проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"27" листопада 2019 р. Справа № 913/53/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л. Ф. Білецька А.М., Медуниця О.Є. Телеснюк І.В. не з'явились не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2165Л/3) Військової частини НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область
на рішення Господарського суду Луганської області
від20.05.2019 року (повний текст рішення складено і підписано 29.05.2019 року)
у справі за позовом до про №913/53/19 (суддя - Р. М. Шеліхіна) Головного управління Національної поліції в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область Військової частини НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область стягнення 74 000,00 грн.
У січні 2019 року Головне управління Національної поліції в Луганській області звернулось до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України з позовними вимогами про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області матеріальну шкоду у розмірі 74 00,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2016 у м. Лисичанську Луганської області в районі мосту "Пролетарський" у напрямку м. Сєвєродонецьк Луганської області сталася ДТП за участю автомобіля марки “МАЗ-537”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ЧМЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на якому розташовувався танк Т-64 під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . В результаті даної ДТП було скоєно наїзд на бетонні блоки, які розташовані на блок-посту, після чого стався наїзд на металевий вагончик, в якому знаходились представники ППСОП "Миротворець" та стався наїзд на бетонний стовп електромережі, в результаті чого пасажир автомобіля марки “МАЗ-537” загинув на місці та спричинено пошкодження металевого вагончика, який на праві власності належить позивачу.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року (повний текст рішення складено і підписано 29.05.2019 року) у справі №913/53/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область шкоду у сумі 37 000,00 грн. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 882,62 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування оскаржуваного рішення господарський суд Луганської області посилався на те, що під час скоєння ОСОБА_1 ДТП, спричинено пошкодженням інженерної споруди (спального модуля). Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України від 23.03.2016 року №202/328 та актом приймання-передачі майна, що передається зі сфери управління МВС України до сфери управління Національної поліції України від 15.04.2016 р. №202/328-16/20 підтверджено факт перебування в управлінні позивача-інженерної споруди (спального модуля). Таким чином, відповідно до вказаного акту початкова вартість, якої складає 74 000 00 грн. на підставі Звіту про проведення технічного обстеження від 01.11.2017 року, інвентарної картки суд дійшов висновку, про стягнення - 37 000,00 грн. (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи а.с.9-13, 59-62).
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №2248 від 03.07.2019 року, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19 повністю і ухвалити в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 37 000,00 грн. нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у повному обсязі.
Також, заявником було подано клопотання №2249 від 03.07.2019 року про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та заяву №2250 від 03.07.2019 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Головним управлінням Національної поліції в Луганській області не надано доказів щодо причетності ОСОБА_1 у завдані матеріальної шкоди майну позивача, а судом першої інстанції не з'ясовано яким чином між собою пов'язані поняття «металевий вагончик» та «споруда інженерна інша (спальний модуль)» та взагалі чи йдеться мова про один і той же рухомий об'єкт.
Апелянт вважає, що позивачем не доведено, що шкода заподіяна військовослужбовцем ОСОБА_1 саме під час виконання ним своїх службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_1 , так як на момент скоєння кримінального правопорушення, автомобіль та водій були відкомандировані у розпорядження керівника штабу Антитерористичної операції м. Краматорськ, а господарським судом Луганської області не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (суддя-доповідач - Попков Д.О.) від 19.07.2019 року Військовій частині НОМЕР_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишено апеляційну скаргу без руху з метою усунення скаржником протягом 10-ти днів з моменту отримання ухвали встановлених недоліків, а саме:
- сплатити судовий збір у розмірі в розмірі 2 881,50 грн. та надати до суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору;
- визначити конкретно апеляційні вимоги щодо бажаних наслідків скасування переглядуваного рішення в контексті визначених ст. 275 Господарського процесуального кодексу України повноважень апеляційного суду шляхом надання до суду відповідної заяви з доказами її надсилання іншим учасникам справи;
- надати докази направлення позивачу у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів (листом з описом вкладення).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Попкова Д. О., суддів: Стойка О. В., Пелипенко Н. М. від 16.08.2019 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область було повернуто заявникові на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неусуненням недоліків поданої апеляційної скарги протягом встановленого судом строку (а. с. 146-147).
Відповідач 26.09.2019 року вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою №3125 від 19.09.2019 року на рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження; відкрити апеляційне провадження у справі; рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19 скасувати частково і ухвалити в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 37 000,00 грн. нове рішення, яким Головному управлінню Національної поліції в Луганській області відмовити у задоволенні позову.
Разом з тим, скаржником надано клопотання №3126 від 19.09.2019 року про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19.
Окрім того, на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 року, якою вперше подану апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху, останньою додано заяву №3127 від 19.09.2019 року про уточнення апеляційних вимог.
