вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" листопада 2019 р. Справа № 911/2701/19
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Ржищівського будівельного технікуму
про стягнення 186 370,02 грн.
За участю представників:
від позивача Бернацька О.В.;
від відповідача Різниченко І.С.
Обставини справи:
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулося з позовом до Ржищівського будівельного технікуму (далі - відповідач) про стягнення 186 370,02 грн заборгованості, з яких: 167 685,31 грн основного боргу за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ, 12 722,49 грн пені, 2 847,41 грн інфляційних втрат та 3 114,81 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 позовну заяву передано до розгляду головуючому судді Горбасенку П.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2701/19, призначено підготовче засідання на 22.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2701/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 29.11.2019.
У судовому засіданні 29.11.2019 представник позивача повністю підтримав задоволення позовних вимог, представник відповідача не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промови (заключні слова) представників сторін, суд
30.11.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та Ржищівським будівельним технікумом (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві в період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року природний газ, а споживач - оплатити його на умовах договору.
Згідно п. 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Згідно п. 11.1. договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.12.2018 до 31.12.2018 (включно), відповідно до статті 631 ЦКУ, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 в грудні 2018 року поставлено, а відповідачем прийнято від позивача природний газ на загальну суму 198 304,19 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, сплативши позивачу 30 618,88 грн, решту боргу у розмірі 167 685,31 грн (198 304,19 грн - 30 618,88 грн) не сплатив, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ складає 167 685,31 грн, що підтверджується довідкою позивача по операціях Ржищівського будівельного технікуму за період з 01.11.201.8 по 31.08.2019 та банківською випискою, копії яких наявні в матеріалах справи.
Предметом позову є вимоги про стягнення 167 685,31 грн основного боргу за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ, 12 722,49 грн пені, 2 847,41 грн інфляційних втрат та 3 114,81 грн 3 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 в грудні 2018 року поставлено, а відповідачем прийнято від позивача природний газ на загальну суму 198 304,19 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018, копія якого наявна в матеріалах справи; відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, сплативши позивачу 30 618,88 грн, решту боргу у розмірі 167 685,31 грн (198 304,19 грн - 30 618,88 грн) не сплатив, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ складає 167 685,31 грн, що підтверджується довідкою позивача по операціях Ржищівського будівельного технікуму за період з 01.11.2018 по 31.08.2019 та банківською випискою, копії яких наявні в матеріалах справи.
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 167 685,31 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 167 685,31 грн основного боргу за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018, позивачем за період з 29.01.2019 по 28.07.2019 нарахована пеня в сумі 12 722,49 грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені та відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 29.01.2019 по 28.07.2019 становить загалом 29 457,49 грн. Відтак, вимога про стягнення 12 722,49 грн пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018, позивачем за період з 01.02.2019 по 31.08.2019 нараховано 2 847,41 грн інфляційних втрат та 3 114,81 грн 3 % річних за період з 29.01.2019 по 11.09.2019.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.02.2019 по 31.08.2019 та 3 % річних, нарахованих за період з 29.01.2019 по 11.09.2019 складає 2 847,41 грн інфляційних втрат та 3 114,81 грн 3 % річних за період з 29.01.2019 по 11.09.2019. Відтак, вимоги про стягнення з відповідача 2 847,41 грн інфляційних втрат та 3 114,81 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 167 685,31 грн основного боргу за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ, 12 722,49 грн пені, 2 847,41 грн інфляційних втрат та 3 114,81 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Ржищівського будівельного технікуму про стягнення 186 370,02 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Ржищівського будівельного технікуму (09231, Київська обл., місто Ржищів, вул. Освіти, буд. 1; ідентифікаційний код 41289356) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 167 685 (сто шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень) 31 коп. основного боргу за поставлений згідно договору постачання природного газу № 9206/18-ТЕ(Т)-17 від 30.11.2018 природний газ, 12 722 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні) 49 коп. пені, 2 847 (дві тисячі вісімсот сорок сім гривень) 41 коп. інфляційних втрат, 3 114 (три тисячі сто чотирнадцять гривень) 81 коп. 3 % річних та 2 796 (дві тисячі сімсот дев'яносто шість гривень) 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 02.12.2019
Суддя П.В.Горбасенко