порушені прийняттям невмотивованого рішення про тимчасове блокування доступу 31.07.2019.
Ухвалою суду від 04.09.2019 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
07 жовтня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення ДП "НАІС", у яких третя особа зазначила, що ДП "НАІС" є технічним адміністратором Державного реєстру прав та не уповноважено приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо виконує їх. У зв'язку із надходженням наказу від Міністерства юстиції України в день його надходження заблоковано доступ позивачів до Реєстру /том 1, а.с. 208-211/.
16 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що Міністерство юстиції України при реалізації своїх повноважень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено термін обмеження, виходячи із типу порушення державними реєстраторами вимог законодавства, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, співрозмірності порушення з можливими негативними наслідками та на власний розсуд визначено за доцільне застосувати до позивача санкцію у вигляді блокування доступу до державного реєстру строком на 4 місяці, що відповідає вимогам чинного законодавства /том 1, а.с. 243-253/.
У відповіді на відзив від 23 жовтня 2019 року представник позивачів наголошував на тому, що відповідачем не наведено жодного фактичного та належного доказу порушення позивачами норм Закону та Порядку /том 2, а.с. 1-7/.
У судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2019 № 379/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Макєєнко О.В. проведено моніторинг реєстраційних дій державних реєстраторів виконавчого комітету Полтавської області у Державному реєстрі прав, за результатами якого складено акт від 26.06.2019 /том 1, а.с. 44-47/.
09.07.2019 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2609/7 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області /том 2, а.с. 32/.
25.07.2019 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області Комісією Міністерства юстиції України складно довідку, якою запропоновано тимчасово заблокувати доступ державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строком на 4 місяці /том 1, а.с. 38-43/.
Пунктами 1-3 наказу Міністерства юстиції України від 31.07.2019 № 2342/5 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" тимчасово заблоковано доступ державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строком на 4 місяці. Пунктом 4 наказу виконання пунктів 1-4 наказу покладено на державне підприємство "Національні інформаційні системи" /том 1, а.с. 38/.
ДП "НАІС" виконано пункти 1-3 наказу Міністерства юстиції України від 31.07.2019 № 2342/5, а саме: в день надходження наказу 02.08.2019 заблоковано доступ позивачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивачі не погодилися із такими діями відповідачів, у зв'язку із чим звернулися до суду про скасування наказу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначаються статтею 7 Закону № 1952-IV.
Так, відповідно до положень статті 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, повноваження Міністерства юстиції України щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 990 від 21.12.2016 року (далі - Порядок № 990).
Згідно з положеннями частини першої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав (частина друга, пункти 2, 4 статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок № 990, який визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 2 Порядку № 990 встановлено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян", і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.
У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян" і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації з прийняттям обов'язкових до виконання рішень, передбачених Законами.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для призначення Міністерством юстиції України камеральної перевірки державного реєстратора є виявлення у реєстрах порушень порядку державної реєстрації під час: 1) розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян"; 2)обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту; 3) за результатами моніторингу реєстраційних дій.
Аналогічний висновок викладений Верховним судом у постанові від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17.
Щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.
Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.
За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.
У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.
Із акта складеного за результатами проведеного моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 26.06.2019 вбачається, що у ході моніторингу реєстраційних дій встановлено порушення вимог статей 3, 10, 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядок 1127), оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяв для направлення запиту до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав для отримання інформації про реєстрацію до 01.01.2013 року відповідного права, прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.
Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.
Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.
Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону №1952-IV визначено, що камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.
Згідно з пунктами 8-10 Порядку №990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право:
1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;
2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;
3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.
Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.
У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
Матеріалами справи підтверджується, що камеральна перевірка проведена на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 26.06.2019 року згідно наказу Міністерства юстиції України № 2609/7 від 09.07.2019 року, що відповідає положенням пунктів 6, 7 Порядку №990.
Листом Міністерства юстиції України від 10.07.2019 року № 5648/19.3.2/7-19 на адресу суб'єкта державної реєстрації направлено копію наказу № 2609/7 від 09.07.2019 року /том 2, а.с. 31/.
За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області складена довідка від 25.07.2019 року, якою комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці /том 2, а.с. 25-30/.
Таким чином, вищевказаними доказами підтверджується, що відповідач під час проведення камеральної перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом та Порядком № 990.
Суд відхиляє доводи представника позивачів про порушення відповідачем Порядку №990 у зв'язку з не витребуванням у суб'єкта державної реєстрації паперових копій документів та пояснень, оскільки вказані дії є правом комісії, а не її обов'язком.
З приводу встановлених порушень під час перевірки суд зазначає наступне.
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачами вимог статей 3, 10, 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядок 1127), оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяв для направлення запиту до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав для отримання інформації про реєстрацію до 01.01.2013 року відповідного права, прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1).
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (пункт 2).
Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі (пункт 8).
Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункт 9).
Пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону №1952-IV визначено, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Положеннями частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Таким чином, частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV передбачений обов'язок державного реєстратора, зокрема встановлювати відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав прав на нерухоме майно; обов'язок перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права.
Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляд) заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV передбачений порядок проведення державної реєстрації прав: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження (частина 8 статті 18 Закону №1952-IV).
Згідно пункту 2 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках, зокрема, неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державний реєстратор зобов'язаний зупиняти розгляд заяви про Державну реєстрацію у разі: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, а також неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV, інформації про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог з приводу вищевказаного порушення представник позивачів зазначає, що заявниками були надані правовстановлюючі документи, на яких були відмітки (штампи) про реєстрацію прав до 01.01.2013 року на паперових носіях, а тому додаткова інформація для такої реєстрації не була потрібна державному реєстратору, підстави для зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав були відсутні.
