вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.11.2019р. Справа № 904/3474/19
За позовом: Фізичної особи - підприємця Ицковича Олега Марковича, м. Дніпро
До: Комунального підприємства «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради, м. Дніпро (відповідач-1) та Дніпровської міської ради, м. Дніпро (відповідач-2)
Про: визнання недійсною угоди у формі повідомлення про розірвання договору, визнання дійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Васильєв О.Ю.
Cекретар судового засідання Броян А.Р.
Від позивача: Стасовська Є.А. (адвокат);
Від відповідача-1: Робота С.С. ( директор);
Від відповідача-2: Горобець Ю.В. ( представник) , Вохмянина І.М. ( представник )
ФОП Ицкович О.М. (позивач) звернувся до КП «Дніпротранскомплекс» ДМР (відповідач-1) та Дніпровської міської ради (відповідач-2) про визнання недійсною угоди у форми повідомлення про розірвання договору №1795-ДТК від 14.06.19р., яка є невід'ємною частиною договору №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням; визнання дійсним договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі (укладеного між позивачем та відповідачем-1); та зобов'язання відповідача-2 відновити та встановити зупиночний комплекс об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі відповідно до вимог чинного законодавства за умовами договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. , за адресою: м. Дніпро, вул. Магдебурзького права, біля буд. №5/7, площею 17,7 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на недоведеність відповідачем-1 належними доказами фактів порушення позивачем своїх зобов'язань за договором №0064/160517-348 від 01.12.18р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням та як наслідок - відсутністю правових підстав для його дострокового розірвання в односторонньому порядку. Оскільки ( на думку позивача ) цей договір розірвано відповідачем-1 з порушенням вимог чинного законодавства України , його слід визнати дійсним ; а тому відповідач-2 повинен відновити та встановити зупиночний комплекс об'єкт - благоустрою вулично-дорожньої мережі відповідно до вимог чинного законодавства за умовами договору №0064/160517-348 від 01.12.18р.
Ухвалою суду від 12.08.19р. було відкрито провадження у справі №904/3474/19, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження.
КП «Дніпротранскомплекс» ДМР (відповідач-1) та Дніпровська міська рада (відповідач-2) проти задоволення позовних вимог заперечували , вказуючи , що внаслідок порушення позивачем своїх зобов'язань за договором №0064/160517-348 від 01.12.18р. ( що було встановлено посадовими особами КП «Дніпротранскомплекс» ДМР та відображено у відповідній доповідній записці від 13.06.19 р.) відповідач-1 підставно та обґрунтовано прийняв рішення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку ; а відтак , відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Також представники відповідачів під час судових засідань відмовилися надати суду інформацію стосовно осіб , які фактично здійснили демонтаж та вивезення зупиночного комплексу з місця його фактичного розташування - м. Дніпро , вул. Магдебурзького права, біля буд. №5/7.
Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
01.12.18р. між КП «Дніпротранскомплекс» ДМР (сторона-1) та ФОП Ицковичем О.М. (сторона-2) укладено договір №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі , відповідно до п. 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна сторона-1 передає стороні-2 зупиночний комплекс (надалі - об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі ), а сторона-2 приймає в строкове платне користування об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування в м. Дніпро, вул. Магдебурзького права , біля буд.5/7 , площею 17,7 кв.м. ( Додаток 1) , для утримання в належному стані місць очікування пасажирами громадського транспорту, продажу проїзних квитків, преси ,тощо. Використання об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі не за цільовим призначенням забороняється.
Відповідно до п. 2.2. договору сторона-2 вступає у строкове платне користування об'єктом благоустрою вулично-дорожньої мережі з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.
В розділі 4 договору сторони погодили обов'язки сторони-2 (позивача), а саме : використовувати об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі відповідно до його цільового призначення та умов цього договору (п.4.2.); забезпечити належне обслуговування, збереження, експлуатацію і санітарне утримання об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі та прилеглої території, запобігати його пошкодженню і псуванню; утримувати об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі у стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами та ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», нести відповідальність за їх невиконання, укласти договір про вивіз твердих побутових відходів з профільною організацією (п.4.4. ); забезпечити безперешкодний доступ до місць об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі, призначених для очікування транспорту загального користування, а також не перешкоджати можливості здійснювати посадку і висадку пасажирів (п.4.5. ); не встановлювати будь-яку рекламу на об'єкті благоустрою вулично-дорожньої мережі (вивіски, рекламні проспекти, тощо) окрім реклами власного виду підприємницької діяльності (п.4.12. ), тощо.
