справа № 489/787/19 провадження №2/489/1003/19
Іменем України
02 грудня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Коденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садово-городницьке товариство «Пролісок» (далі - ГО «СГТ «Пролісок», Товариство), третя особа - ОСОБА_2 , про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні металевою будкою
встановив:
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати право власності на металеву будку, що знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 набуту позивачем за усним правочином, укладеним у 2007 році між ним та подружжям ОСОБА_3 , а також просив визнати дійсним усний правочин 2007 року, за яким позивач набув у подружжя ОСОБА_3 перераховане в заяві ОСОБА_4 рухоме майно.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, які протокольно ухвалою від 03.10.2019 прийнято до розгляду, та остаточно просив зобов'язати ГО «СГТ «Пролісок» не чинити йому перешкоди в користуванні металевою будкою, купленою ним 15.10.2007 у родини Савейко в складі рухомого майна, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2007 році за усним правочином купив у подружжя ОСОБА_3 рухоме майно, розташоване на земельній ділянці АДРЕСА_1 до складу якого входила металева будка, виготовлена власноруч з пересувного збірного гаражу, яка використовувалася ними в садово-городницькій діяльності в ГО «СГТ «Пролісок». Через прийняття останніми рішення про припинення діяльність в Товаристві, ОСОБА_5 добровільно відмовився від земельної ділянки в садівництві, подавши відповідну заяву до правління Товариства, а вказана металева будка стала їм не потрібна. 14.10.2007 рішенням правління ОСОБА_5 виключено з членів Товариства. У зв'язку із цим ОСОБА_5 уклав з позивачем усний договір купівлі-продажу металевої будки та іншого садового майна, яке знаходилося на земельній ділянці АДРЕСА_1 . При укладенні договору і його виконанні присутнім був член правління ОСОБА_6 , який став свідком вчиненого правочину. На підтвердження проведення розрахунку за угодою ОСОБА_5 в той же день передав позивачу ключі від замків будки, в якій знаходилося інше відчужене рухоме майно. З цього моменту позивач отримав право власності на будку та розташоване в ній рухоме майно. Після цього подружжя ОСОБА_3 залишило земельну ділянку і більше в Товаристві не з'являлося. Також, ОСОБА_5 залишив на зберігання у позивача приватизаційний акт на ділянку № 89 від 14.01.1992 № 268 для можливого підтвердження правочину купівлі-продажу будки і дозволу власника ділянки знаходитися позивачу та його будкі на ній. Факт продажу металевої будки з повною оплатою в бесіді з ОСОБА_7 восени 2011 року підтвердив особисто власник ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в присутності своєї дружини ОСОБА_4 .
В травні 2017 року головою правління було обрано ОСОБА_8 , який почав ініціювати відчуження майна, розташованого на земельних ділянках тих членів Товариства, яка тривалий час на них не з'являлися. Після розміщення в Товаристві об'яви від 08.04.2018 з продажу майна відсутніх власників земельних ділянок, в переліку якому була і металева будка, яка знаходилася на земельній ділянці АДРЕСА_1 , позивач вирішив перевезти її на земельну ділянку свого сина або свою (земельні ділянки №№ 251, 60). До цього, для зменшення ваги будки вивіз все інше майно, яке в ній знаходилося.
13.04.2018 за допомогою трактора почав буксирувати будку, а в 12:10 годині приїхала поліція, якій позивач показав заяву ОСОБА_5 про відмову від права на земельну ділянку і державний акт на неї, який той йому залишив для підтвердження правомірності знаходження на земельної ділянці і купівлі ним будки. Після чого, поліцейські претензій до нього не мали.
Проте, йому було заборонено рухати будку до отримання від продавця письмового підтвердження її продажу. 13.04.2018 позивач поїхав до м.Миколаєва, де отримав від одного з учасників правочину письмове підтвердження відчуження йому спірної будки і про відсутність у продавця претензій до нього. Цього ж дня показав заяву працівникам поліції, яка листом від 16.04.2018 № 28/55-2018 надала відповідь заявнику ОСОБА_8 про відсутність складу злочину в його діях.
14.04.2018 позивача було викликано на засідання правління, де ним було надано письмове підтвердження від дружини ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 про підтвердження факту продажу в 2007 році ними металевої будки і відсутність у них претензій до нього, як покупця.
Між тим, письмове підтвердження ОСОБА_4 головою правління не було взято до уваги та члени правління заборонили позивачу здійснювати дії з перевезення будки на його земельну ділянку. Наведене стало приводом звернення позивача до суду для захисту порушеного права.
У відзиві на позовну заяву представник ГО «СГТ «Пролісок» в задоволенні позову просив відмовити. Вказав, що для попередження крадіжок майна в Товаристві 27.05.2017 загальними зборами ГО «СГТ «Пролісок» було прийнято рішення про обов'язкове доведення членами Товариства до відома голови правління та голови ревізійної комісії намірів про вивезення великогабаритного майн а із земельних ділянок. Тому, викладені в позовні заяві обставини вказують на те, що конфліктна ситуація між позивачем і ГО «СГТ «Пролісок» в особі голови правління Сітнікова В.В. виникла на гранті попередження відповідачем факту безпідставного вивезення позивачем спірного майна, яке керівництвом Товариства розглядалося як майно власників земельної ділянки АДРЕСА_1 , що значилася за ОСОБА_5 .
В спірній ситуації ГО «СГТ «Пролісок» керувалося лише мотивами забезпечення охорони майна членів Товариства і попередження несанкціонованого перевезення майна по території Товариства та за його межі. Жодних рішень щодо привласнення спірного майна ГО «СГТ «Пролісок» не приймало.