З цього приводу суд зазначає, що пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV встановлено обов'язок отримувати інформацію у випадку внесення до Державного реєстру прав інформації про права та обтяження, які вже були зареєстровані до 01.01.2013 року.
При цьому слід враховувати, що на державного реєстратора покладено обов'язок до прийняття відповідного рішення встановлювати відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Враховуючи, що вищевказана інформація була відсутня в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та містилась на паперових носіях установи, яка проводила оформлення та/або реєстрацію прав, за відсутності доступу до інформації позивачі повинні були направити відповідний запит (якщо заявником самостійно не подано відповідної інформації, довідки).
Отже, позивачі при здійсненні відповідних реєстраційних дій повинні були звернутися з запитом до органу, що проводив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до 01.01.2013 року, на підтвердження державної реєстрації права власності щодо відповідних об'єктів нерухомого майна за заявами № 26259324, № 31173740, № 30389346, № 30442620, № 30472811, № 30382715, № 32457404, що не було ними зроблено.
Матеріали справи не містять доказів наявності електронних копій довідок з установи, яка проводила оформлення та/або реєстрацію прав, за заявами № 26259324, № 31173740, № 30389346, № 30442620, № 30472811, № 30382715, № 32457404.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена наявність порушень вимог статей 3, 10, 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 1127 від 25.12.2015 року, з боку позивачів під час проведення реєстраційних дій за заявами № 26259324, № 31173740, № 30389346, № 30442620, № 30472811, № 30382715, № 32457404.
З приводу висновків перевірки про порушення позивачами вимог статей 10, 18, 23 Закону №1952-IV, пунктів 9, 12, 18, 57-1 Порядку № 1127 під час формування та розгляду заяв № 32322619, № 32321928, № 32321117, № 32320073, № 32318514, № 32308949, №32308661, № 32307166, № 32301659, № 32301395, № 32040039 суд вважає, що відповідачем вони не доведені належними доказами з огляду на наступне.
Так, за висновками акту камеральної перевірки вказані порушення були вчинені державними реєстраторами під час формування та розгляду вищевказаних заяв, оскільки державну реєстрацію іншого речового права (припинення суборенди) за заявами проведено за відсутності документа, що підтверджує повноваження ОСОБА_5, який на момент підписання угод є директором ТОВ "Райз-Схід" та документа, що визначає обсяг повноважень ОСОБА_4 на підписання угод. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 має обмеження повноважень щодо укладання правочинів (договори/додаткові угоди та інше) до договорів оренди землі, щодо їх припинення/розірвання/ заміни сторони - орендаря, тільки за рішенням вищого органу правління) ТОВ "Райз-Схід".
Суд звертає увагу, що ОСОБА_4 зверталась із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень речового права - суборенди землі, згідно угод про дострокове розірвання договорів суборенди землі /том 1, а.с. 93-138/.
Відповідно до протоколу № 2/2 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Райз-Схід" від 08.08.2017 року прийнято рішення про надання згоди та повноважень директору ТОВ "Райз-Схід" на укладення та підписання від імені Товариства угод щодо дострокового розірвання договорів суборенди землі, укладених з ПрАТ "Райз- Максимко" /том 2, а.с. 152/.
Листом ТОВ "Райз-Схід" № 1742 від 11.11.2019 року повідомлено, що наявність обмеження повноважень щодо укладання правочинів (договори/додаткові угоди та інше) до договорів оренди землі, щодо їх припинення/розірвання/ заміни сторони - орендаря, тільки за рішенням вищого органу правління, жодним чином не обмежує керівника товариства права передоручати виконання своїх статутних повноважень іншій особі в спосіб, визначений ЦК України та установчими документами товариства /том 2, а.с. 151/.
Таким чином, суд вважає, що представником відповідача не обґрунтовано та не доведено належними доказами висновки акту перевірки щодо того, як відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про обмеження повноважень щодо укладання правочинів до договорів оренди землі про припинення/розірвання/ заміни сторони - орендаря впливають на обсяг повноважень довіреної особи ОСОБА_4 та реєстрацію припинення речового права - суборенди землі.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 37-1 Закону №1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Вказана норма права має імперативний характер, тобто у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами уповноважений орган зобов'язаний прийняти рішення про застосування однієї з вище перелічених санкцій.
Враховуючи, що під час розгляду справи судом підтверджена наявність порушень з боку позивачів вимог статей 3, 10, 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 1127 від 25.12.2015 року, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнятий спірний наказ від 31.07.2019 № 2342/5 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким тимчасово заблоковано доступ державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строком на 4 місяці, як захід, який передбачає найменшу відповідальність згідно частини 2 статті 37-1 Закону №1952-IV.
Враховуючи, що чинним законодавством не передбачений алгоритм визначення тривалості тимчасового блокування доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказані повноваження відповідача є дискреційними.
Судом не встановлено, що визначений відповідачем строк тимчасового блокування доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є явно надмірним та непропорційним до виявлених порушень.
При цьому, відсутність негативних наслідків у вигляді порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб в результаті незаконних дій позивачів не є підставою для звільнення їх від відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 37-1 Закону №1952-IV, оскільки їх наявність згідно частини 1 статті 37-1 Закону №1952-IV є підставою для повідомлення Міністерством юстиції України про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, що є підставою для відмови задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_3, Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_1, Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29 листопада 2019 року.
Суддя А.Б. Головко