27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 903/539/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької міської ради
на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 (колегія суддів у складі: Демидюк О.О. головуючий, Юрчук М.І., Савченко Г.І.)
за позовом Луцької міської ради
до Фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни
про визнання договору укладеним
за участю:
позивача: Іщик В.А. (довіреність)
відповідача: Кушнірук Д.П. (адвокат),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись у суд з даним позовом, Луцька міська рада (далі - позивач), просила визнати укладеним з 21.02.2018 між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Самойліч Наталією Володимирівною (далі - відповідач) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста № 07 від 13.02.2018 у запропонованій нею редакцією.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва ухиляється від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, у зв'язку з чим укладення договору підлягає в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.09.2018 (суддя Кравчук А.М.), позов задоволено.
2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що оскільки обов'язок відповідача укласти запропонований позивачем проект договору визначений законодавством, проте від його виконання він ухиляється, договір підлягає укладенню в судовому порядку.
2.3. Оскарженою постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
2.4. Апеляційний суд виходив з того, що відносини щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста між позивачем та Самойліч Наталією Володимирівною , виникли як з фізичною особою, оскільки вона оформлювала відповідні дозвільні документи на нерухоме майно без статусу підприємця, що виключало підстави для укладення договору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права.
3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на помилковість висновку апеляційного суду про те, що відсутні правові підстави для укладення договору, оскільки у відповідних реєстрах власником нерухомого майна не вказується фізична особа-підприємець, так як це не передбачено нормативно-правовими актами. При цьому позивач вказує, що відповідач звертався до позивача із заявою про пайову участь з приводу реконструкції офісних приміщень з гаражем, тобто з метою зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки вони є нежитловими.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Рішенням позивача від 26.04.2017 №23/8 затверджено Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька у новій редакції (далі-Положення).
4.2. Згідно пункту 1.4 Положення усі замовники, які мають намір щодо забудови земельної ділянки у м.Луцьку (одержують дозвільні документи на проектування та будівництво, здійснюють замовлення проектно-кошторисної документації, які закінчили будівництво, будують, проводять реконструкцію, реконструкції з добудовою чи надбудовою) зобов'язані взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених п. 1.5 даного положення.
4.3. Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Положення передбачено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Центрі надання адміністративних послуг м.Луцька звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Після отримання проекту договору (два примірники) в Центрі надання адміністративних послуг м.Луцька замовник забезпечує їх підписання протягом двох робочих днів, після чого один примірник договору повертає до зазначеного Центру.
4.4. Відповідно до пункту 2.5 Положення замовник для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька звертається в Центр надання адміністративних послуг у м.Луцьку і до заяви додає відповідні документи.
4.5. Суди встановили, що 10.05.2017 начальником управління містобудування та архітектури Луцької міської ради підписано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Вахтангова, 2-б у м.Луцьку. У додаткових вимогах цих умов визначено, що відповідно до пункту 2.7 рішення позивача від 29.10.2014 №65/4 "Про затвердження Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька у новій редакції" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька необхідно не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до початку будівельних робіт.
4.6. Також суди встановили, що 02.06.2017 Самойліч Наталія Володимирівна подала до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю позивача декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція офісних приміщень з гаражем під офісні приміщення та складські приміщення на вул. Вахтангова, 2-б у м.Луцьку", яка була зареєстрована 02.06.2017 за №ВЛ082171533026.
4.7. У заяві від 06.02.2018 Ф-02/ІК-74/12/01 Самойліч Наталія Володимирівна просила позивача вирішити питання пайової участі у створенні інфраструктури міста Луцька при будівництві (реконcтрукції) об'єкта "Реконструкція офісних приміщень з гаражем під офісні приміщення та складські приміщення на вул. Вахтангова, 2-б у м.Луцьку". В разі необхідності сплати пайових внесків просила надати проект відповідного договору з розрахунком.
4.8. Проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька № 07 від 13.02.2018 разом з розрахунком розміру пайової участі відповідач отримав 19.02.2018, що підтверджується описом ЦНАП №П 12557 видачі документів, але відповідач запропонований позивачем договір не підписав.