06.04.2018 головою правління Товариства було отримано заяву від голови ревізійної комісії Корчинського А.М., в якій останній повідомляв про наміри позивача вивести з земельної ділянки АДРЕСА_1 спірну металеву будку.
13.04.2018 позивач без повідомлення правління про намір вивести спірне майно, з ранку почав вчиняти дії з вивезення будки-гаражу з ділянки АДРЕСА_1 . У зв'язку із чим голова правління разом з іншими членами Товариства прийшов на земельну ділянку та попросив у позивача документи на підтвердження того, що йому належить земельна ділянка або будка-гараж. На що той повідомив про відсутність в нього таких документів. Після такої відповіді позивача попросили припинити дії і запросили на засідання правління, яке мало відбутися наступного дня 14.04.2018. Так як позивач налягав, що спірна будка є його майном і він вправі вчиняти відносно неї будь які дії, було викликано наряд поліції.
Вважаючи, що позивач на момент перевезення будки не мав доказів укладення письмового договору на купівлі спірного майна, і лише 13.04.2018, після смерті власника земельної ділянки, почав готувати відповідні документи, тобто після того, як на це вказав відповідач, відповідно відсутні підстави для задоволення позову.
У відзиві також вказано, що ГО «СГТ «Пролісок» не висловлювало позиції щодо заперечення факту чи не визнання власності позивача на вказане у позові майно, а лише наполягало на дотриманні режиму переміщення майна і документального підтвердження чи фактичного підтвердження прав на переміщення майна з чужої (неналежної позивачу) земельної ділянки.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судове засідання, призначене на 27.11.2019 16:00 годину, учасники справи не з'явились. Сторони надали до суду письмові заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 18.04.1995 за реєстровим № 268 ОСОБА_5 належала земельна ділянка АДРЕСА_1 , яка розташована у ГО «СГТ «Пролісок» на території Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.
У 2007 році ОСОБА_5 відмовився від зазначеної земельної ділянки, а рухоме майно, що знаходилося на ній, зокрема металеву будку -гараж і наявне в ній рухоме майно, ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4 за усним договором купівлі- продажу продали позивачу ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються, заявою ОСОБА_4 , посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. 18.04.2018. В якій заявником також вказано, що жодних претензій до ОСОБА_1 щодо продажу вказаного майна та розрахунку за нього немає.
Із доданого до відзиву на позовну заяву протоколу загальних зборів членів ГО СГТ «Пролісок» від 27.05.2017 вбачається, що зборами було вирішено, що вивіз будь-якого крупногабаритного майна членами Товариства із своєї ділянки може здійснюватися за умови попереднього повідомлення голови правління і обов'язковому отриманні письмового дозволу голови правління і голови ревізійної комісії.
Метою прийняття такого рішення загальними зборами було попередження крадіжок в товаристві.
06.04.2018 на адресу голови правління ГО СГТ «Пролісок» від голови ревізійної комісії Корчинського А.М. надійшла заява про те, що ОСОБА_1 має намір вивезти з земельної ділянки АДРЕСА_1 наявне на ній майно.
Із змісту позову та відзиву на нього вбачається, що 13.04.2018 ОСОБА_1 почав вчиняти дії з перевезення металевої будки-гаражу на іншу земельну ділянку. В цей час до нього підійшов голова правління з членами товариства та попросили надати документи на підтвердження його права на вказане майно, на що позивач відповів те, що на даний час в нього документи відсутні, але вони будуть надані. Після чого, голова правління попросив позивача припинити дії по демонтажу будки-гаражу, але так як останній продовжував вчиняти дії, вважаючи майно своєю власністю, було викликано наряд поліції.
Як слідує з уточненої позовної заяви, по прибуттю поліції, позивач повідомив поліцейським підстави набуття права на спірне майно. Після чого ті до нього претензій не мали, але зажадали надати підтвердження продавця про продаж йому будки.
Наведені обставини підтверджуються заявою ОСОБА_8 начальнику Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області від 13.04.2018 про вжиття відповідних заходів реагування до ОСОБА_1 та відповідями вказаного відділу поліції від 16.04.2018 за вих. № 2811/55-2018, 05.06.2018 № к-10/552018, адресованими ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про відсутність в діях будь яких осіб ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України, оскільки мають місце цивільно-правові відносини, які підлягають вирішенню в судовому порядку.
18.04.2018, ОСОБА_1 підтвердив своє право на металеву будку-гараж нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 , оскільки на той час ОСОБА_5 помер.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з положеннями частини третьої статті 12, частин першої, п'ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дозування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із наявних у справі доказів, відповідач не оспорює факту набуття позивачем права власності на металеву будку-гараж, але з метою охорони майна членів товариства, а також дотримання режиму переміщення майна, встановленого в ГО СГТ «Пролісок», головою правління 13.04.2018 було призупинено дії позивача по переміщенню із чужої земельної ділянки будки-гаражу до надання ним документального підтвердження правомірності набуття права власності на таке майно, що ОСОБА_1 підтвердити лише 18.04.2018.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин дії відповідача відповідали статуту та рішенню загальних зборів товариства від 27.05.2017, так як були направлені на захист майна членів товариства від крадіжок та дотримання режиму переміщення майна.
Доказів перешкоджання позивачу зі сторони відповідача у користуванні належним йому майном після підтвердження права власності на таке майно, позивачем суду не надано. Крім того, відповідач не оспорює право власності позивача на металеву будку-гараж після підтвердження ним права власності на неї.
Тому враховуючи, що доказування не може ґрунтувати на припущеннях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Садово-городницьке товариство «Пролісок», ОСОБА_8 про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Громадська організація «Садово-городницьке товариство «Пролісок», код ЄДРПОУ 2243366, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул.Молодогвардійська, 30-А, кв. 27;
третя особа - ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 02.12.2019.
Суддя І.В.Коваленко