Справа № 362/6976/19
Провадження № 2/362/2939/19
28.11.2019 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними,
У листопаді 2019 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати договори про задоволення вимог Іпотекодержателя та купівлі-продажу недійсними, а також стягнути з відповідачів на користь його довірителя судові витрати.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, до позовної заяви додано рахунок-фактуру та квитанцію здійснення касової операції від 11 листопада 2019 року, про сплату 6000 гривень, з яких 3800 гривень - консультація, вивчення матеріалів справи, вивчення судової практики, складання та подання позовної заяви, що не може судом бути віднесено до сплати судового збору, оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» на час подання позовної заяви до суду, ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підприємцем становить 768,40 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені ст. 151 ЦПК України та відповідно до ч.5 цієї статті, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позову про забезпечення позову або доказів справляється судовий збір у 0,02 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1 921 грн.
Таким чином, за подання заяви про забезпечення доказів, судовий збір становить 384,20 грн.
Натомість, представником позивача зазначено про сплату ним 2800 гривень за складання та подання заяви про забезпечення позову, однак позовна заява та додані до неї додатки не містять заяви про забезпечення позову.
Вимогами п.8 ч.2 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, в тому числі перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем зазначено перелік письмових доказів, які подані разом з позовною заявою, проте не зазначено чи це є їх вичерпний перелік, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. В разі наявності доказів, які не подані одночасно з позовною заявою, позивачем не обґрунтовано підстав їх не подання.
Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними, але всупереч вказаного до позовної заяви додано Постанову Київського Апеляційного суду від 23 травня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 33, 34, 95, 136, 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко