№ 207/1905/19
№ 2/207/1215/19
01 листопада 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі
головуючого судді Юрченко І. М.
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Кам'янське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, закриття виконавчого провадження,
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що між відповідачем АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» та ним ОСОБА_1 не був укладений кредитний договір. Між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ним був укладений договір ведення карткового рахунку та Договору страхування 12 липня 2010 року № 26257018544747, відповідно до якого банк зобов'язався відкрити рахунок та видати картку та протягом строку дії картки забезпечувати можливість здійснювати операції з її використання, надавати інші послуги згідно з договором, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку у відповідності до договору та чинних тарифів. Відповідно до п.4.1 договору виключно за умови встановлення клієнту овердрафту банк здійснював кредитування рахунку позивача.
З часом у зв'язку з невиконанням ним умов договору з АТ «Банк Ренесанс Капітал» по поверненню кредитного ліміту, відповідач АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Хари Н.С., якою 23.01.2019 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса за номером 2003 на суму 15400,00 грн., що стало підставою для відкриття 26.02.2019 року виконавчого провадження приватним виконавцем Юхименко О.Л. та звернення стягнення на його пенсію за віком.
Про всі вищевказані дії відповідача він дізнався лише у травні 2019 року, коли отримав пенсію, із якої відрахували грошові кошти в розмірі 541,00 грн. від суми пенсії.
Останній платіж в погашення боргу по кредитній картці позивач оплатив 26.01.2015 року, а виконавчий напис № 2003 вчинено 23.01.2019 року, тобто після спливу позовної давності, майже через рік після спливу терміну позовної давності.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню. При вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було перевірено вищевказаного розрахунку заборгованості за кредитним договором. Крім того, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не мала підстав вчиняти виконавчий напис, оскільки сума заборгованості за кредитним договором є спірною та на момент вчинення спірного виконавчого напису з дня виникнення у АТ «ПУМБ» права вимоги минуло більше як три роки, тобто виконавчий напис вчинений із пропуском трьохрічного строку позовної давності. Також він не отримував від Банку жодного документа щодо невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, направлення яких повинно було передувати зверненню Банку до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку наявні достатні правові підстави вважати виконавчий напис №2003 від 23.01.2019 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 26257018544747 від 12.07.2010 року вчинений з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та враховуючи, що діями відповідача порушені його права, він просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського, міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, від 23 січня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за номером 2003, - таким що не підлягає виконанню; закрити виконавче провадження, відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Юхименко Ольгою Леонідівною від 26.02.219 року № 58480927 , та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.07.2019 року було зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталію Станіславівну надати Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області: копії матеріалів нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису № 2003 від 23.01.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості на загальну суму 15400,00 грн., тобто усі документи, що були подані відповідачем та послугували підставою для вчинення виконавчого напису № 2003 від 23.01.2019 року, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (виконавче провадження № 58480927 від 26.02.2019).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.10.2019 року було зупинено примусове стягнення на пенсію та інші доходи боржника на підставі виконавчого напису № 2003 від 23.01.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4 заборгованості в розмірі 15400,00 грн., що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни згідно виконавчого провадження № 58480927 від 26.02.2019 року.
Позивач у судове засідання не з'явився надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п.1.ч.7, ч. 10 ст. 128, ч.ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за місцем знаходження.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до виконавчого напису № 2003 від 23.01.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованість за кредитним договором № 26257018544747 від 12.07.2010 року за період з 11.01.2018 року по 11.01.2019 року, у розмірі 14900 грн., яка складається з наступного: прострочена заборгованість - 5443,62 грн., прострочена заборгованість за комісію - 0 грн., прострочена заборгованість за процентами - 8846,75 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0 грн., строкова заборгованість за комісією - 0 грн., строкова заборгованість за процентами - 161,07 грн., неустойка за порушення зобов'язань по кредиту - 448,56 грн., окрім цього за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача; загальна сума, яка підлягає стягненню складає у розмірі 15400,00 грн. (ар.с.43).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Юхименко О.Л., відкрито виконавче провадження виконавчого напису № 2003 виданого 23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 15400,00 грн. (ар.с.12).
Відповідно до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 26.02.2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Юхименко О.Л. стягнуто з боржника - ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 1540,00 грн. (ар.с.13).
З письмових доказів, поданих до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., вбачається, що нею вчинений виконавчий напис № 2003 від 23.01.2019 року (ар.с.43) на підставі заяви АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ар.с.56), в якій зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 26257018544747 від 12.07.2010 року за період з 11.01.2018 року по 11.01.2019 року, у розмірі 14900 грн. (ар.с.56). Представник банку на підтвердження підстав для стягнення боргу подав лише виписку з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 26257018544747 (ар.с.57) та пропозицію укласти договір карткового рахунку та договорів страхування (оферта) (ар.с.58). Слід зазначити, що вказана виписка з рахунку ОСОБА_1 за своєю суттю не являється випискою, так як зовсім не відображає рух коштів по зазначеному рахунку. В ній просто перелічена заборгованість за сумою кредиту, процентів, комісії та неустойки. При чому яким чином розраховані ці суми та за який період ніде не зазначено. Строки погашення кредиту також ніде не зазначені.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року із змінами та доповненнями, Постановою КМ України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» з наступними змінами (далі-Перелік).
Згідно з п.19 ст.34 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 (далі Порядок).
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, розділом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачене стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а нотаріусу для вчинення виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Отже, з вищезазначеної норми Закону вбачається, що дана нотаріальна дія вчиняється лише до тих правочинів, які згідно вимог Закону вчиняються у письмові формі та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про виконавче провадження»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт (подання стягувачем відповідних документів) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Аналізуючи вище наведене та з урахуванням норм ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, у главі 16 передбачений порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів, зокрема, п.п.1.1 - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Також приватний нотаріус не має право звертати стягнення на майно боржника без підстави наявності договору застави або договору іпотеки, укладених між боржником та стягувачем, які були б нотаріально посвідченими.
В свою чергу вказані дії приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. суперечать положенням ст.77 Закону України «Про нотаріат», та п.5.3 ч.5 гл.7 Положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, розділу 1 та 2 Переліку.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 року № 2 при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог суди мають виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи службової особи компетенцією і порядком їх вчинення, не допускаючи при цьому потурання відхиленням від зазначеного порядку.
Розділом 2 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису з кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Надана відповідачем нотаріусу виписка з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №26257018544747 від 12.07.2010 року не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Дана виписка заборгованості не містить інформації щодо часу, дати, суми, місця, ПІБ платника, призначення платежу, дебет/кредит, яка повинна міститись у виписці за рахунком, а є лише односторонніми та одноособовими нарахуваннями Банком суми заборгованості за певний період. Даною випискою з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №26257018544747 від 12.07.2010 року не можна довести виконання умов договору кредиту, у зв'язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-20цс12).
Між тим, суд вважає, що зазначена виписка з рахунку ОСОБА_1 не може бути документом, який би підтверджував безспірність заборгованості.
Окрім цього, дана виписка з рахунку ОСОБА_1 не містить інформації щодо розміру отриманих позивачем кредитних коштів (коли саме, яким чином та в якому розмірі вони були надані), не містить інформації щодо погашення заборгованості (коли саме, ким, яким чином та в якому розмірі були надані грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом).
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Суд вважає, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням зазначених вище умов.
Також, відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
Пунктом 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодержателя. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Позивач заперечує проти отримання ним письмових повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором №26257018544747 від 12.07.2010 року, а відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1., 3.3., 3.4. ч. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Останній платіж в погашення заборгованості по кредитному договору № 26257018544747 від 12.07.2010 року позивач оплатив 26.01.2015 року, що підтверджується копію квитанції № 68964513007184 від 26.01.2015 року (ар.с.14), тобто з 26.01.2015 року розпочався перебіг позовної давності, який закінчується 26.01.2018. АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису 23.01.2019 року, тобто поза межами строків позовної давності. Розрахунок щодо сплати позивачем суми заборгованості у суду відсутній.
Оскільки виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 2003, про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 26257018544747 від 12.07.2010 року у розмірі 15400,00 грн. був вчинений з порушенням встановлених вимог законодавства, що полягає у вимозі Банку до ОСОБА_1 , яка була не безспірною, не надано доказів щодо наведеного розрахунку та не сплати позивачем вказаної заборгованості до Банку, звернення АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до нотаріусу після спливу позовної давності, тому суд вважає необхідним визнати виконавчий напис від 23.01.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №2003, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з позивача на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 15400,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині закриття виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Юхименко Ольгою Леонідівною від 26.02.219 року № 58480927 суд, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2019 року, шляхом зупинення примусового стягнення за виконавчим написом нотаріуса продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, ст.ст.223, 263, 264, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 18-12, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Юхименко Ольга Леонідівна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 35-Б, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, закриття виконавчого провадження,задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 2003 від 23.01.2019 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.10.2019 у справі № 207/1905/19, 2/207/1215/19 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2019 року.
Суддя І.М. Юрченко