Справа № 420/5005/19
28 листопада 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засілання - Мельника Ю.В.,
представника позивача - Новак Л.А. (за довіреністю),
представника відповідача - Хлистун Р.В. (за довіреністю),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом колективного підприємства «БУДОВА» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 про визнання протиправними дій з проведення позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування постанови №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року та припису від 26.07.2019 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду 23.08.2019 року (вх. №4763/19 від 23.08.2019 року) надійшов адміністративний позов колективного підприємства «БУДОВА» (далі - позивач або КП «БУДОВА») до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі- відповідач або Управління ДБК ОМР), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 001388 від 19.07.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2019 року.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним
Позивач зазначає, що 19.07.2019 року Управлінням ДБК ОМР було видано Наказ №01-13/323 ДАБК про проведення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним заражем, за адресою: АДРЕСА_1 ». Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт.
Підставою для проведення перевірки стало електронне звернення ОСОБА_1 №37-С2-39867 від 01.07.2019 року, в якому ОСОБА_1 вказала, що КП «БУДОВА» порушує Закон України «Про тишу».
На думку позивача, відповідач не мав права проводити зазначену перевірку, оскільки основною підставою проведення перевірки є порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, тоді як ОСОБА_1 звернулась з питанням порушення тиші.
Також позивач вважає, що питання тиші регулюється ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а тому звернення має бути адресоване Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області, до повноважень якого належить державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог санітарного законодавства.
Позивач звертає увагу суду на те, що перевірка Управлінням ДАБК ОМР була проведена з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт, тобто предметом перевірки стали зовсім інші питання ніж ті, необхідність перевірки яких зазначена у вказаному листі ОСОБА_1 , №37-С2-39867 від 01.07.2019 року.
Крім того, на адресу КП «БУДОВА» 25.07.2019 року надійшов лист від 22.07.2019 року №01-17/285-гл з вимогою надати документи, щодо проведення позапланової перевірки, а саме: правоустановчі документи на земельну ділянку, дозвільні документи на проведення будівельних робіт, проектну документацію, експертизу проектної документації, виконавчу документацію, позивач вважає, що обсяг зазначених документів також вказує на проведення перевірки поза межами питань звернення ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що 22.07.2019 року представнику КП «БУДОВА» було вручено лист Управління ДАБК ОМР від 22.07.2019 року №01-17/285-гл, але вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки 22.07.2019 року спеціаліст Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 при здійсненні позапланової перевірки надав представнику КП «БУДОВА» копію наказу №01-13/323 ДАБК про проведення позапланової перевірки від 19.07.2019 року, копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 19.07.2019 року №001388, копію електронного звернення ОСОБА_1 . №37-С2-39867 від 01.07.2019 року та копію службового посвідчення головного спеціаліста ОСОБА_5
Представник КП «БУДОВА» отримав вищезазначені документи, про що власноруч поставив підпис на зворотній стороні направлення для проведення планового (позапланового) заходу №001388 від 19.07.2019 року, тоді як лист Управління ДБК ОМР уповноважена особа КП «БУДОВА» не отримувала, та не робила жодного запису про його отримання.
У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зазначено що 22.07.2019 року було здійснено виїзд для проведення позапланової перевірки та представник КП «БУДОВА» не допустив посадових осіб Управління ДАБК ОМР але, позивач зазначає, що в такому разі головний спеціаліст Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 зобов'язаний був скласти відповідний акт, проте такий акт від 22.07.2019 року відсутній.
Однак, 01.08.2019 року на адресу КП «БУДОВА» надійшов лист від 30.07.2019 року №01-17/285-гл з актом недопущення посадових осіб від 26.07.2019 року, в якому міститься інформація про те, що зазначачений акт був складений у присутності начальника дільниці ОСОБА_2., який відмовився підписати, отримати та надати зауваження, щодо складання акта, проте на думку позивача, така інформація не відповідає дійсності, оскільки начальнику дільниці ОСОБА_2 не було відомо про прибуття головного спеціаліста Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5, на об'єкт, а отже бути присутнім під час складання акта, підписувати, отримувати або надавати зауваження ОСОБА_3 не міг.
Виходячи з заначених обставин, позивач стверджує, що дії Управління ДАБК ОМР щодо винесення постанови №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесеної на підставі розгляду акта, дії щодо винесення протоколу та припису, складених за результатами проведення позапланової перевірки, яка була проведена з порушенням вимог законодавства, є протиправними.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 16 вересня 2019 року. Також ухвалою суду від 28 серпня 2019 року, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5.
