Провадження №2/447/782/19
Справа №447/1846/19
29.11.2019 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б., розглянувши у порядку загального позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
Процесуальні дії у справі.
19.08.2019 ОСОБА_1 пред'явив позов відповідно до якого просить стягнути з ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" заборгованість по заробітній платі в розмірі 34483,09 гривень. В обгрунтування позову покликається на те, що між сторонами до 26.06.2019 було укладено трудовий договір. 25.06.2019 позивача звільнили з роботи у зв'язку з переведенням. Однак, заробітну плату при звільненні відповідач позивачу не виплатив в повному обсязі, заборгованість з заробітної плати становить 34483,09 гривень.
23.08.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалу суду від 23.08.2019, копію позовної заяви та копії доданих до неї документів відповідач отримав.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
05.11.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно з яким зазначив, що провів з позивачем частковий розрахунок при звільненні, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва накладено арешт на рахунки відповідача. На даний час позивач переведений на роботу у ПП "Гарант Енерго М", якому передано тимчасове управління ТзОВ "Енергія-Новий Розділ". ПП "Гарант Енерго М" має заборгованість перед відповідачем за поставлену електричну енергію у розмірі 1700000 гривень. За умови підписання договору про зустрічне зарахування вимог ПП "Гарант Енерго М" могло б виплатити суму заборгованості по заробітній платі звільненим за переведенням працівникам. Відповідач неодноразово вживав заходів щодо скасування арешту, однак, марно. Тому, зазначає, що несвоєчасний розрахунок має місце за відсутності вини відповідача.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив:
До 26.06.2019 позивач працював на підприємстів ТзОВ "Енергія-Новий Розділ", що стверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 .
У відповідності до довідки №98 від 08.08.2019 залишок невиплаченої заробітної плати ОСОБА_2 становить 34483,09 грн.
Відповідно до виписки для зарахування на рахунки Держателів пластикових карток ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" за червень 2019 року позивачу було сплачено відповідачем 100 грн.
Згідно з копією листа від 11.09.2019 №16-43/1805 та копіями платіжних доручень, банк відмовив відповідачу у виконанні платіжних доручень, у зв'язку з тим що на рахунки відповідача накладено арешт.
Відповідно до долученого до відзиву листування відповідача та ПП "Гарант Енерго М", досягти згоди щодо укладення угоди про зустрічне зарахування зобов'язань не вдалося.
Оцінка суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами спору існували трудові правовідносини, врегульовані КЗпП України. Спір про розмір заборгованості відсутній. Однак, у відзиві відповідач просить стягнути на користь позивача суму за вирахуванням сплачених у червні 2019 року 100 грн., що стверджується відповідною випискою. Тому, суд приймає заперечення відповідача у цій частині.
Відповідно до ст.83 КЗпП України у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.
В даному випадку працівник не висловив такого бажання, а мав намір отримати компенсацію при звільненні. Коли відповідач не виплатив компенсацію при звільненні позивач подав позов до суду.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідач стверджує, що не здійснив повний розрахунок з позивачем у день звільнення, оскільки на момент звільнення позивача на рахунки відповідача було накладено арешт. На підтвердження цього надав копії ухвал слідчого судді щодо накладення арешту.
Конституцією України гарантовано право особи на працю та право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 97 КЗпП України встановлює, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції «Про захист заробітної плати», ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Таким чином, право працівника на оплату праці гарантується державою першочергово і законом передбачено відповідальність за невиплату заробітної плати у визначені строки.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Однак, відповідач не надав достатніх доказів того, що на всі його кошти та на всі його рахунки без винятку накладено арешт. Крім цього, постановлення додаткової ухвали про накладення арешту на рахунки 30.08.2019 дає підстави вважати, що не всі рахунки та кошти відповідача арештовані.
Згідно з ухвалою слідчого судді від 17.12.2018 на яку покликається відповідач, арешт накладено на рахунки відповідача в межах певної суми і відповідач може здійснювати видаткові операції понад зазначену суму. Крім цього, відповідач не надав суду повний текст ухвали, тому суд позбавлений можливості встановити в якій частині слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання.
Відповідач також не довів, що у нього не має рахунків зі спеціальним режимом використання для виплати заробітної плати.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи це, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 768,40 гривень на користь держави.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про стягнення заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 34383 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят три) гривні 09 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ", місцезнаходження: вул. Грушевського, 37, м. Новий Розділ, Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33525073.
Повний текст рішення складено 29.11.2019.
Суддя Павлів В. Р.