За своїм змістом подана заява відповідає вимогам прохальної частини апеляційної скарги №3125 від 19.09.2019 року, з якою заявник вдруге звернувся до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Білецька А. М., Медуниця О. Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 року, керуючись ст.ст. 119, 234, 235, 256, 258, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, Військовій частині НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область поновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19; відкрито апеляційне провадження у справі №913/53/19; встановлено позивачу строк до 28.10.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншій стороні у справі та зупинено дію рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року (повний текст рішення складено і підписано 29.05.2019 року) у справі №913/53/19.
28.10.2019 року від Головного управління Національної поліції в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область на поштову адресу суду надійшов відзив №969/111/28-2019 від 24.10.2019 року на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Луганської області від 20.05.2019 року у справі №913/53/19 - залишити без змін.
Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , м. Старокостянтинів, Хмельницька область до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "27" листопада 2019 р. о 14:00 год.
27.11.2019 року учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал, які повернулись на адресу Східного апеляційного господарського суду.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Східного апеляційного господарського суду були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.11.2019 рік, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою.
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
В ході розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до вимог ст. с223 ГПК України складено протокол судового засідання.
У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у місті Лисичанську Луганської області 23.06.2016 в районі мосту "Пролетарський" у напрямку м. Сєвєродонецьк Луганської області сталася ДТП за участю автомобіля марки “МАЗ-537”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ЧМЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на якому розташовувався танк Т-64 під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
В результаті ДТП було скоєно наїзд на бетонні блоки, які розташовані на блок-посту, після чого стався наїзд на металевий вагончик, в якому знаходились представники ППСОП "Миротворець" та стався наїзд на бетонний стовп електромережі, в результаті чого пасажир автомобіля марки “МАЗ-537” загинув на місці, інші особи отримали різної тяжкості тілесні ушкодження та спричинено пошкодження металевого вагончика, який належить до сфери управління Національної поліції України.
Відповідно до копій витягів з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 місто Старокостянтинів Хмельницької області (по стройовій частині) від 17.04.2016 №110 та від 23.07.2016 №211 старший сержант ОСОБА_1 - старший механік-водій евакуаціонного відділення евакуаціонного взводу з 17.04.2016 вибув в розпорядження керівника штабу Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та з 23.07.2016 приступив до виконання свої службових обов'язків механіка-водія (а.с.40-41).
Крім того в матеріалах справи міститься копія Вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 01.12.2016 у кримінальній справі №415/5259/16-к, за яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.415 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки (а.с.37-39).
У відповідності до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Під час скоєння ОСОБА_1 ДТП, спричинено пошкодження інженерної споруди (спального модуля), інвентарний номер 115005, побудованого у 2014 році.
Відповідно до довідки №219/111/22-2019 від 04.03.2019 року, виданою Начальником УФЗБО - головним бухгалтером ГУНП в Луганській області - М.А. Кальченко вбачається, що на балансі ГУНП в Луганській області обліковується споруда інженерна інша (спальний модуль) вартістю 74 000,00 грн. Споруда інженерна інша (спальний модуль) вартістю 74 000,00 грн. була отримана від ЦБРЗ МВС і обліковувалась на балансі ГУМВС України у Луганській області та в подальшому передана на баланс ГУНП в Луганській області (а.с.55)
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України від 23.03.2016 №202/328 та актом приймання-передачі майна, що передається зі сфери управління МВС України до сфери управління Національної поліції України від 15.04.2016 №202/328-16/20 підтверджено факт перебування в управлінні позивача - інженерної споруди (спального модуля), інвентарний номер 115002, побудованого у 2014 році (пошкодженого металевого вагончика), а.с.76-81. Таким чином, під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено та доведено факт пошкодження військовослужбовцем ОСОБА_1 інженерної споруди (спальний модуль) інвентарний номер 115002, який належить саме позивачу.
Відповідно до копії акту приймання -передачі майна початкова вартість цієї споруди складає 74 000, 00 грн. (а.с. 59-62).
Також, в матеріалах справи міститься копія інвентарної картки ГУНП в Луганській області №1150-6 групового обліку основних засобів “споруди інженерні інші (спальні модулі)” згідно якої сума зносу інженерної споруди складає 37000 грн., тобто 50% від початкової вартості споруди (а.с.93-95).
Крім того, Головним управлінням Національної поліції України у Луганській області на адресу Військової частини НОМЕР_1 направлявся лист від 09.08.2018 №5801/111/28/05-2018 з вимогою відшкодувати шкоду у сумі 74000 грн. (а.с.14-15). Вищенаведений лист було отримано відповідачем 20.08.2018, про що свідчить роздруківка з сайту "Укрпошти" та копії фіскального чеку (а.с.16-18). Відповідачем, відповідь на даний лист в матеріалах справи відсутня.
У даній справі позивачем заявлено вимогу про відшкодування, спричинених водієм-військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 збитків, завданих внаслідок ДТП, яка сталася з його вини та яка визнана вироком суду.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у розумінні статей 73-79 ГПК України, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.