В судовому засіданні 16 вересня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який надійшов до суду електронною поштою (вх. №ЕП/6659/19 від 16.09.2019 року).
В судовому засіданні 16 жовтня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив з додатками, наданий відповідачем через канцелярію суду (вх. №33549/19 від 18.09.2019 року) та відповідь на відзив з додатками (вх.№33981/19 від 20.09.2019 року).
Також у судовому засіданні 16 жовтня 2019 року у зв'язку з необхідністю виклику та допиту свідків, а також витребування документів та додаткових доказів, ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року судом прийнято рішення про продовження розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
В рамках проведення підготовчого засідання 16 жовтня 2019 року судом прийнято рішення про виклик для допиту в якості свідків на стадії дослідження доказів - начальника дільниці ОСОБА_2 та представника замовника ТОВ «ДІА-ЛЕКС» - ОСОБА_4 та виклик, для надання особистих пояснень третьої особи - головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5.
В судовому засіданні 28 жовтня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче проваждення по справі та призначено справу до розгляду по суті на 05.11.2019 року.
В судовому засіданні 28 листопада 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом розглянуто та задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову (вх.№43448/19 від 19.11.2019 року), шляхом зупинення виконавчого провадження №АСВП:60514579 від 05.11.2019 року до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/5005/19.
Також у судовому засіданні 28 листопада 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання судом задоволено клопотання представника відповідача та приєднано до матеріалів справи додаткові докази, що підтверджують повноваження головного спеціаліста інспекційного відділу №1 на момент проведення перевірки(вх. №44901/19 від 28.11.2019 року).
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
Відповідач зазначає, що посадовою особою Управління ДАБК ОМР на підставі наказу №01-13/323 ДАБК від 19.07.2019 року, електронного звернення ОСОБА_1 . №37-С2-39867 від 01.07.2019 року, листа Управління ДБК ОМР вх. №01-17/285-гл від 12.07.2019 року та направлення для проведення планового (позапланового) заходу за №001388 від 19.07.2019 року, вживались заходи щодо проведення позапланової перевірки дотримання генеральним підрядником КП «БУДОВА» вимог містобудівного законодавства на об'єкті - «будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_1».
Як зазначає відповідач, згідно даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем, за адресою: АДРЕСА_1 .
22.07.2019 року під час виїзду посадової особи Управління ДАБК ОМР на місце об'єкта будівництва, начальнику дільниці ОСОБА_2 , було пред'явлено лист Управління №01-17/285-гл від 22.07.2019 року, службове посвідчення головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_5, направлення для проведення позапланового заходу №001388 від 19.07.2019 року, наказ про проведення позапланової перевірки №01-13/323 ДАБК від 19.07.2019 року та копію електронного звернення ОСОБА_1 №37-С2-39867 від 01.07.2019 року, копії яких ОСОБА_2 , отримав, про що свідчить підпис на направленні.
Представник Управління ДАБК ОМР вказує на те, що зі строками проведення позапланового заходу за адресою: АДРЕСА_1 , начальник дільниці ОСОБА_2 був ознайомлений, про дату та час закінчення позапланового заходу ОСОБА_2 також було повідомлено.
Однак, 22.07.2019 року для проведення позапланової перевірки дотримання КП «БУДОВА» вимог містобудівного законодавства на об'єкті - «будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_1 », ОСОБА_2 не допустив посадових осіб Управління ДАБК ОМР, запитувану документацію, на вимогу посадових осіб не надав.
Надалі, 26.07.2019 року посадовими особами Управління ДАБК ОМР було здійснено повторний виїзд на об'єкт, проте ОСОБА_2 повторно не допустив посадових осіб Управління ДАБК ОМР, запитувану документацію, необхідну для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, на вимогу посадових осіб Управління не надав.
На думку відповідача, генеральним підрядником КП «БУДОВА» порушено положення п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.
Виходячи з заначених обставин, відповідач стверджує, що діяв правомірно під час складання акта, протоколу, припису та на підставі об'єктивного дослідження всіх обставин справи, керуючить законом, правомірно виніс постанову №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року.
Відповідь на відзив
Позивач зазначає, що відповідачем у своєму відзиві жодним чином не обгрунтовано ані правомірність провередення позапланової перевірки з питання звернення щодо порушення рівня шуму, ані правомірності дій з проведення позапланової перевірки з інших питань, ніж тих необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланового заходу.
