13 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15710/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В.,
Київської міської ради - Подоляка Р.Ю.,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» - не з'явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Інвестиційно-юридична компанія «ТЕРРА» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-юридична компанія «ТЕРРА»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 (у складі колегії суддів: Хрипун О.О. (головуючий), Агрикова О.В., Тарасенко К.В.)
у справі № 910/15710/13
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой»
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,
У серпні 2013 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» (далі - ТОВ «Градострой») про розірвання договору від 24.03.2005 оренди земельної ділянки площею 6,7365 га, кадастровий № 8000000000:90:142:0017, розташованої на вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою і ТОВ «Градострой», та зобов'язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку позивачеві.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014, позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,7365 га, кадастровий №8000000000:90:142:0017, розташованої на вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі міста Києва, укладений 24.03.2005 між Київською міською радою і ТОВ «Градострой». Зобов'язано ТОВ «Градострой» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 зазначені судові рішення залишено без змін.
22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-юридична компанія «ТЕРРА» (далі - ТОВ «ІЮК «ТЕРРА»; особа, яка не брала участі у справі) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 задоволено клопотання ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» та поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13; призначено справу до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13.
Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов'язки та інтереси ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» не вирішувалося, що є наслідком закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Водночас апеляційний суд послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, та зазначив, що розділом ХІ «Перехідні положення» ГПК (у редакції, чинній після 15.12.2017) не передбачено повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2019 року ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного провадження.
Касаційну скаргу ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» обґрунтовує, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішено питання щодо спірної земельної ділянки, що позбавило скаржника - особи, яка не брала участі у справі, можливості виконувати функції замовника щодо будівництва об'єкта нерухомого майна на цій земельній ділянці відповідно до договору про інвестування; розірвавши договір оренди у цій справі, суди вирішили питання про права, інтереси та обов'язки скаржника, позбавивши його інвестиційного активу шляхом його знецінення, оскільки вартість цього активу базувалася на наявності речового права на земельну ділянку.
У відзиві на касаційну скаргу Заступник прокурора міста Києва зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» і ТОВ «Градострой» своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
13.11.2019 Суду подано клопотання Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі - КП «Спецжитлофонд») про залучення його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, обґрунтоване тим, що рішення суду у справі № 910/15710/13 може вплинути на його права та обов'язки, оскільки цим підприємством вчиняються дії щодо отримання в оренду земельної ділянки, розірвання договору оренди щодо якої є предметом позову прокурора у зазначеній справі.
Клопотання КП «Спецжитлофонд» про залучення його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не підлягає задоволенню як таке, що не ґрунтується на положеннях Господарського процесуального кодексу України, главою 2 розділу IV якого не передбачено повноважень суду касаційної інстанції щодо залучення до участі в справі нових (інших) осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи у лютому 2019 року ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13, заявивши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що товариство не брало участі у справі, а про оскаржене судове рішення дізналося у лютому 2019 року; оскаржене судове рішення впливає на його права та обов'язки як інвестора з делегованими функціями забудовника земельної ділянки, розірвання договору оренди щодо якої є предметом позову у зазначеній справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 задоволено клопотання ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» та поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» на зазначене рішення суду першої інстанції та призначено справу до розгляду.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Апеляційний господарський суд, закриваючи апеляційне провадження на підставі наведеної норми, виходив із відсутності правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ «ІЮК «ТЕРРА», оскільки правовідносини, які склалися між ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» і ТОВ «Градострой» з приводу укладення та виконання договору про інвестування та делегування функцій замовника будівництва від 02.08.2013, на який посилається скаржник, не були предметом дослідження та вирішення у зазначеній справі. Під час розгляду цієї справи предметом дослідження суду було наявність факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів сторін саме договору оренди земельної ділянки площею 6,7365 га, кадастровий № 8000000000:90:142:0017, розташованої на вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі міста Києва, укладеного 24.03.2005 між Київською міською радою і ТОВ «Градострой». При цьому ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» стороною договору оренди від 24.03.2005 не було, а питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника судом не вирішувалося.
Доводи ТОВ «ІЮК «ТЕРРА», наведені у касаційній скарзі, стосовно того, що товариство, яке не брало участі у справі, а суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, відповідно до положень чинного на час подання апеляційної скарги господарського процесуального закону має право в будь-якому випадку подати апеляційну скаргу з метою подальшого оскарження такого рішення в касаційному порядку відповідно до статті 287 ГПК, що, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції, відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на таке.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, зауважив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
З огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Принцип юридичної визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, а забезпечення принципу res judicata (принципу остаточності рішень) є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2013 задоволено позов Заступника прокурора міста Києва, заявлений в інтересах держави в особі Київської міської ради. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,7365 га, кадастровий №8000000000:90:142:0017, розташованої на вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі міста Києва, укладений 24.03.2005 між Київською міською радою і ТОВ «Градострой». Зобов'язано ТОВ «Градострой» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку.
Це рішення суду першої інстанції набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини 2 статті 93 ГПК (у відповідній редакції) щодо поновлення строку подання скарги.
Водночас згідно з положеннями ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.
Отже, станом на час постановлення судових рішень у справі № 910/15710/13 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, у тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (у редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Наразі частиною 1 статті 254 ГПК (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній після 15.12.2017) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень частин 1, 3, 4 статті 272 ГПК (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Разом із тим розділ ХІ «Перехідні положення» ГПК (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).
Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі подання особою апеляційної скарги на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11.
Правовий висновок щодо процесуальних наслідків подання апеляційної скарги на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, у тому числі подання такої апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, викладений у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, було враховано судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про закриття провадження у справі № 910/15710/13.
З огляду на те, що у зв'язку з переглядом рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/15710/13 у касаційному порядку за правилами ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, це судове рішення ще у 2014 році набуло статусу остаточного і як таке не підлягає повторному апеляційному перегляду, суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції, наведені в ухвалі від 20.03.2019, про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» на зазначене рішення місцевого господарського суду, однак такі висновки суду апеляційної інстанції не призвели до неправильного вирішення питання щодо закриття апеляційного провадження у справі та не є підставою для скасування касаційним судом правильної по суті ухвали суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ «ІЮК «ТЕРРА» про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування законної ухвали апеляційного господарського суду.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-юридична компанія «ТЕРРА» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі № 910/15710/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: І.С. Міщенко
В.Г. Суховий