вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
28 листопада 2019 р. Справа №480/4176/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зниження основного розміру раніше нарахованої пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 79 % до 70 % розміру грошового забезпечення такими, що суперечать статтям 22, 24, 58, 64 Конституції України та ст. 13 Закону № 2262- XII, яка була чинною під час мого звільнення в 1994 році;
- визначити основний розмір пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 % грошового забезпечення за 28 років 06 місяців 24 дні вислуги, згідно вимог ст. 13 Закону № 2262- XII, що була чинною на час його звільнення у 1994 році та згідно п. 3 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 01.01.2016 року виплатити недоотримані ОСОБА_1 кошти.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за № 103 від 21.02.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області було здійснено перерахунок пенсії позивача. При цьому набутий ним її максимальний відсотковий розмір 79 %, був безпідставно зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за № 103 від 21.02.2018 року позивачу було проведено перерахунок пенсії. При цьому відповідно до діючої на час перерахунку пенсії норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", максимальний розмір пенсії позивача не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а відтак відсутні правові підстави для їх розрахунку в розмірі 79 відсотків (а.с. 30-31).
В подальшому позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій зокрема зазначено, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у процентах, яка діяла на момент призначення пенсії (а.с. 41-42).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з березня 1994 року є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 14).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з 01.01.2016 року проведено перерахунок раніше призначеної пенсії. Під час даного перерахунку розмір пенсійної вплати зменшено з 79 відсотків до 70 відсотків суми грошового забезпечення, що підтверджується повідомленням про розмір пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.10.2019 № 1798/К-11 (а.с. 21).
В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зі скаргою від 27.09.2019 року, в якій просив, зокрема, провести перерахунок його пенсії з урахуванням набутого ним її максимального розміру - 79 % грошового забезпечення (а.с. 23).
Листом від 10.10.2019 № 1798/К-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зокрема повідомило позивача, що при проведенні перерахунку пенсії застосовано норми законодавства, чинні на дату його проведення, а саме норми статті 13 Закону №2262, зі змінами, внесеними Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", що набрали чинності з 01.05.2014, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення (а.с. 24).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.
За приписами п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) встановлено, що пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 25 березня 1996 року N 103/96-ВР, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 4 липня 2002 року N 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри " 80" замінено цифрами " 70".
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом N 103/96-ВР, Законом N 51-IV, Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін у зв'язку з прийняттям Закону N 103/96-ВР, Закону N 51-IV, Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), а також у рішенні від 04.02.2019 року № Пз/9901/58/18 (зразкова справа № 240/5401/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
З матеріалів справи, суд вбачає, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 22, 25).
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 мав бути проведений з розрахунку 79% грошового забезпечення.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії з 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач просить визначити основний розмір пенсії в розмірі 79 % грошового забезпечення, але суд вважає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачу після звільнення зі служби вже було призначено пенсію у розмірі 79 % грошового забезпечення.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 768,40 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 17.10.2019 № 0.0.1495764623.1 (а.с. 4)
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо зменшення розміру пенсії 79 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01 січня 2016 року у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек