вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/1562/19
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1562/19
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)»,
м. Вишгород
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна
Представники:
від позивача: Волков Д.Ю., довіреність № 11 від 27.02.2019;
від відповідача: Юров Ю.Г., директор; наказ №19-11/ОС/02 від 19.11.2002, витяг з ЄДР;
вільний слухач: ОСОБА_1
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» (надалі-відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на допущення відповідачем істотних порушень умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу державного майна № 22-НБ-ЗД від 25.06.2004, у вигляді відсутності вчинення дії, направлених на його виконання, що призвело до звернення позивача до суду із вимогами про розірвання договору та повернення майна.
Ухвалою суду від 01.07.2019 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області повернуто без руху, запропоновано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі № 911/1562/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 19.08.2019.
Ухвалою суду від 19.08.2019 підготовче засідання відкладено на 04.09.2019.
29.08.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 430 від 29.08.2019 (вх. № 16384/19), в якому останній просить суд відмовити в її задоволенні. Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що останнім вживались дії щодо внесення змін до умов п. 5.1.5 договору та продовження строків будівництва об'єкта, проте Вишгородською міською радою лишається не вирішеним питання щодо надання рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду на внесення таких змін до умов договору. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
Ухвалою суду від 04.09.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 02.10.2019.
02.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 18776/19), в якому останнім зазначено про реорганізацію Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та створення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, на підтвердження чого надані відповідні документи.
02.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 18775/19), в якій останнім зазначено про фактично визнання відповідачем порушення умов договору, оскільки ТОВ «Кен-Пак» вказує на порушення умов договору через дії третьої особи; позивач вважає, що звернувся до суду в межах строків позовної давності; також у відповіді на відзив позивач просить визнати причини пропущення строків позовної давності поважними.
Ухвалою суду від 02.10.2019 замінено у справі в якості позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області його правонаступником - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях; підготовче засідання відкладено на 16.10.2019.
09.10.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву № 477 від 08.10.2019 (вх. № 19261/19), у яких відповідач стверджує, що вжив всіх належних від нього заходів щодо належного виконання ним умов договору та все ж таки стверджує про вину третьої особи; відповідачем підтримана позиція щодо пропуску позивачем строків позовної давності при зверненні до господарського суду.
Ухвалою суду від 16.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1562/19, справу призначено до розгляду по суті на 13.11.2019.
В судовому засіданні 13.11.2019 представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив; представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
25.06.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» (покупець) Договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - «Вертикальне планування території перед заводом», що знаходиться на балансі ВАТ «Карат» та розташований за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, на земельній ділянці, площею 2,00 га, питання відведення, купівлі або довгострокової оренди якої вирішується покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку установленому чинним законодавством, і є об'єктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 31.01.2004 № 178 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 27.02.2004 № 5-27-1/9, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені договором.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі (п. 1.2 договору).
Згідно з висновком про незалежну оцінку об'єкта незавершеного будівництва, який затверджений наказом Регіонального відділення від 23.06.2004 № 5-27-3/20, ціна продажу шляхом викупу становить 32 962,00 грн. (п. 1.3 договору).
Об'єкт незавершеного будівництва - «Вертикальне планування території перед заводом» продано за 39 554,40 грн., включаючи ПДВ (п. 1.4 договору), які покупець зобов'язаний внести протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п. 2.1 договору).
Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 5-ти денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва. Передача продавцем та прийняття покупцем об'єкта приватизації посвідчується актом прийому-передачі, підписаним сторонами (п.п. 3.1, 3.2 договору).
Відповідно до розділу 5 договору покупець взяв на себе обов'язок, поміж іншого, зареєструвати договір в місцевій раді та надати продавцю документи про реєстрацію; забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, під час добудови та подальшого введення об'єкта в експлуатацію; добудувати об'єкт протягом 5 років з можливою зміною призначення; у разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань терміни будівництва можуть бути змінені за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається відповідний договір.
В свою чергу, продавець взяв на себе обов'язок щодо контролю за виконанням умов договору (п. 6.1 договору).
Пунктом 7.3 договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право в установленому порядку на розірвання договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
Умовами п. 11.3 договору визначено, що у разі невиконання однією із сторін умов договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої за рішенням суду або господарського суду.
02.07.2004 між позивачем та відповідачем підписаний акт прийому-передачі державного майна об'єкта незавершеного будівництва «Вертикальне планування території перед заводом», за яким продавцем передано, а покупцем прийнято об'єкт незавершеного будівництва - «Вертикальне планування території перед заводом», що розташований за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, згідно з актом обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва від 29.02.2004.
Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 31.05.2007 відмовлено ТОВ «Кен-Пак» у наданні згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування митного терміналу та автостоянки вантажних автомобілів площею 2,2749 га на території перед заводом ВАТ «Карат» в м. Вишгород.
17.06.2009 між позивачем та відповідачем підписаний Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва від 25.06.2004, яким сторони дійшли згоди щодо викладення п. 5.1.5 договору в наступній редакції: «завершити будівництво об'єкта до липня 2014 року з можливою зміною призначення».