Позивач вважає, що Управління ДАБК ОМР безпідставно стверджує, що 22.07.2019 року представнику КП «БУДОВА» було вручено лист Управління ДАБК ОМР №01-17/285-гл від 22.07.2019 року, оскільки КП «БУДОВА» отримало зазначений лист з вимогою надати документи лише 25.07.2019 року, обсяг документів визначених листом також свідчить про проведення перевірки поза межами питань, необхідність перевірки яких визначена електронним зверненням ОСОБА_1 , що в свою чергу підтверджує факт порушення Управлінням ДАБК ОМР ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка передбачає що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
З огляду на твердження Управління ДАБК ОМР про недопуск посадових осіб 22.07.2019 року та повторного недопуску 26.07.2019 року, позивач стверджує, що акт недопуску від 22.07.2019 року відсутній, а акт недопуску від 26.07.2019 року був складений головним спеціалістом Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 без присутності уповноваженої особи КП «БУДОВА», що в свою чергу підтверджує факт складання акта недопущення за відсутністю уповноваженого представника позивача та не на місці перевірки, як того вимагає п.12 Порядку здійснення державного архітектурного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.
Обставини справи встановлені судом
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань колективне підприємство «БУДОВА» (код ЄДРПОУ 22484783) зареєстровано 04.06.2003 року, основним видом діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (а.с. 14-15).
Судом встановлено, що 19.07.2019 року Управлінням ДАБК ОМР було видано Наказ №01-13/323 ДАБК від 19.07.2019 року про проведення позапланової перевірки на об'єкті: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_1 . Предметом перевірки зазначено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Підставою позапланової перевірки стало електронне звернення ОСОБА_1 №37-С2-39867 від 01.07.2019 року яке надійшло 12.07.2019 року на електронну адресу Управління ДАБК ОМР. В зверненні ОСОБА_1 зазначила, що біля її дому веде будівництво компанія «Будова». Вони порушують Закон «Про тишу». Працюють і в вихідні та рано вранці. Не далі як сьогодні, о сьомій годині ранку почав вести роботу екскаватор. Прошу повідомити: мають лі вони на це право та прийміть заходи. (а.с. 16). Зазначена адреса АДРЕСА_2.
22.07.2019 року та 26.07.2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 було здійснено виїзд на об'єкт будівництва за адресою, АДРЕСА_1. За результатом зазначених виїздів 26.07.2019 року складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с. 25-26).
26.07.2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою: забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб Управіння ДАБК ОМР для здійснення позапланової перевірки дотримання КП «БУДОВА» вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1, а також надати документацію, необхідну для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за даною адресою до 09.08.2019 року (а.с. 32-35).
Протоколом Управління ДАБК ОМР про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2019 року встановлено здійснення КП «БУДОВА» правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та зазначено що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 07.08.2019 року о 11:00 у приміщені Управління ДАБК ОМР за адресою: м.Одеса, вул. Черняховського, 6 (а.с. 27-31).
Листом №01-17/285гл від 30.07.2019 року Управліням ДАБК ОМР повідомлено КП «БУДОВА» про порушення положень п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року. В додатках до зазначеного листа КП «БУДОВА» було направлено: акт про недопущення посадових осіб від 26.07.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містбудівної діяльності від 26.07.2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.07.2019 року (а.с. 22-23).
07.08.2019 року Відповідачем, розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері мустобудівної діяльності та прийнято постанову №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року, якою визнано КП «БУДОВА» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60210, 00 грн. (а.с. 42-46).
Судом також встановлено, що на підставі того самого наказу Управління ДАБК ОМР №01-13/323 ДАБК від 19.07.2019 року та того самого електронного звернення ОСОБА_1 за №37-С2-39867 від 01.07.2019 року Управлінням ДАБК ОМР було проведенно позапланову перевірку замовника будівництва - ТОВ «ДІА-ЛЕКС» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт(а.с. 82-84). При цьому за результатом здійснення позапланового заходу головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 також було 26.07.2019 року складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с. 85-83); припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою: забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб Управіння ДАБК ОМР для здійснення позапланової перевірки дотримання ТОВ «ДІА-ЛЕКС» вимог містобудівного законодавства за адресою : АДРЕСА_1 а також надати документацію, необхідну для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за даною адресою до 09.08.2019 року( а.с. 99-102); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2019 року встановлено здійнення ТОВ «ДІА-ЛЕКС» правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та зазначено що розгляд справи правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 02.08.2019 року о 15:00 у приміщені Управління ДАБК ОМР за адресою: м.Одеса, вул. Черняховського, 6 (а.с. 94-98).
02.08.2019 року відповідачем, розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнято постанову №051/19/383-вих. якою визнано ТОВ «ДІА-ЛЕКС» винним у вчиненні правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60210, 00 грн. (а.с. 112-116).
Не погоджуючись з діями Управління ДАБК ОМР щодо проведення позапланової перевірки КП «БУДОВА» на підставі направлення про здійснення позапланового заходу №001388 від 19.07.2019 року, з приписом Управління ДАБК ОМР про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2019 року та постановою про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі - Закону №393/96-ВР), Законом України «Про архітектурну діяльність» №687-ХIV від 20.05.1999 року (далі - Закон №687-ХIV), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон №3038-VI), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V), Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994 року (далі - Закон №208/94-ВР), Законом України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі-Закон №393/96-ВР), Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XII від 24.02.1994 року (далі - Закон №4004-XII), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), та іншими підзаконними актами.
Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на підставі положень ст.13 Закону №687-ХIV є спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади та здійснює повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення проектування й будівництва об'єктів житлової та іншої забудови, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.10 Закону №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до положень частин 1,9 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.
Пунктом 2 Порядку №553 визначено що, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктами 9, 12 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Згідно з пункту 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п.п. 16, 18, 21 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених зазначеним Порядком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктом 8 ст. Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Пунктом 1 статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Згідно положень ст.11 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до п.1 ст.12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Пунктом 2 частиною 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення усфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно п.22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до п.24 Порядку №553 матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) вносяться до електронного кабінету та підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю з використанням кваліфікованого електронного підпису та захищеного носія особистих ключів. Матеріали перевірок вважаються врученими суб'єкту містобудування з моменту їх відображення в електронному кабінеті.
Виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Згідно з ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу, проте предметом перевірки КП «БУДОВА» стали інші питання, ніж ті, необхідність перевірки яких зазначена у зверненні ОСОБА_1 №37-С2-39867 від 01.07.2019 року.
Системні аналіз вищенаведених законодавчих актів, свідчить про те що однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, положеннями чинного законодавства України безпосередньо на орган державної влади, у межах повноважень якого знаходиться здійснення заходів нагляду (контролю), покладається перевірка обґрунтованості відомостей, що містяться в заяві третіх осіб, які ініціюють проведення відповідного заходу нагляду (контролю). Враховуючи зазначене та з метою дотримання принципів, викладених в ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», контролюючий орган зобов'язаний перевірити обґрунтованість звернення, яке послугувало підставою для проведення відповідної перевірки до моменту початку проведення такого заходу нагляду (контролю).
Аналізуючи звернення ОСОБА_1 з питань порушення тиші, внаслідок діяльності КП «БУДОВА» на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що у зверненні, у порушення приписів п.7 Порядку №553, не зазначено, які саме вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності було порушено, та відповідачем не перевірено обґрунтованості відомостей, що містяться у цьому зверненні, не враховано зазначення іншої адреси ніж об'єкта на якому здійснює діяльність КП «БУДОВА». Суд зазначає, що у відповідача були відсутні законодавчо передбачені підстави для проведення такої перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт суб'єктами містобудування.
Відповідно до частини першої ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Ст.5 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч.1, 3 ст.7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює обмеження шуму та контроль за дотриманням тиші є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XII від 24.02.1994 року.
Відповідно до ст.24 Зкону №4004-XII органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): жилих будинків і прибудинкових територіях; лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; готелів і гуртожитків; розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» №442-2014-п від 10.09.2014 року було створено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Постоновою Кабінету Міністрів України №1092 від 16.12.2015 як юридичні особи публічного права утворені територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів згідно встановленого Переліку.
Управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань: здійснює в межах компетенції контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров'я населення; бере участь у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на здоров'я людини, у проведенні оцінки ризику та встановленні ступеня створюваного ними ризику; здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень фізичних та юридичних осіб щодо дотримання санітарного законодавства та випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання продукції та впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини; організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
З огляду на зазначене, суд вважає, що після отримання електронного звернення ОСОБА_1 з питань порушення тиші, внаслідок діяльності КП «БУДОВА» на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач мав направити це звернення для розгляду за належністю, до органу який уповноважений здійснювати зазначені перевірки, а саме до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Також суд зазначає, що фактично відповідач після отримання електронного звернення ОСОБА_1 щодо перевірки питання порушення тиші, не врахував положень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» та діяв поза межами своїх повноважень та не в спосіб передбачений законодавством України.
