ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2019Справа № 910/10006/19
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"
2) ОСОБА_1
про визнання недійсним договору іпотеки
Представники учасників справи:
від позивача: Гринюк В.Г. (ордер серія ЛВ № 175407 від 29.07.2019);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» - Глевацька О.В. (дов. б/н від 08.08.2019).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (надалі по тексту - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач-2) про визнання недійсним Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 підписано собою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для здійснення такого правочину та вчинений заінтересованою особою без погодження та подальшого схвалення відповідним органом банку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10006/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2019.
11.09.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд розглядати справу без його участі. У поданому відзиві зазначено, що ОСОБА_1 дійсно була членом спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", але ні перед укладанням Договору іпотеки, ні після його укладення, відповідач-2 не зверталася до органів управління Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (правління, спостережної ради, загальних зборів акціонерів) щодо повідомлення про наявність заінтересованості у вчиненні оскаржуваного правочину, так як вважала це не доцільним, оскільки метою застосування механізму, визначеного у ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» є погодження правочинів щодо яких є заінтересованість для недопущення відчуження майна акціонерного товариства за заниженою ціною.
12.09.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшла заява про залишення позову без розгляду, яка обґрунтована тим, що згідно підпункту 15.4. пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2002 № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, в той час ордер наданий адвокатом Гринюк В.Г. на надання правової допомоги серії ЛВ № 082175, який виданий Адвокатським об'єднанням "Правда і закон", не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу.
Представники відповідачів в судове засідання 12.09.2019 не з'явились.
У судовому засіданні 12.09.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.10.2019.
Представники відповідачів в судове засідання 10.10.2019 не з'явилися.
У судовому засіданні 10.10.2019 представник позивача заперечила проти поданої заяви про залишення позову без розгляду, надала суду ордер серії ЛВ № 175407 від 29.07.2019 та не заперечила проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд, розглянувши подану відповідачем-1 заяву про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
У судовому засіданні 10.10.2019 винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2019.
31.10.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» надійшла заява про заміну сторони, відповідно до якої заявник просив замінити відповідача-1 - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі № 910/10006/19.
Подана заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» мотивована тим, що 24.09.2019 між Акціонерним товариством «Єврогазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2257 на підставі якого право вимоги, у тому числі за Договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
У судовому засіданні 05.11.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» надав додаткові документи до поданої заяви про заміну сторони.
У судовому засіданні 05.11.2019 оголошено перерву до 14.11.2019.
14.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на подану заяву про заміну сторони. Позивач зазначив, що 25.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 було укладено Договір про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013. За твердженням позивача, положення ст. 512 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість заміни кредитора у зобов'язанні, не можливо застосувати в даному випадку, оскільки зобов'язання за Договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 на момент укладення Договору про відступлення права вимоги вже були припинені, а тому права та обов'язки за оспорюваним договором не могли бути передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
У судовому засіданні 14.11.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» підтримав подану заяву про заміну сторони.
Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2019 заперечував проти задоволення поданої заяви про заміну сторони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони.
Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2019 підтримав заявлені позовні вимоги.
У судове засідання 14.11.2019 представники відповідачів не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
З 15.04.2016 року нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв. м. по вул. Саксаганського, 96 у місті Києві (приміщення) є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент", що підтверджується інформаційною довідкою № 174314241 від 18.07.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 25.06.2013 року, 09.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1887, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нежилі приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375,7 кв.м), загальною площею 199,20 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що 25.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Єврогазбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 25.02.2014 року за реєстровим номером №149, згідно умов якого Договір іпотеки розривався, зобов'язання сторін за Договором іпотеки припинялись, також сторони домовились припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки, та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Станом на дату набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" права власності нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв. м. по вул. Саксаганського, 96 у місті Києві запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та заборону відчуження майна був відсутній.
На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2017 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017 у справі № 761/13017/16-ц, яким було визнано недійсним Договір про розірвання Договору іпотеки відновлено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та заборону відчуження майна.
Позивач стверджує, що не був стороною спору у справі № 761/13017/16-ц, попередні власники приміщення не повідомляли позивача про наявність будь-яких обтяжень приміщення чи про будь-який спір з банком, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які записи про іпотеку чи обтяження приміщення станом на момент набуття права власності на приміщення позивачем.
У зв'язку з тим, що позивачу стала відома обставина, яка порушує право останнього повноцінно розпоряджатися своїм майном, останній звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого просить визнати недійсним Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 на підставі того, що він підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для здійснення такого правочину та вчинений заінтересованою особою без погодження та подальшого схвалення відповідним органом банку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
Згідно зі ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину) особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:
1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину придбаває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про:
1) предмет правочину;
2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;
4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.
Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та їй належить 31,7380% акцій.
29.10.2012 року ОСОБА_1 була обрана членом Спостережної ради Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» терміном на 5 років.
У матеріалах справи відсутні докази прийняття рішення Спостережною радою Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» про вчинення правочину, щодо якого є зацікавленість.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину) правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним.
Оскільки ОСОБА_1 є особою, заінтересованою у вчиненні Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» оспорюваного правочину, та є стороною такого правочину, протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості повинна була поінформувати товариство (виконавчий орган) про наявність у неї такої заінтересованості, у матеріалах справи відсутні докази погодження Спостережною радою банку на вчинення спірного правочину, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним, так як при його вчиненні був порушений порядок, визначений ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства».
Судом відхиляються доводи позивача про те, що Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 підписано собою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для здійснення такого правочину, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність відповідних обставин.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 року підлягають задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідачів відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.
2.Визнати недійсним Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 року, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 16, ідентифікаційний код 34693790), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 1887.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 16, ідентифікаційний код 34693790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96, квартира 10, ідентифікаційний код 40412621) 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору.
4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96, квартира 10, ідентифікаційний код 40412621) 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 28.11.2019
Суддя С. В. Стасюк