Справа № 520/19663/18
Провадження № 1-кс/947/15961/19
29.11.2019 року
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002869 від 31.07.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.162 КК України -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002869 від 31.07.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, у якому останній просить суд:
1.Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 731336751101).
2.Розглянути клопотання без виклику особи, яка є власникомквартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 , відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий надав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання без його участі, у зв'язку із зайнятістю у проведенні невідкладних (слідчих) розшукових діях, вимоги викладені у клопотанні підтримує у повному обсязі та просить сду задовольнити, з викладених підстав.
Крім того, слідчий просив суд розглянути клопотання без участі власників об'єктів нерухомого майна, з метою забезпечення унеможливлення незаконного відчуження, розпорядження, користування, а також здійснення інших реєстраційних дій.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого відділу Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 31.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002869за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.162 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 30.07.2018 на адресу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з Управління карного розшуку ГУНП в Одеській області надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_6 про те, що невстановлені особи 21.05.2018 незаконно виселили останню та проникли до квартири АДРЕСА_1 .
За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеськійобласті 31.07.2018 буливнесенівідомості до Єдиногореєструдосудовихрозслідувань за № 12018160480002869 за ознакамикримінальногоправопорушенняпередбаченого ст. 162 ч.1 КК України.
Крім того, 23.01.2019 до черговоїчастиниКиївського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеськійобластінадійшлиматеріали за заявою ОСОБА_6 про те, щоневстановлена особа, в період часу з 21.05.2018 по 19.01.2019, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , таємновикралазолотийланцюжок, золотіобручки в кількості 2 шт., срібнуобручку з двомаперлинами (чорною та білою), срібнийланцюжок з кулоном ізперлиноючорногокольору, а такожгрошовікошти в сумі 700 доларів США, належні ОСОБА_6 , завдавшиостанньоїмайновоїшкоди, сума якоївстановлюється.
За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеськійобласті 23.01.2019 буливнесенівідомості до Єдиногореєструдосудовихрозслідувань за № 12019160480000271 за ознакамикримінальногоправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Також, 13.02.2019 надійшлазаяваЩербанюк- ОСОБА_7 про те, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , а такожневстановлені особи, якідіяли за їхдорученням, 11.05.2018 знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 проникли до кв. АДРЕСА_4 та змінили замки вхідних дверей, в якій мешкала остання зі своїм чоловіком ОСОБА_9 , а також винесли належне йммакно за межі вказаної квартири у невідомому напрямку.
За вказаним фактом, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеськійобласті 14.02.2019 буливнесенівідомостідо Єдиногореєструдосудовихрозслідувань за № 120191604800000605 за ознакамикримінальногоправопорушення, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України.
13.03.2019 постановою прокурора Одеськоїмісцевоїпрокуратури № 1 матеріалидосудовихрозслідувань за № 12018160480002869, № 12019160480000271, № 12019160480000605 об'єднані в кримінальнепровадження за № 12018160480002869 за ознакамикримінальнихправопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України.
Будучи допитаною в якостіпотерпілої ОСОБА_6 пояснила, що18.08.2014 року між нею та ОСОБА_10 був укладений попередній договір про забов'язання продати квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до вказаного договору ОСОБА_10 отримав повністю грошову суму у розмірі 35 000 доларів США та забов'язався з моменту оплати підготувати документи щодо оформлення права власності на квартиру. Після укладення договору нею був зроблений капітальний ремонт в придбаній квартирі та квартира була облаштована меблями та побутовою технікою. 21.05.2018 року стало відомо, що у придбаній квартирі є власниця - ОСОБА_5 , яка уклала договір купівлі-продажу та на даний час являється її власницею. Нова власниця квартири - ОСОБА_5 організувала виселення сім'ї ОСОБА_11 з вищевказаної квартири, де остання мешкала зі своєю родиною. В ході огляду квартири, вона виявила, що зникли золотий ланцюжок, золоті обручки в кількості 2 шт., срібну обручку з двома перлинами (чорною та білою), срібний ланцюжок з кулоном із перлиною чорного кольору, а також грошові кошти в сумі 700 доларів США. Крім того, майно, яке їй належало, залишилось у квартирі та на теперішній час, у останньої не має змоги потрапити у житло та повернути свої речі.
Будучи допитаним в якості ОСОБА_12 пояснив, що 11.06.2014 року між ним та ОСОБА_13 бувукладенийпопереднійдоговір про забов'язання ОСОБА_13 продати квартиру на другому поверсібудинку АДРЕСА_5 . Крім того, відповідно до вказаного договору ОСОБА_10 отримав повністю грошову суму у розмірі 57 000 доларів США та забов'язався з моменту оплати підготувати документи щодо оформлення права власності на квартиру. Однак, основний договір так і не був укладений. Незважаючи на цей факт, сім'єюГригуркобув проведений ремонт та квартира була укомплектована меблями та побутовою технікою. Як йому стало відомо пізніше, 12.12.2017 року вказану квартиру згідно договору купівлі-продажу, ОСОБА_14 , яка надаліздійснилазамінузамків та виселеннясім'їГригурко. По теперішній час ОСОБА_5 ОСОБА_15 , а самемеблями та побутовою технікою, які останній не може повернути у свою власність.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що квартира АДРЕСА_6 та квартира АДРЕСА_1 виставлені на продаж на інтернет-сайтах з продажу нерухомості.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 107281427 від 12.12.2017), власникомквартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер 1495, виданий 12.12.2017, видавник: ОСОБА_16 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема й арешт майна.
Відповідно ч.ч.1-12 ст.174 КПК України, Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
З урахуванням вищезазначених обставин, беручи до уваги, що стороною обвинувачення не доведено необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешті на майно, з метою недопущення порушенням прав та обов'язків, гарантованих Конституцією та законами України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є передчасним та задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002869 від 31.07.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.162 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя. ОСОБА_1