4.9. Листом від 25.04.2018 №12.4-2/196 Управління капітального будівництва позивача повідомило відповідача про необхідність повернення другого примірника договору, сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста, але він був повернутий позивачу об'єктом поштового зв'язку "Укрпошта" з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
4.10. Також встановлено, що у заяві від 10.05.2018 Самойліч Наталія Володимирівна просила позивача розірвати договір №7 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, через брак грошових коштів, але листом від 30.05.2018 №С-1663-270 позивач повідомив, що розірвати договір не є можливим, оскільки другий примірник договору не був повернутий та вказував на необхідність сплати коштів пайової участі.
4.11. Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Самойліч Наталія Володимирівна, зареєстрована як фізична особа-підприємець з 25.04.2007, вид діяльності - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Самойліч Наталія Володимирівна є власником нерухомого майна та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
5 . Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.2. Частиною першою ст. 628 наведеного Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.3. Частиною першою ст. 640 зазначеного Кодексу встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
5.4. Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
5.5. Стаття 187 ГК України передбачає укладання господарських договорів за рішенням суду.
Згідно частини першої статті 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
5.6. Частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
5.7. Відповідно до положень частини третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Положеннями цієї статті також передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
5.8. Частинами восьмою та дев'ятою вказаної статті Закону встановлено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
5.9. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 4 червня 2014 року № 163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014).
5.10. За ДБН А.2.2-3:2014 новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
Відповідно до положень цих ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Також за визначенням, наявним у ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
5.11. Отже, у разі здійснення діяльності, яка передбачає капітальний ремонт, правові підстави, передбачені статтею 40 Закону № 3038-VI для виникнення у відповідача обов'язку укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти, відсутні. Якщо ж особа звертається на підставі наведеної норми Закону щодо здійснення реконструкції, у неї виникає обов'язок укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти.
Такий правовий висновок вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 зі справи № 911/594/18.
5.12. Щодо висновків суду апеляційної інстанції, які покладені в основу його судового рішення як підставу для відмови у позові, про те, що відносини щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста між позивачем та Самойліч Наталією Володимирівною , виникли як з фізичною особою, слід зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Положення передбачено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Центрі надання адміністративних послуг м.Луцька звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Після отримання проекту договору (два примірники) в Центрі надання адміністративних послуг м.Луцька замовник забезпечує їх підписання протягом двох робочих днів, після чого один примірник договору повертає до зазначеного Центру.
Разом з тим згідно із частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
Відповідно до статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється (ч.3). Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу (ч.1).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що будівельними роботами у даному спорі є реконструкція офісних приміщень з гаражем під офісні приміщення та складські приміщення за вказаною вище адресою.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.02.2018 відповідач звернувся до Центру надання адміністративних послуг м.Луцька із заявою про вирішення питання пайової участі у розвитку інфраструктури міста, граничний строк для укладення договору спливав 27.02.2018, проект договору відповідач отримав 19.02.2018, але у дводенний строк, він його не підписав.
Із встановлених судами обставин справи також вбачається, що звернення відповідача до позивача щодо участі у розвитку інфраструктури міста було обумовлене господарською діяльністю, що в свою чергу, стало підставою для здійснення позивачем розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста до договору, як фізичній особі-підприємцю (а.с.25).
Таким чином на підставі юридичної оцінки встановлених судами обставин справи слід дійти висновку, що на час виникнення спірних правовідносин було здійснено державну реєстрацію відповідача як підприємця, та враховуючи характер забудови, відсутні правові підстави вважати, що відповідач мав намір здійснювати індивідуальне будівництво, яке за положеннями частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підпадало б до не залучення його до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Аналогічний правовий висновок викладено і в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.04.2009 у справі за позовом Акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу "Прогрес".
5.13. Врахувавши наведені вимоги законодавства та встановлені обставини справи, оскільки відповідач ухилявся від покладеного на нього законодавством обов'язку щодо участі у розвитку інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний укласти з позивачем запропонований ним договір і такий договір підлягає укладенню за рішенням суду.
5.14. Наведеним підтверджуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції.
5.15. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства і мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За вказаних обставин для виправлення фундаментальних порушень, які допустив суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 пункту 4 підпункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Луцької міської ради задовольнити.
Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у справі Господарського суду Волинської області №903/539/18, скасувати, а рішення Господарського суду Волинської області від 19.09.2018, залишити в силі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни на користь Луцької міської ради (р/р 35415068020220 в ГУ ДКСУ у Волинській області, м.Луцьк, МФО 803014, ЄДРПОУ 04051327) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) 00 копійок судового збору з касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
Є.В. Краснов