номер провадження справи 34/149/19
29.11.2019 Справа № 908/3306/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі № 908/3306/19
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи 40075815 (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5) в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи 41149437 (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61) Виробничий структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код ВСП 41149437/номер ідентифікації 884 (69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 80А)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Лобецької Ніни Миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 387 744 грн 86 коп.
Без виклику учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця», Виробничого структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № ТУ БМЕС-3-10/3731 від 31.10.2019 (вх. № 3555/08-07/19 від 27.11.2019) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лобецької Ніни Миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 заборгованості за Договором оренди нерухомого майна № 3343/д від 11.12.2014 у сумі 339566 грн 85 коп. та борг за Договром про відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПР/БМЕУ-3-14-061/НКМ-В від 22.12.2014 у сумі 1357 грн 50 коп., інфляційні втрати у сумі 33054 грн 92 коп. та 3% річних в сумі 13 765 грн 59 коп.
Позов заявлено на підставі п.п. 3.11, 10.10, 10.11 Договору оренди нерухомого майна № 3343/д від 11.12.2014, п. 3.1.2 Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПР/БМЕУ-3-14-061/НКМ-В від 22.12.2014, ст.ст. 317, 386, 398, 526, 530, 625, 785 Цивільного кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 справу № 908/3306/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Позовна заява прийнята судом до розгляду ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.11.2019 у справі № 908/3306/19.
У позовній заяві, позивач просить суд накласти арешт на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 34059406, на підставі ст.ст. 136-140 Господарського-процесуального кодексу України
Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з такого.
Відповідно до змісту норм ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, яке здійснюється за заявою учасника справи. Умовою вжиття таких заходів є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів до забезпечення позову, який наведений у ч. 1 ст. 137 ГПК України, не є виключним, однак суд має враховувати мету застосування заходів забезпечення - забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких звернувся учасник справи.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову згідно з ч. 7 ст. 145 ГПК України продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
З викладеного вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивач з урахуванням приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України повинен довести наявність підстав для застосування відповідного заходу забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно відповідача, двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 34059406.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Разом із тим, майно, щодо якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, - двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 34059406 не є предметом спору в даній справі. Відповідно до змісту вимог позивача вирішення спору в даній справі не передбачає винесення судового рішення про передачу позивачу майна, зазначеного в заяві про забезпечення позову, або вирішення спору про право на це майно. Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача грошових коштів. Отже, захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач (накладення арешту на конкретне індивідуально визначене майно), не відповідає предмету позову (стягнення грошових коштів) та не пов'язаний з позовними вимогами.
Крім того, суд зазначає, що підставою для вжиття заходів для забезпечення має бути обґрунтоване, документально підтверджене припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Позивач посилається на те, що враховуючи розмір позовних вимог - 387 744 грн 86 коп., існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому для забезпечення повної суми позовних вимог, вважає за доцільне накласти арешт на вищевказане майно.
Проте позивач не зазначає, які саме обставини про це свідчать та якими доказами це підтверджується. Не доведено позивачем і чому саме цей захід забезпечення позову слід затосувати та саме щодо вказаного у заяві майна.
Позивач не навів у заяві жодних обставин та доказів, які надають обґрунтовані підстави вважати, що виконання судового рішення про стягнення грошових коштів з відповідача в разі задоволення позову буде утруднено або неможливо.
Сам лише факт несплати відповідачем коштів за договорами оренди та відшкодування витратна утримання орендованого майна, що є підставою позову в даній справі, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки наявність заборгованості є предметом спору між сторонами. Оцінка обґрунтованості доводів позивача про наявність боргу буде надана судом під час розгляду спору по суті. Зазначені обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду з боку позивача. В разі задоволення позову виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі № 908/3306/19.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 908/3306/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом десяти днів.
Ухвалу підписано 29.11.2019.
Суддя А.О. Науменко