В розділі 7.1. договору сторони погодили права сторони 1 , а саме: надавати стороні-2 письмовий дозвіл на передачу об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі, його частини в суборенду (п.7.1. ); здійснювати контроль за використанням об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі за цільовим призначенням, визначеним умовами цього договору (п.7.2. ); здійснювати контроль за належним обслуговування, збереженням, експлуатацію санітарним утриманням об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі та прилеглої території (п.7.3. ); достроково припинити дію цього договору шляхом його розірвання у разі оголошень інвестиційного конкурсу з визначення інвестора для забезпечення встановлення та утримання зупиночних комплексів м. Дніпра з подальшим їх обслуговуванням (п.7.4. ).
Згідно п. 9.1. договору, цей договір діє: з « 01» грудня 2018 року до « 31» грудня 2019 року включно.
В розділі 10 договору сторони узгодили підстави для дострокового розірвання договору, саме: дія цього договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; приватизації об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі стороною-2; знищення об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі;
ліквідації юридичної особи однієї із сторін; невиконання стороною-2 зобов'язань, зазначених у розділах 3 та 4 цього договору; в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України. Цей договір передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої
мережі підлягає розірванню в односторонньому порядку, коли одна із сторін порушує умови договору і свої зобов'язання (п.10.2. ).
Сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про такий намір сторону-2 не раніше ніж за 1 (один) календарний місяць. У даному випадку підтвердженням письмового повідомлення
сторони-2 про намір розірвати договір буде наявність у сторони-1 чеків відправки поштової кореспонденції на адресу, вказану у реквізитах сторони-2 у цьому (п.10.3. ) Сторона-1 має право достроково розірвати цей договір зі стороною-2 у разі
оголошення інвестиційного конкурсу на вказаний в договорі адрес об'єкту вулично-дорожньої мережі (зупиночний комплекс) з визначенням інвестора для забезпечення встановлення та утримання зупиночних комплексів м. Дніпра з подальшим їх обслуговуванням. (п.10.4. ).
В п.11.1 сторони погодили, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України. (т.1, а.с.15-17).
01.12.18р. сторони підписали акт приймання-передачі об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі, відповідно до якого сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування вул. Магдебурзького права, біля буд. 5/7, площею 17,7 м. кв. ; сторона-1 та сторона-2 погодилися, що стан об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі задовільний (т.1, а.с.18).
На цьому об'єкті благоустрою вулично-дорожньої мережі ФОП Ицкович О.М. встановив конструкцію зупиночного павільйону з двома кіосками «Тандем», придбану у ТОВ «ДЗ Продмаш» на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.13 р. № 192/11 ( т.1, а.с.19-21)
14.06.19р. КП «Дніпротранскомплекс» ( відповідач-1) за вих.№1795-ДТК направив на адресу ФОП Ицковича О.М. (позивач) повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, в якому (поміж-іншим) зазначив, що на підставі рішення сесії VII скликання Дніпропетровської міськради від 01.12.16 р. № 50/16 на баланс КП «Будинок вчених» передано конструкції зупиночних комплексів , в подальшому КП «Будинок вчених» перейменовано на КП «Дніпротранскомплекс» , яке покликане забезпечити підвищення ефективності використання комунального майна шляхом передачі його платне користування фізичним та юридичним особам.
У зв'язку з проведенням КП «Дніпротранскомплекс» контролю за належним обслуговуванням, збереженням, експлуатацією і санітарним утриманням об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі та прилеглої території було виявлено порушення умов договору №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі від 01.12.18 р. , а саме :
- п.1.1., п.6.2. договору та Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро - та автомобільного транспорту від 15.05.1995р. №21, використання об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі не за його цільовим призначенням, на посадочних площадках виявлено кіоски та інші об'єкти і споруди (крім кіосків для продажу проїзних квитків, преси тощо) (наявні фотодокази);
- порушення умов п.6.4.договору та Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. № 187/98-ВР, відсутність укладеного договору про вивіз твердих побутових відходів з профільною організацією згідно з вимогами діючих санітарних норм;
- порушення Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро - та автомобільного транспорту від 15.05.1995 р. №21, відсутні визначення умов безпеки дорожнього руху на зупинках;
- порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 та вимоги Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, наявні рекламні носії на об'єкті благоустрою вулично- дорожньої мережі (вивіски, рекламні проспекти, тощо), наявні різного роду оголошення, окрім реклам власного виду підприємницької діяльності та порушення розміщення споруд побутово-торговельного призначення і рекламоносіїв поблизу зупинок міського транспорту;
- порушення п.6.5. договору та загальних вимог проектування ГБ В.2.3-37641918-550:20108 автомобільні дороги «Зупинки маршрутного транспорту», наявні елементи санітарного облаштування, що становлять перешкоди видимості та оглядовості для водіїв, наявні перешкоди прибування пасажирів до посадкового майданчика;
- порушення умов п. 6.4. договору, виявлені пошкодження та псування елементів благоустрою, в тому числі наявні написи, малюнки на стінах споруд, що негативно впливають на архітектуру споруд;
- порушення умов п. 6.4.договору та вимог Закону України «Про забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1995р. №4004-ХІІ, виявлено погіршення умов життєдіяльності забруднення (засмічення) території, недотримання санітарного утримання об'єкту благоустрою вулично - дорожньої мережі та прилеглої території санітарного утримання об'єкту благоустрою, засмічення побутовими відходами, недопалками тощо.