Приписами статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною другою зазначеної вище статті визначено що, збитками є:
-втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробить для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
-доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Пунктом 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що старший сержант ОСОБА_1 під час скоєння ДТП перебував на службі у відповідача - військовій частині НОМЕР_1 , яка, в свою чергу, і зобов'язана відшкодувати завдані збитки. Факт відрядження ОСОБА_1 у розпорядження керівника штабу Антитерористичної операції м. Краматорськ, не є підставою вважати його працівником іншої установи.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що на час участі особи ОСОБА_1 в Антитерористичній операції, його роботодавцем була Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
У даній справі протиправна поведінка та вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, внаслідок якої були спричиненні пошкодження металевого вагончику, встановлена вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 01.12.2016 у кримінальній справі №415/5259/16-к (а.с. 37 зворотня сторінка - 39).
Одним із доказів по справі є звіт про проведення технічного обстеження об'єкта від 01.11.2017, яким підтверджено завдання збитків майну позивача (а.с.9-13).
Технічне обстеження - комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації, у відповідності до Наказу від 03.07.2018 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 28.08.2018 №976/32428 «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт».
Технічне обстеження споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації).
В даному випадку технічне обстеження проводилось на об'єкті: побутове приміщення, що знаходилося за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, будівля мосту через р. Сєвєрський Донець, до зіткнення з військовим автотранспортом. (побутове приміщення - одноповерхова споруда прямокутної форми з розмірами в плані 6,0 х 3,0 м, будівельний об'єм - 54 куб. м).
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об'єкта, проведених заходів, проектної та іншої технічної документації на об'єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об'єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження.
Причинний зв'язок полягає в тому, що внаслідок скоєння ДТП військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , інженерна споруда (спальний модуль), інвентарний номер 115002, яка знаходиться у віданні позивача, пошкоджена та підлягає виведенню з експлуатації. Відтак, матеріалами справи підтверджена наявність усіх елементів складу правопорушення.
З огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У даному випадку, позивачем було заявлено до стягнення 74 000,00 грн., тобто початкову вартість майна, без урахування зносу. Однак, в матеріалах справи містяться докази в підтвердження вартості майна на момент вчинення ДТП - 37 000, 00 грн.
Враховуючи вищенаведене, позов слід задовольнити частково на суму 37 000, 00 грн.
Твердження апелянта (відповідача), що судом першої інстанції не з'ясовано яким чином між собою пов'язані поняття «металевий вагончик» та «споруда інженерна інша (спальний модуль)» є необґрунтованими, тому як матеріалами справи підтверджено, що в даному випадку йдеться саме про інженерну споруду (спальний модуль) інвентарний номер 115002.
Стосовно твердження відповідача що позивачем не доведено, що шкода заподіяна військовослужбовцем ОСОБА_1 саме під час виконання ним своїх службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_1 , так як на момент скоєння кримінального правопорушення, автомобіль та водій були відкомандировані у розпорядження керівника штабу Антитерористичної операції м. Краматорськ, а господарським судом Луганської області не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Даний довід спростовується наказами Міністерства оборони України, що військовослужбовець ОСОБА_1 перебував у відрядженні, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення для виконання службових (бойових) завдань з 17.04.2016 до окремого розпорядження. Крім того, старшого сержанта ОСОБА_1 , старшого механіка-водія евакуаційного відділення евакуаційного взводу розпорядженням керівника штабу Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей м. Краматорськ прийнято вважати таким, що прибув 23 липня 2016 року і приступив до виконання службових обов'язків (40-41). Крім того, у Вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 01.12.2016 року у справі №415/5259/16-к, підтверджується, що військовослужбовець ОСОБА_1 займає посаду старшого механіка-водія військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший сержант» за контрактом, будучі особою , яка протягом тривалого часу керує транспортним засобом МАЗ-537, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ЧМЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та, що саме військовослужбовцем ОСОБА_1 , а не фізичною особою було скоєно наїзд на бетонні блоки, які розташовані на блок-посту, після чого стався наїзд на нерухомий об'єкт, та на бетонний стовп електромережі, в результаті чого були спричинені безліч пошкоджень представникам ППСОП «Миротворець».
У відповідності до вимог частини 6 статті 75 ГПК України встановлено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України, вствновлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга відповідача - Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, м. Старокостянтинів, Хмельницька область на рішення господарського суду Луганської області від 20.05.2019 (повний текст рішення складено та підписано 29.05.2019 року) року у справі №913/53/19 задоволенню не підлягає.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, м. Старокостянтинів, Хмельницька область на рішення господарського суду Луганської області від 28.08.2019 (повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019 року) року у справі №913/53/19 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 28.08.2019 (повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019 року) року у справі №913/53/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.11.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2019 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя А.М. Білецька
Суддя О.Є. Медуниця