Рішення від 29.11.2019 по справі 526/2101/19

Справа № 526/2101/19

Провадження № 2/526/756/2019

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Заколодяжної О.А.

при секретарі Шульзі Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу №526/2101/19 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся АТ КБ "ПриватБанк" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 977,63грн. та судових витрат у сумі 1921 грн.

В своїй позовній заяві позивач вказує, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 15.08.2016 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до п.2.1.1.2.3, п 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконуються - це призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 12.09.2019 року становить 15 977,63 грн. з яких: 0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 664,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 11026,56 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 3050,00 грн.- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф ( фіксована частина ); 737,03 грн. - штраф (процентна складова), що і змусило Банк звернутися до суду з даною позовною заявою.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, надали суду заяву, в якій просили задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», справу розглянути без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, рекомендований лист з судовою повісткою, направлений за адресою реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 , повернутий до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , згідно вимог п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" не підлягають до задоволення , виходячи з наступного.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 15.08.2016 відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та, підписавши відповідну анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у «Приватбанк», отримав кредитну карту із первісно встановленим кредитним лімітом на суму 500,00 грн., своїм підписом у названій анкеті-заяві засвідчив також свою згоду на те, що ця заява разом з «Умовами і Правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку» складає договір між ним і банком, а також те, що він зобов'язується виконувати ці «Умови і Правила надання банківських послуг».

Згідно пункту 2.1.1.5.5 «Умов і Правил надання банківських послуг» відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6 «Умов та Правил надання банківських послуг» строки і порядок погашення за кредитом (кредитний ліміт) за кредитними картами із встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а також овердрафту, що виникає за такими картами, наведені, зокрема, в довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору, та встановлюються даним пунктом. Платіж включає в себе плату за користування кредитом, передбачену «Тарифами банку», та частину заборгованості за кредитом. За користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. У разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує пеню, розраховану за цим пунктом «Умов та Правил надання банківських послуг».

Згідно з пунктами 2.1.1.5.6, 2.1.1.7.6, 2.1.1.12.11 «Умов та Правил надання банківських послуг» у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку Клієнт зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. При порушенні Клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, він зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій. Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або в установленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданої позивачем, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків не виконав, в зв'язку з чим станом на 12.09.2019 р. має перед позивачем заборгованість на загальну суму 15 977,63 грн., що складається з 0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 664,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 11026,56 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 3050,00 грн.- нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф ( фіксована частина ); 737,03 грн. - штраф (процентна складова).

Представником позивача до позовної заяви додано документ, який вони вважають розрахунком заборгованості, проте відокремленого, чистого розміру заборгованості (тіла кредиту) в таблиці не вказано.

Поданий суду розрахунок заборгованості позивач не пояснює жодними умовами договору та обставинами справи, а тому переконатись в його правильності у суду не має можливості.

Крім цього, розрахунок заборгованості не містить даних про вид та номер платіжної картки чи номер розрахункового рахунку, не підписаний особами, повноважними на здійснення фінансового обліку та звітності, не засвідчений в установленому законом порядку.

Доказів того, що відповідач був проінформований про зміни умов кредитування з використанням кредитної картки, позивач суду не надав, а також не зазначив, коли саме такі зміни відбулись та в чому вони виразились.

Як зазначено в позовній заяві, відповідач не виконував взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів за умовами кредиту в строки і порядку, визначені договором, тому станом на 12.09.2019 року у відповідача склалася перед позивачем певна заборгованість.

Разом з тим, суд, не заперечуючи право позивача обрати спосіб захисту своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, вирішуючи позов у частині доведеності суми заборгованості, заявленої Позивачем до стягнення, виходить з такого.

Як наведено у позовній заяві та встановлено судом, між сторонами виникли кредитні правовідносини, оскільки сторонами 15.08.2016 року було укладено кредитний договір (договір приєднання) № б/н шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.

Відповідно до статей 1054, 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частинами першою, другою статті 1051 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За визначенням частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, у відповідача відсутня заборгованість за «тілом» кредиту та будь-яка заборгованість за нарахованими відсотками. Заборгованість за простроченим «тілом» кредиту вказана у розмірі 664,04 грн. Проте суд виходить з того, що загальна заборгованості за «тілом» кредиту та заборгованість за простроченим «тілом» кредиту співвідносяться як загальне й окреме. Тому суду не доведено позивачем правомірність стягнення простроченого «тіла» кредиту за відсутності в цілому заборгованості за «тілом» кредиту. При цьому жодні відсотки, які повинні були нараховуватися за користування кредитними коштами, також відсутні, що теж свідчить про відсутність заборгованості за «тілом» кредиту. Тому позов в частині стягнення простроченого «тіла» кредиту за відсутності в цілому заборгованості за «тілом» кредиту не підлягає задоволенню.

З огляду на це для вирішення правомірності стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою, враховуючи відсутність у неї будь-якої заборгованості за основним кредитним зобов'язанням («тілом» кредиту), суд керується положеннями статті 534 ЦК України, нормами якої визначено черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями: у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу (в останнє) сплачується основна сума боргу.

Аналогічні вимоги щодо черговості погашення заборгованості, що виникає в клієнтів позивача, визначено пунктом 2.1.6.11 «Умов і Правил надання банківських послуг» до яких приєднався відповідач, підписавши анкету-заяву та копія яких додана до позовної заяви. Цим пунктом передбачено погашення сум дозволеного овердрафта вже після погашення відсотків та всіх інших складових заборгованості.

Отже, за наведених положень статті 534 ЦК України та пункту 2.1.6.11. «Умов і Правил надання банківських послуг», наявність у відповідача заборгованості за пенею і штрафом можлива лише за наявності основної заборгованості за кредитом («тілом» кредиту), яка, згідно з позовною заявою складає 0,00 грн. Якщо ж у відповідача відсутня заборгованість за «тілом» кредиту та відсотками, тож неустойка, що нараховується у відсотках до цих сум невиконаного грошового зобов'язання, не могла бути нарахована. Протилежного суду доведено не було.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Крім того, враховуючи положення п. 2.1.1.4.10 Умов, які встановлюють погашення боргових зобов'язань, не зрозуміло як тіло кредиту може бути погашене, а всі інші платежі залишилися заборгованими. У разі погашення тіла кредиту, банк має право стягнути всі інші нарахування, але надати при цьому обґрунтовані докази нарахування заборгованості. Доказів погашення суми заборгованості (тіла) по кредиту, банком також не надано.

Враховуючи вищевикладене та те, що у відповідача відсутня заборгованості за основним кредитним зобов'язанням («тілом» кредиту), що становить 0,00 грн., як зазначено в позовній заяві, а так само відсутність заборгованості за відсотками по кредиту (0,00 грн.), суд вважає, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності і правильності нарахування відповідачу заборгованості за пенею і штрафом, оскільки розмір цих платежів визначається у відсотках до цієї основної заборгованості і прямо залежить від розміру останньої. Тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.,ст.15, 16, 509, 525- 527, 530, 534, 549, 612, 626, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, керуючись статтями , 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, ч.5 ст. 279, ст. 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2019 року.

Сторони.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», розташований за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д, Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р№ НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуюча: О. А. Заколодяжна

Попередній документ
86014319
Наступний документ
86014321
Інформація про рішення:
№ рішення: 86014320
№ справи: 526/2101/19
Дата рішення: 29.11.2019
Дата публікації: 04.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них