Також , КП «Дніпротранскомплекс» в цьому повідомленні вказав позивачу, що відповідно до п. 13.2.договору , договір передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі підлягає розірванню в односторонньому порядку, коли одна із сторін порушує умови договору і свої зобов'язання; відповідно до умов договору сторона-1 має право достроково розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про свій намір сторону - 2 не раніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів; у даному випадку підтвердженням письмового повідомлення сторони - 2 доказом про намір розірвати договір буде наявність у сторони-1 доказів відправки поштової кореспонденції на адресу, вказану в реквізитах сторони - 2 у даному договорі. Відповідно до п. 6.8 договору сторона-2 зобов'язана у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі за актом приймання-передачі, підписаним стороною-1 та стороною-2, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в користування, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати стороні-1 збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі з вини сторони-2; та повідомив позивача, один екземпляр такого акта приймання-передачі надається стороні-1; обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається при поверненні об'єкта з користування - на ФОП Ицковича О.М.
Враховуючи вищезазначене , відповідач-1 вказує , що договір №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням від 01.12.18 р. між КП «Дншротранскомплекс» та Фізичною особою - підприємцем Ицковичем О.М. слід вважати розірваним; об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі повернути за актом приймання-передачі до 26.06.19р.; невиконання вимоги поверненню стороною-2 об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі за актом приймання-передачі є підставою користування майном без договору; повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку N 1793- ДТК від 14.06.19 р. є невід'ємною частиною договору № 0067/160517- 348 ( вказано невірний номер договору ) передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично - дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням та сторона -1 вважає це повідомлення угодою про розірвання Договору №0067/160517-348 ( вказано невірний номер договору ) передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста. (т.1. а.с.25-26).
Як встановлено судом, підставою для направлення вищезазначеного повідомленням на адресу позивача була доповідна записка про виявленні порушення утримання та обслуговування об'єктів благоустрою величино-дорожньої мережі, яка складена Комісією КП «Дніпротранскомплекс» у складі посадових осіб комунального підприємства : голови робочої комісії з інспекції та нагляду - інспектора Орєшина О.А. та членами робочої комісії з інспекції та нагляду - інспектора Шерстюк Ю.І. та інспектора Реуцької М.А . Із змісту цієї доповідної записки вбачається ,що вона складена вищенаведеними посадовими особами підприємства 13.06.19р. за підсумками проведеної інспекції зупинок громадського транспорту в центральній частині міста згідно до наказу по підприємству. В цьому документі перераховані порушення, вказані у вищенаведеному повідомленні КП «Дніпротранскомплекс» про дострокове розірвання договору від 14.06.19р. за вих.№1795-ДТК; вказано про додатки - фото на 3 аркушах (т.1, а.с.69) Ці фото були додані відповідачем-1 до відзиву на позов ( т.1, а.с.62-65) ,але вже в кількості 4 , а не 3 , як вказано у доповідній . Оцінюючи ці фото в якості доказів , суд звертає увагу на наступні обставини : на фото №1 в лівому верхньому куті наявна календарна дата - 24.04.2019 р. ( а.с.62); на фото №2 вказана інша дата - 11.06.2019 р. ( а.с.63); на фото №3 вказана дата 11.06.2019р. ( а.с.64 ) ; на фото №4 - вказана дата 11.06.2019 р. ( а.с.65) Оскільки вищезазначена доповідна записка складена посадовими особами КП «Дніпротранскомплекс» 13.06.2019 р. , то вважати , що вищенаведені фото дійсно є додатками до неї у суду відсутні .
Предметом даного спору є встановлення законності дій КП «Дніпротранскомплекс» ( відповідач-1 ) щодо одностороннього дострокового розірвання договору №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням від 01.12.18 р. , укладеного між відповідачем-1 та Фізичною особою - підприємцем Ицковичем О.М. ( позивачем ) . Тобто, для прийняття обґрунтованого та законного рішення по цій справі суд ( насамперед ) повинен встановити , чи діяв відповідач-1 у відповідності до вимог чинного законодавства України та умов договору достроково розриваючи цей договір з підстав порушення позивачем його умов ; чи дійсно позивач порушував умови цього договору та якими доказами сторони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог ГПК України : доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;
3) показаннями свідків ( ст.73 ) .
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів ( ст.74)
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу : належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються ( ст.77 )
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи ( ст.78 )
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ст.79)
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) ( ст.86 ).
Таким чином , у Господарському процесуальному кодексі України наведені певні вимоги до доказів , які збирають та подають учасники процесу ,щодо їх належності, допустимості , достовірності та достатності. Суд повинен враховувати ці вимоги під час надання оцінки доказам , наданим сторонами , за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.25 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» . Саме цим Законом повинні були керуватися позивач та відповідачі у цій справі під час укладання та виконання договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі .
Відповідно до приписів ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» : до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
2. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;
3) організація місць відпочинку для населення;
4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;
5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо;
6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою;
7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;
8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;
9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою;
11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;
12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»;
14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.39 цього Закону : державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 40 цього Закону: самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:
1) проведення перевірок території;
2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;
3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Таким чином , цим Законом виключно на міські ради ,їх виконавчі органи , утворені ними інспекції з благоустрою населених пунктів покладено здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів. Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначає ЗУ «Про відходи ».
Згідно до ст.20 цього Закону : до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить ( поміж-іншим ): д) здійснення контролю за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища; е) здійснення контролю за діяльністю об'єктів поводження з відходами; тощо.
Відповідно до ст. 21 цього Закону : органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.{Частину першу статті 21 доповнено пунктом "м" згідно із Законом № 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону № 1825-VI від 21.01.2010}Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.
Тобто , цим Законом саме на місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування покладено обов'язок здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами
Відповідно до п.1 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» (затверджених постановою КМУ від 29.12.2003р. №2067р.), ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. Згідно п.45 цих Правил, контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.
Згідно п.1.1. Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро - та автомобільного транспорту ( затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарства від 15.05.95р. №21)., ці Правила встановлюють порядок розміщення та обладнання зупинок на автобусних, трамвайних і тролейбусних маршрутах в містах і селищах міського типу України і є обов'язковими для виконання усіма організаціями, які займаються проектуванням, будівництвом та експлуатацією зупинок.
Відповідно до п.1.5. Правил, розміщення та обладнання зупинок повинно здійснюватись за проектом, узгодженим з Державтоінспекцією і затвердженим виконкомом місцевої Ради народних депутатів.
Згідно п. 4.2. Правил, на посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки. Винятком є посадочні площадки, які улаштовуються на існуючих тротуарах або розподілювальних смугах між ними та проїзною частиною, де вже ростуть дерева.
Відповідно до п. 4.19 Правил : розміщення споруд побутово-торговельного призначення і рекламоносіїв поблизу зупинок міського транспорту слід здійснювати відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198 ( 198-94-п ).
Згідно п.4. Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони : користувачами дорожніх об'єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, рекламних засобів та інженерних комунікацій і споруд, розташованих у зазначених межах. Мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту. Відповідно до п.10. Правил : контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні встановлює ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» , відповідно до приписів якого (поміж-іншим ) : державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників. Основними завданнями цієї діяльності є: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення; нагляд за дотриманням санітарного законодавства; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян. Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я ( ст.39 ) ;
Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:
а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;
б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;
в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;
г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;
д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;
е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;
є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством;
Іншим посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені пунктом "а" (в частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), пунктами "в", "г", "е" та "є" цієї статті. На вимогу посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням поліцейських ( ст.42) .
Таким чином, саме на місцеві державні адміністрації чинним законодавством покладено державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів ; а самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Аналогічні норми стосовно здійснення державного та самоврядного контролю за дотриманням санітарного законодавства ; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами ; контролю за додержанням «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» (здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства) . Контроль за дотриманням «Правил, розміщення та обладнання зупинок» здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Отже, Комунальне підприємство «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради у разі наявності у нього достатніх підстав вважати , що ФОП Ицкович О.М. порушує свої зобов'язання за договором №0064/160517-348 від 01.12.18 р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі ; мало би звернутися до місцевої державної адміністрації , уповноважених державних органів , міської ради чи до її виконавчих органів із ініціативою проведення відповідних перевірок дотримання позивачем вимог вищенаведених норм законодавства . Та лише у разі , якщо б за результатами цих перевірок уповноваженими на те органами було б виявлено порушення ФОП Ицковичем О.М. вимог певних нормативних актів ( наведених вище ), які б були зафіксовані в установленому цими актами порядку; відповідач-1 мав би право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір .
Але КП «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради всупереч вимогам чинного законодавства обмежилося лише зазначенням про порушення позивачем вимог цих нормативних актів у доповідній записці посадових осіб цього підприємства , які не мають повноважень робити висновки про наявність або відсутність таких порушень . Посилання представників відповідача-1 на наявність у комунального підприємства повноважень щодо здійснення таких перевірок відповідно до положень Статуту суд оцінює критично , оскільки зміст статутних документів повинен відповідати нормам Конституції та чинного законодавства України .
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про те , що докази ,які були надані КП «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради на заперечення обставин недійсності повідомлення про дострокове розірвання договору, є доказами , що одержані з порушенням закону, а тому не приймаються судом .
Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).
Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства України , суд дійшов до висновку про те , що КП «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міськради не маючи на те достатніх правових підстав ( за відсутності належних та допустимих доказів порушення ФОП Ицковичем О.М. своїх зобов'язань за договором ) в односторонньому порядку достроково розірвало договір №0064/160517-348 від 01.12.18 р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі ; чим порушило право позивача на користування об'єктом благоустрою вулично-дорожньої мережі на протязі строку ,передбаченого договором .
Оскільки суд дійшов до такого висновку , то позовні вимоги ФОП Ицковича О.М. до відповідача-1 про визнання недійсною угоди у форми повідомлення про розірвання договору №1795-ДТК від 14.06.19р., яка є невід'ємною частиною договору №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі підлягають задоволенню. З тих же підстав заперечення відповідачів суд відхиляє .
Оскільки під час укладання вищенаведеного договору сторони прийшли до згоди про те, що він діє з 01.12.18 р. до 31.12.19 р. ; цей договір слід вважати діючим саме до 31.12.19 р., а не достроково розірваним ( як вважає відповідач-1 ) . Одночасно , суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дійсним договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі ; погоджуючись при цьому із запереченнями відповідачів , викладених ними у відзивах на позов.
Не можуть бути також задоволені і позовні вимоги про зобов'язання Дніпровської міськради ( відповідача-2 ) відновити та встановити зупиночний комплекс об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі відповідно до вимог чинного законодавства за умовами договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. , за адресою: м. Дніпро, вул. Магдебурзького права, біля буд. №5/7, площею 17,7 кв.м.; оскільки позивачем не надано жодних доказів про те , що саме Дніпровська міська рада здійснила демонтаж та вивезення зупиночного комплексу ,який розташовувався на об'єкті благоустрою вулично-дорожньої мережі за вищенаведеною адресою; а представники КП «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міськради ( відповідач-1 ) та Дніпровської міськради ( відповідач-2 ) під час судових засідань відмовилися повідомити суд , хто саме здійснив демонтаж та вивезення зупиночного комплексу, вказавши , що ним про це нічого не відомо .
На підставі вищевикладеного , керуючись приписами ст.ст. 13, 73,74,76,77,78,79,86, 232,233,236,237,238,240,241 ГПК України , -
1. Позовні вимоги задовольнити частково .
2. Визнати недійною односторонню угоду у форми повідомлення про розірвання договору №1795-ДТК від 14.06.19р., яка є невід'ємною частиною договору №0064/160517-348 передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.
3. Стягнути з відповідача-1: Комунального підприємства «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради ( 49000, м. Дніпро , пр. Дмитра Яворницького , буд.101,приміщення 5 ; код ЄДРПОУ 02655018 ) на користь позивача : фізичної особи-підприємця Ицковича Олега Марковича ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) : 1 921,00 грн. витрат на сплату судового збору та 7 333, 33грн. - витрат на оплату адвокатських послуг . Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності .
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства «Дніпротранскомплекс» Дніпровської міської ради ( відповідач-1 ) про визнання дійсним договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі. Судові витрати в цій частині покласти на позивача .
5. Відмовити в задоволенні позовних вимог до Дніпровської міської ради ( відповідач-2) про зобов'язання відновити та встановити зупиночний комплекс об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі відповідно до вимог чинного законодавства за умовами договору №0064/160517-348 від 01.12.18р. , за адресою: м. Дніпро, вул. Магдебурзького права, біля буд. №5/7, площею 17,7 кв.м. Судові витрати в цій частині покласти на позивача .
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.
Повне рішення складено 28.11.2019р.