ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(вул.Шевченка,16, м. Івано-Франківськ)
14.11.2019 Справа № 909/461/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
секретар судового засідання Тузін Г.П.
За участю:
представника позивача: Гречко Х.М.,
директора ПАТ "Рибне господарство "Міжріччя": Кострицького І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ,76019
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Рибне господарство "Міжріччя", с. Міжріччя, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77210
про розірвання договору оренди №10/18 від 04.04.2018 та повернення орендованого майна,
встановив, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Рибне господарство "Міжріччя" про розірвання договору оренди №10/18 від 04.04.2018 та зобов'язання повернути орендоване майно - гідротехнічні споруди 33-х ставів, водоподачного та водовідвідного каналів загальною площею 300,7 га., які розташовані за адресою Івано-Франківська область, на території Міжрічанської, Гузіївської сільських рад, Болехівської міської ради та м. Болехова. В обґрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач, всупереч вимогам ЦК України, ГК України та умовам договору оренди державного майна №10/18 від 04.04.2018, укладеного між Регіональним відділення ФДМ України по Івано-Франківській області та ПАТ "Рибне господарство "Міжріччя", не виготовив і не передав позивачу паспорт (паспорти) рибогосподарської технологічної водойми та не подав балансоутримувачу виробничу програму використання державного майна з дотриманням рибопродуктивності відповідно до зон аквакультури, що відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
10.05.2019, судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
За наслідками підготовчого засідання суд виніс відповідну ухвалу. Суд, враховуючи пояснення відповідача в судових засіданнях про те, що ним вживаються заходи по виготовленню документації, обов"язок, по виготовленню, якої покладено на орендаря, продовжував строк, як підготовчого засідання так і строк розгляду справи по суті.
В судовому засіданні, 14.11.2019, відповідач відзиву на позов не подав, однак подав суду копію паспорту рибогосподарської технологічної водойми: нагульних ставків, що використовуються ПАТ "Рибне господарство "Міжріччя, розташованих в заплаві р. Сукіль за межами с. Міжріччя, м. Болехів Івано-Франківської області, а саме: нагульних ставків №1, №2, №3, №4, №5, №6, №12, №13, водоподаючого каналу і водовідвідного каналу, також відповідач повідомив суду, що паспорти щодо інших водойм знаходяться в процесі виготовлення.
Представник позивача позовні вимоги підтримала .
Суд, враховуючи приписи ст.178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що в позові слід відмовити.
При цьому суд врахував наступне:
Предметом даного позову є розірвання договору оренди №10/18 від 04.04.2018 ( далі договору ) укладеного між сторонами у справі, з підстав невиконання умов договору, зокрема, невиконання відповідачем обов"язку передбаченого п.5.17 та п.5.20 , щодо виготовлення, протягом 6-ти місяців, з дати укладення договору оренди, паспорту (паспортів) рибогосподарської технологічної водойми та подання орендодавцю примірника паспорта, а також не розроблення і не подання балансоутримувачу, протягом двох місяців, виробничої програми використання державного майна із дотриманням рибопродуктивності відповідно до зон аквакультури.
Підстави та умови розірвання договору оренди, в даному випадку, регулюються спірним договором, нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Цивільного кодексу України.
Так, пунктом 8.3 Договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою розірвання договору оренди, у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його використання або невиконання умов договору, якщо орендар користується майном всупереч договору або призначенню орендованого майна; передав орендоване майно у користування іншій особі; не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором; не застрахував орендоване майно; не приступив до проведення капітального ремонту орендованого майна, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на орендаря; не забезпечив ефективне використання майна; не виконується виробнича програма використання державного майна та не дотримується рибопродуктивність відповідно до зон аквакультури.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, слід дійти висновку, що дострокове розірвання договору оренди можливе на вимогу однієї із сторін в разі такого невиконання своїх обов'язків другою стороною, що є істотним, тобто завдає іншій стороні такої шкоди, яка унеможливлює та/або значною мірою перешкоджає досягненню нею цілей договору.
Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку, вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. (Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №910/2495/18 та від 04.04.2018 у справі № 910/4590/17).
З поданих суду документів не випливає, а відповідно суду не доведено, належними та допустимими доказами, того, що не виготовлення відповідачем паспорту (паспортів) рибогосподарської технологічної водойми , які є предметом договору оренди та не подання в обумовлений договором строк, виробничої програми використання державного майна, є таким істотним порушенням умов договору, внаслідок, якого позивачу завдана шкода, що значною мірою позбавила останнього того, на що він розраховував при укладенні договору.
Отже, враховуючи викладене та те, що, як стверджує позивач, орендар сплачує орендну плату, вживає заходів спрямованих на виготовлення паспорту (паспортів) рибогосподарської технологічної водойми, яка є предметом оренди, вимоги позивача необґрунтовані.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що задоволення позову про розірвання договору оренди з підстав зазначених у позові, позбавить відповідача, в розумінні практики Європейського суду, а відповідно порушить його майнове право, яке полягає в законному сподіванні на отримання можливості ефективно здійснювати майнові права, що виникли в силу укладеного між сторонами у справі, договору оренди майна.
Згідно ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І. М.
Повне рішення складено 29.11.2019.