Враховуючи повноваження відповідача у сфері здійснення перевірок по дотриманню вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і прави під час виконання підготовчих та будівельних робіт, регламентованих Законом України «Про архітектурну діяльність» №687-ХIV від 20.05.1999 року, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року, Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" відповідачем не доведено правомірність його дій щодо перевірки дотримання позивачем положень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», тому, суд вважає, твердження позивача про те, що відповідач не мав права проводити зазначену перевірку та посилання на діяльність та повноваження Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області є повністю обгрунтованими та правомірними.
Отже, суд проходить до висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправними дії Управління ДАБК ОМР щодо проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на підставі електронного звернення ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем протиправно розпочато перевірку суд зазначає, що у посадової особи Управління ДАБК ОМР не було підстав для складання акту, винесення та вручення працівнику КП «БУДОВА» припису про усунення порушень законодавства шляхом забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб Управління ДАБК ОМР до проведення перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 в термін до 09.08.2019 року, а також притягнення до відповідальності на підставі протиправних висновків викладених у акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 26.07.2019 року.
Крім того суд вважає доцільнім зазначити, що відповідно до фактичних обставин справи, Управління ДАБК ОМР зазначає про недопуск посадових осіб 22.07.2019 року та 26.07.2019 року, однак факт недопуску посадових осіб Управління ДАБК ОМР до проведення позапланової перевірки не знайшов свого об'єктивного підтвердження шляхом складання акту про недопуск саме 22.07.2019 року. В акті від 26.07.2019 року, міститься інформація про те, що акт складено в присутності уповноваженої особи КП «БУДОВА», тоді як, ані уповноважена особа КП «БУДОВА», ані начальник дільниці ОСОБА_2 не був присутній при складані зазначеного акту.
Згідно п.11 ст.4 Закону №877-V 11. плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Крім того суд зазначає що, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 відповідно до наказу №13-к від 01.02.2019 року, був переведений з посади старшого виконавця робіт СМУ (прораб) на посаду начальника дільниці СМУ «Моноліт» без зазначення будь-яких повноважень на представлення інтересів КП «БУДОВА», тобто на момент здійснення позапланового заходу ОСОБА_2 не мав жодних повноважень на отримання та підпису документів щодо проведення позапланової перевірки КП «БУДОВА», які йому було надано головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5
Також допитаний у судом у якості свідка представник замовника ТОВ «ДІА-ЛЕКС» ОСОБА_4 ., пояснив що при спілкуванні біля будівлі об'єкту перевірки з головним спеціалістом інспекційного відділу ДАБК ОМР ОСОБА_5 22.07.2019 року був присутній ОСОБА_2 , який разом з ОСОБА_4 отримував документи від ОСОБА_5 (посвідчення, наказ, направлення, електронне звернення ОСОБА_1 ), що підтверджується підписом на зворотній стороні докумету. Проте вже при спілкуванні із ОСОБА_5 26.07.2019 року, яка знову відбулася буля будівлі об'єкту перевірки, ані ОСОБА_2 ані будь-яка інша уповноважена особа КП «БУДОВА» присутня не була.
Разом з тим, під час розгляду справи, заслухавши пояснення свідків та головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 суд дійшов висновку, що акт про не допуск до перевірки від 26.07.2019 року було складено в приміщенні Управління ДАБК ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6 за відсутністю повноважного представника позивача.
Таким чином, суд наголошує, що були встановлені наступні обставини: відповідачем протиправно розпочато перевірку; проведено позаплановий захід з інших питань, ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу; надано на ознайомлення та підпис документи щодо проведення перевірки, особі неуповноваженій на здійснення таких дій; відсутність факту складання акту недопуску 22.07.2019 року та складання акту недопуску від 26.07.2019 року без присутності представника суб'єкта містобудування. Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, про притиправність дій Управління ДАБК ОМР з проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог закодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу №001388 від 19.07.2019 року.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства необґрунтованість позовних вимог.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «БУДОВА» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позовні вимоги колективного підприємства «БУДОВА» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 про визнання протиправними дій з проведення позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування постанови №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року та припису від 26.07.2019 року, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати КП «БУДОВА» у загальній сумі 5763,00 грн., сплачені згідно квитанції №П1743 від 22.08.2019 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позовом колективного підприємства «БУДОВА» (код ЄДРПОУ 22484783) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 про визнання протиправними дій з проведення позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування постанови №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року та припису від 26.07.2019 року, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) з проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 001388 від 19.07.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) №052/19/388-вих. від 07.08.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) на користь колективного підприємства «БУДОВА» (код ЄДРПОУ 22484783) суму сплаченого судового збору в розмірі 5 763,00 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повне рішення суду складено та підписано суддею 02 грудня 2019 року.
Суддя С.О. Cтефанов
.