25.06.2014 відповідач звернувся до позивача із листом № 199, з проханням внести зміни до п. 5.1.5 договору та продовжити терміни завершення будівництва об'єкта протягом 4 років від дня вирішення покупцем питання щодо відведення, купівлі, оренди, тощо земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. Відповідну пропозицію відповідач обґрунтував ненаданням своєчасної згоди органами місцевого самоврядування на оформлення права користування земельною ділянкою, яка знаходиться під об'єктом незавершеного будівництва.
У відповідь позивачем наданий лист № 11-14-3257 від 02.07.2014, в якому, з метою продовження термінів будівництва об'єкта незавершеного будівництва, просив надати документи, які підтверджують згоду органу місцевого самоврядування.
12.10.2015 листом № 11-14-3744 Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомило ТОВ «Кен-Пак» про проведення на підставі статей 7 та 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу від 25.06.2004 щодо об'єкту незавершеного будівництва - «Вертикальне планування території перед заводом».
Вказаним листом відповідачу повідомлено про необхідність надання документів, підтверджуючих виконання умов договору купівлі-продажу щодо об'єкту незавершеного будівництва - «Вертикальне планування території перед заводом», що знаходиться за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, необхідність відповідача прийняти участь у проведенні перевірки та про те, що у разі ухилення покупця від надання витребуваних документів, Регіональне відділення залишає за собою право звернення до судових органів та ініціювати питання розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта до державної власності.
29.10.2015 відповідними уповноваженими особами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області проведено обстеження стану об'єкту незавершеного будівництва - «Вертикальне планування території перед заводом», що знаходиться за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, про що складено Акт поточної перевірки, згідно якого перевіркою встановлено: не виконання п. 5.1.5 умов договору щодо завершення будівництва об'єкта до липня місяця 2014; не виконання п. 5.1.4 договору щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки , охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення об'єкта в експлуатацію; не виконання п. 5.1.7 договору щодо погодження змін в проектно-технічній документації з місцевими органами влади.
Висновком даного акту встановлено невиконання станом на 29.10.2015 умов Договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва від 25.06.2004; у разі невиконання покупцем умов договору відповідний акт є підставою для застосування санкцій.
Акт поточної перевірки підписаний з боку продавця. Представником покупця відповідний акт не підписаний та зроблено примітку щодо незгоди з актом проведення перевірки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області із заявою № 4 від 04.01.2016 про оскарження Акту поточної перевірки від 29.10.2015.
У відповідь, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області наданий лист № 01-14-259 про відсутність підстав для скасування Акту поточної перевірки від 29.10.2015 щодо виконання умов Договору купівлі-продажу від 25.06.2004.
Протоколом засідання комісії від 10.03.2016 з розгляду заяви ТОВ «Кен-Пак (Україна)» про оскарження результатів поточної перевірки від 29.10.2015 виконання умов Договору купівлі-продажу від 25.06.2004, комісією у складі голови комісії, заступника голови комісії та членів комісії вирішено залишити без змін висновок акту щодо невиконання покупцем умов п. 5.1.5 договору про завершення будівництва у строк до липня 2014 та загальний висновок акту перевірки від 29.10.2015.
У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, мотивуючи її тим, що відповідачем допущені істотні порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу державного майна № 22-НБ-ЗД від 25.06.2004, у вигляді відсутності вчинення дії, направлених на його виконання, зокрема, не виконані умови щодо завершення будівництва об'єкта; щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки , охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення об'єкта в експлуатацію; щодо погодження змін в проектно-технічній документації з місцевими органами влади.
Відповідач, в свою чергу заперечуючи проти позову вказував на те, що ним повною мірою вживались заходи щодо виконання умов договору, проте Вишгородською міською радою лишається не вирішеним питання щодо надання рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду на внесення змін до умов договору та надання відповідачу в оренду земельної ділянки на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
Відносини, що склалися між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про приватизацію державного майна», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також зазначеним Договором купівлі-продажу від 25.06.2004.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на момент укладення договору) встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу.
Частиною 9 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на момент укладення договору) закріплено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.
За змістом статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен з'ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють контроль виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації. Державний орган приватизації має право залучати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (за їх згодою) до здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу. За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.
Процедура організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об'єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об'єктів приватизації встановлена Порядком контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, який затверджений наказом Фонду державного майна України № 631 від 10.05.2012 (далі, Порядок № 631) (в редакції на момент спірних правовідносин).
У пункті 1.3 Порядку № 631 закріплено, що контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації включає: проведення державними органами приватизації безпосередньо на об'єктах приватизації або в господарських товариствах, акції (частки, паї) яких є об'єктом приватизації, перевірок виконання власниками цих об'єктів зобов'язань, визначених у договорах купівлі-продажу; опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, отриманих від власників цих об'єктів на запит державних органів приватизації; застосування санкцій, передбачених чинним законодавством і умовами договорів купівлі-продажу за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань, визначених договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації.
Як вже було встановлено судом, 29.10.2015 позивачем був складений акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, яким зі сторони позивача зафіксовано неналежне виконання відповідачем умов спірного договору.
Висновком Акту поточної перевірки від 29.10.2015 встановлено невиконання, станом на 29.10.2015 умов Договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва від 25.06.2004, зокрема, не виконання п. 5.1.5 умов договору щодо завершення будівництва об'єкта до липня місяця 2014; не виконання п. 5.1.4 договору щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки , охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення об'єкта в експлуатацію; не виконання п. 5.1.3 договору щодо реєстрації цього договору в місячний термін в місцевій раді та надання документів про реєстрацію; не виконання п. 5.1.7 договору щодо погодження змін в проектно-технічній документації з місцевими органами влади.
Протоколом засідання комісії від 10.03.2016 з розгляду заяви ТОВ «Кен-Пак» про оскарження результатів поточної перевірки від 29.10.2015 виконання умов Договору купівлі-продажу від 25.06.2004, комісією у складі голови комісії, заступника голови комісії та членів комісії вирішено залишити без змін висновок акту щодо невиконання покупцем умов п. 5.1.5 договору про завершення будівництва у строк до липня 2014 та загальний висновок акту перевірки від 29.10.2015.
Отже, доказами наявними в матеріалах справи, а саме: матеріалами вказаної перевірки підтверджується факт неналежного виконання відповідачем покладених на нього згідно договору обов'язків.
Відповідач, укладаючи спірний договір, прийняв на себе відповідні зобов'язання виконати певні істотні умови договору, у разі невиконання яких згідно встановлених вимог законодавства та закріплених в спірному договорі вимог, він підлягає розірванню в судовому порядку.
Зазначене, з огляду на положення укладеного між сторонами договору свідчить про істотність порушення відповідачем його умов, що полягає у невиконанні обов'язків, покладених на нього пунктами 5.1.4, 5.1.5, 5.1.7 договору.
Отже, судом встановлено, що позивачем доведено факт істотного порушення відповідачем умов договору, які у відповідності до його умов та норм Закону України «Про приватизацію державного майна» є підставою для його розірвання та повернення майна позивачу.
Поруч з цим, суд вважає зазначити про наступне.
Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з'ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов'язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.
Нормами цивільного законодавства не передбачено таке поняття, як триваюче правопорушення, у той час як позовна давність визначена як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. (Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.12.2018 у справі №904/10591/17, у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/389/18).
У частині 5 статті 261 Цивільного кодексу України законодавець визначив спеціальне правило, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Отже, для обчислення строку позовної давності до позовних вимог, які стосуються порушення виконання зобов'язань з визначеним строком підлягає застосуванню норма, закріплена у частині 5 статті 261 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом у спірному договорі, зокрема в розділі 5 договору, сторони визначили конкретні строки виконання зобов'язань покупця (відповідача).
Поряд з цим, за умовами договору саме на позивача покладено обов'язок контролювати виконання покупцем умов договору.
Частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Позивач, на якого покладено обов'язок здійснювати контроль за виконанням умов договору, про невиконання відповідачем умов договору дізнався ще у 2015 році, про що свідчить акт від 29.10.2015 поточної перевірки виконання умов договору, де зазначено про не виконання відповідачем умов договору.
Тобто, обізнаність позивача про стан виконання відповідачем умов спірного договору тривала весь час дії зобов'язань за цим договором, що підтверджується письмовими доказами, наданими самим позивачем (акт перевірки виконання умов спірного договору), а отже, позивач мав об'єктивну можливість скористатись своїм правом на звернення до суду за захистом порушеного права в межах законодавчо встановленого загального строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України.
Однак позивач всупереч своєму обов'язку із здійснення контролю за виконанням умов договору з 29.10.2015 (дата складання акту поточної перевірки виконання умов договору) не вжив належних заходів спрямованих на розірвання договору та повернення спірного майна.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області зверталось до господарського суду Київської області з позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» про розірвання договору купівлі-продажу.
Ухвалою суду від 23.02.2017 у справі № 911/502/17, судом було відмовлено в задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про звільнення від сплати судового збору та повернуто позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду (ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент винесення ухвали суду).
Ухвалою суду від 18.04.2017 судом було відмовлено в задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про звільнення від сплати судового збору та повернуто позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду (ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент винесення ухвали суду).
Відповідно до п. 4.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.
У відповіді на відзив (вх. № 18775/19 від 02.10.2019) позивач стверджував, що ним не пропущений строк позовної давності та зазначив про можливість визнання судом поважних причин пропуску строків позовної давності (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
Однак позивачем не наведено поважних причин пропуску строків позовної давності.
Оскільки, 29.10.2015 зі сторони позивача підписано акт перевірки, яким зафіксовано порушення відповідачем умов спірного договору, відповідно позивач саме з цієї дати був обізнаний про порушення свого права, тому суд дійшов висновку, що трьохрічна позовна давність була пропущена, оскільки позивач звернувся до суду лише 24.06.2019.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору, проте сплив строку позовної давності, про застосування якої просить відповідач, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 28.11.2019.
Суддя О.О. Христенко