"22" листопада 2019 р. Справа № 363/4130/19
22 листопада 2019 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП,
14.09.2019 року о 15 год. 40 хв. на обвідному каналі Київського водосховища, поблизу с. Хотянівка Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 проводив заборонений лов водних біоресурсів, шляхом заброду у воду за допомогою забороненого знаряддя лову виготовленого із сіткоснеастевого матеріалу кустарного виробництва «сак-топтуха» в кількості 1 шт. Вобних біоресурсів при цьому не виловив.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства України, ст. 63 та ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № 009367, протоколом огляду та вилучення речей і документів від 14.09.2019 року, приймальним актом № 685 17.09.2019 року, а також фото таблицею.
ОСОБА_1 безпосередньо в суді обставини протоколу підтвердив та свою вину визнав у повному обсязі.
Згідно пункту 3.15. Правил любительського в спортивного рибальства України забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Відповідно до ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Забороняються знаряддя добування об'єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.
Згідно ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні у тому числі за виготовлення, зберігання та застосування заборонених знарядь добування тварин.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП, грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КупАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Згідно ст. 283 КупАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника та вважає, що вилучене знаряддя лову виготовлене із сіткоснеастевого матеріалу кустарного виробництва «сак-топтуха» в кількості 1 шт. конфіскувати.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 85, 265, 283 і 284 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. з конфіскацією знаряддя лову.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. на користь держави.
Знаряддя лову «сак-топтуху» в кількості 1 штука конфіскувати та знищити.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя