г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1653/18
Номер провадження 1-кп/213/59/19
Іменем України
28 листопада 2019 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №14, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, раніше неодноразово судимого:
- 15.01.1996 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.140 ч.3 до 3 років позбавлення волі, з прийняттям ст.46-1 КК України відстрочити виконання вироку на 1 рік;
- 17.02.1997 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.140 ч.3 до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.43 КК України приєднати 6 місяців частково не відбутого покарання по вироку Інгулецького районного суду від 15.01.1996 року, загальний строк - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 11.08.1999року Жовтоводівською ВК Дніпропетровської області, умовно -достроково, не відбутий термін покарання 6 місяців;
- 08.06.2000 року Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.142 ч.3 до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 16.09.2005 року Синельниковської ВК Дніпропетровської області, умовно-достроково, невідбутий строк 69 місяців 19 днів;
- 26.06.2007 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, 76 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки 6 місяців;
- 28.08.2007 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України остаточно визначено покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі;
- 27.06.2008 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 71 ч.1 КК України шляхом часткового складення з покаранням по вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28.08.2007року до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 12.05.2011року Казанковською ВК Миколаївської області умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 9 місяців 3 дні.
-11.05.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік;
- 01.11.2018 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України, до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час перебуває у Криворізькій УВП №3 УДПтС України в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040740000357 від 22.03.2018 року), -
за участю сторін кримінального провадження -
сторони обвинувачення:
прокурора
Криворізької місцевої прокуратури № 1 - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 в період часу з 08:00 години по 12:00 годину 21.03.2018 року, діючи повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 вступив у злочину змову з невстановленою особою, направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднану з проникненням у житло, реалізуючи яку, вони діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом відмикання замку вхідних дверей квартири невстановленим досудовим розслідуванням предметом, проникли до квартири АДРЕСА_3 , звідки повторно, умисно, із корисливих мотивів, таємно викрали перфоратор МАКІТА моделі HR-2470 вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.04.2017 року №1178/18 становить 2265,77 гривень, акумуляторний шуруповерт МАКІТА моделі 6271DWPE вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.04.2017 року №1178/18 становить 1719,12 гривень, телевізор SAMSUNG SIRIES 5 моделі UE40ES5507K вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.04.2017 року № 1178/18 становить 8511,36 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, ОСОБА_3 та невстановлена особа, утримуючи викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинили, таким чином, потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 17 804 гривні 65 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнавав частково, зазначаючи, що кримінальне правопорушення він вчиняв сам особисто, без змови з іншою особою - ОСОБА_8 та пояснив наступне. 21.03.2019 року приблизно о 09.00 годині або 10.00 годині він піднявся на поверх вище, постукав в квартиру АДРЕСА_4 , там ніхто не відчинив. Він підібрав ключі, відчинив двері і переніс телевізор і інструменти собі в квартиру, за два рази. У нього на той час не було телефону, тому він вийшов на вулицю і там зустрів ОСОБА_8 , який гуляв з собакою. Також там була його колишня дружина. Він звернувся до ОСОБА_8 , попросив телефон, щоб викликати таксі. Сказав, що йому племінниця подарувала телевізор і він домовився з хлопцем, щоб його продати. ОСОБА_8 він винен був гроші і він оглянув у нього вдома телевізор. Речі він вносив сам, оскільки у ОСОБА_8 боліла спина. Він лише допоміг покласти сумки у багажник. Вони поїхали на 3-ю дільницю, де продав речі ОСОБА_9 . З отриманих у ОСОБА_9 грошей він повернув ОСОБА_8 борг. Про що ОСОБА_8 розмовляв з ОСОБА_9 він не знає. Повністю підтверджує дані обставини вчинення кримінального правопорушення. Заперечує проти викрадення золотого браслету. У вчиненому щиро кається. Заявлений цивільний позов визнає частково, в частині стягнення матеріальної шкоди - в розмірі 7000 грн., а в частині моральної шкоди - в розмірі 5000 грн. Зазначив, що вчинив злочин через наркотичну залежність.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 21.03.2018 року йому зателефонував син і повідомив, що двері їхньої квартири відчинені. Візуальних пошкоджень на дверях не було. Зайшовши до квартири з працівниками поліції, він побачив. що порядок в квартирі був порушений, в залі все було розкидано та зірвано кріплення телевізора. З квартири були вкрадені телевізор, перфоратор, шуруповерт, золоті прикраси дружини та інші речі, але в цивільному позові визначені лише ті речі, на які він мав документи. В зв'язку з цими подіями він був змушений придбати новий телевізор та замінити двері квартири на більш надійні. Пізніше йому викрадений телевізор був повернутий. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити. Загальний розмір майнової шкоди становить 27797,89 грн., але оскільки злочин вчинений двома особами, з ОСОБА_3 він просить стягнути половину зазначеної суми. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює в 50 000 грн., оскільки пережив та переживає певні душевні страждання, внаслідок додаткових витрат на відновлення свого побуту та способу життя до якого звик він особисто та його родина.
Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні думку потерпілого стосовно цивільного позову підтримала. Просила його задовольнити в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він є власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому продає та купує електронну техніку. ОСОБА_3 неодноразово приходив до нього, продавав речі. На початку 2018 року, коли ще лежав сніг, ОСОБА_3 йому зателефонував і запропонував придбати деякі речі, які саме - не говорив, попросивши під'їхати до їдальні. Під'їхавши на місце зустрічі, він побачив автомобіль, біля якого стояли ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . В автомобілі лежали замотані речі: телевізор Самсунг, перфоратор, нарди тощо. Він погодився їх придбати за 4000 гривень. До його авто речі переносив ОСОБА_3 , він же і отримував гроші. Що це крадені речі підозри у нього не виникало. Телевізор у нього вилучили приблизно через два дні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що він працює водієм в «Мотор-таксі». На початку 2018 року, коли ще лежав сніг, він отримав замовлення. Під'їхавши на адресу: м. Кривий Ріг, вул. Ярославська, 6, він побачив, що з під'їзду вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Він з ними раніше не зустрічався. У дворі нікого не було. ОСОБА_3 ніс сумки, а ОСОБА_8 - телевізор. Сумки вони поклали у багажник, а телевізор - в салон. Вони поїхали до медичного коледжу, де їх чекав інший автомобіль - «Хонда» сріблястого кольору, в який ОСОБА_3 переносив всі речі. Після вигрузки він їх повіз на вул. Димитрова, 30. Куди їхати, його скеровував ОСОБА_8 , він же і давав ОСОБА_3 команду вигружати речі.
Під час повторного допиту свідок ОСОБА_10 суду показав, що працівники поліції вилучали у нього відео реєстратор з автомобіля. Зафіксовані на ньому події відбувались у березні 2018 року, до обіду. Час на регістраторі виставлений не був, оскільки при вимкненні мотору, він протягом 15 хвилин вимикається автоматично і налаштування часу збивається. Зупинившись у призначеному місці, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 чекали на когось, потім вони вийшли з авто, а, повернувшись, попросили його заїхати у двір. Після цих подій ОСОБА_8 сказав йому: Ти нас не бачив і ніколи не возив. Тоді він зрозумів, що вони щось приховують.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він знає ОСОБА_3 , оскільки той проживає в сусідньому будинку навпроти. Суворов займав у нього 400 гривень. В той день, у березні 2018 року, він вигулював собаку і стояв розмовляв з дівчиною і хлопцем. ОСОБА_3 прийшов до нього, попросив дати йому телефон, щоб викликати таксі. Потім ОСОБА_3 спросив, чи потрібен комусь телевізор, йому сестра подарувала новий. Він нагадав ОСОБА_3 , що той винен йому кошти, завів собаку додому і оглянув телевізор, який стояв у під'їзді та був замотаний в покривало. Під'їхала машина таксі, ОСОБА_11 попросив його покласти телевізор в машину, а потім спустився з якимись сумками. Вони поїхали в сторону Соцміста, де зустрілись з якимось чоловіком, в машину якого ОСОБА_3 переніс телевізор і сумку. Зміст сумки він не бачив, чув лише, що в ній лежали нарди.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ознаками фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується нижче вказаними доказами, які, кожний окремо, на думку суду є належними, допустимими, достовірними, пов'язаними між собою і є достатніми для визнання ОСОБА_3 винним:
- витягом з ЄРДР від 22.03.2018 року про надходження заяви потерпілого ОСОБА_5 про те, що 21.03.2018 року до чергової частини Інгулецького ВП КВП з письмовою заявою звернувся ОСОБА_5 , відповідно до якої 21.03.2018 року в період часу з 08:00 години до 20:00 години, невстановлена особа, перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , таємно викрала його майно, причинивши матеріального збитку (том 2, а.с.1-5);
- протоколом огляду місця події від 21.03.2018 року, під час якого була оглянута квартира АДРЕСА_3 . Під час огляду виявлено 3 сліди папілярних ліній, відкопійовані на липкі стрічки (том 2, а.с.7-11);
- постановою про призначення експертизи та висновком судово-товарознавчої експертизи № 1178/18 від 19.04.2018 року (том 2, а.с.20,21-25);
- постановою про призначення експертизи та висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 29/4.6/918 від 17.04.2018 року, згідно якого один слід пальця руки, вилучений 21.03.2018 року в ході огляду місця події, а саме приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_5 залишений особою, дактилокарта якого заповнена на ім'я потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , два інші сліди пальців рук, вилучені за тією же адресою, залишені не особами, дактилокарти яких заповнені на ім'я потерпілого та осіб, які мешкають разом з потерпілим за цією же адресою - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а іншою особою (особами) (том 2, а.с.27,32-71);
- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів - LED-телевізору «Samsung UE40ES5507KХUA» чорного кольору. серійний номер 27063LECB02160L, який видав ОСОБА_9 , який належить потерпілому ОСОБА_5 (том 2, а.с.50,51);
- протоколом обшуку від 25.04.2018 року, під час якого була оглянута квартира АДРЕСА_6 . Під час обшуку виявлені ключі у кількості 86 штук (том 2, а.с.96-98);
- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів - ключів у кількості 86 штук, які упаковано в спеціальний пакет Національної поліції України за №0020115 (том 2, а.с.99,100);
- постановою про призначення експертизи та висновком судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «дактилоскопічні дослідження» № 29/4.6/1001 від 08.05.2018 року, згідно якої слід пальця руки, вилучений 21.03.2018 року в ході огляду місця події, а саме приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_5 , залишений мізинцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Слід пальця руки, вилучений за тією же адресою, залишений не особою, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а іншою особою(том 2, а.с.104-105,109-116);
- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження документу - диску з відеозаписом, який видав ОСОБА_9 (том 2, а.с.121,122);
- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження документу - диску з відеозаписом, який видав ОСОБА_10 (том 2, а.с.124,125).
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Тягар доказування відповідно до КПК України покладений на прокурора, і саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, не реалізація цього обов'язку тягне за собою згідно з приписами ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалення виправдувального вироку.
Відповідно до правил частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правил частини 2 статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до правил частини 1 статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
При цьому, стороною обвинувачення, яка не обмежувалась судом в наданні доказів в даному кримінальному провадженні не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, згідно яких ОСОБА_15 вчинив вказане вище кримінальне правопорушення (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою саме з ОСОБА_8 , вступивши саме з ним у злочинну змову. Посилання сторони обвинувачення на ту обставину, що спільність злочинних дій ОСОБА_15 та ОСОБА_8 доводиться наявністю слідів пальців руки, залишених в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_5 як ОСОБА_15 , так і ОСОБА_8 знайшло часткове підтвердження в наданих доказах - а саме таке твердження підтверджується вищевказаним висновком судової трасологічної експертизи лише стосовно обвинуваченого ОСОБА_15 . Твердження сторони обвинувачення про те, що є докази наявності у вказаній квартирі слідів пальців рук, які належать і ОСОБА_8 залишилось повністю без підтвердження. Вищевказаними висновками судової трасологічної експертизи № 29/4.6/918 від 17.04.2018 року та № 29/4.6/1001 від 08.05.2018 року доводиться наявність у зазначеній квартирі слідів пальців, які не належать потерпілому і особам, які разом з ним проживають у цій квартирі і не належать ОСОБА_15 , а належать іншій особі (особам).
За таких підстав, враховуючі вищевикладені норми закону та встановлені обставини суд повинен виключити з фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення твердження про те, що ОСОБА_15 вступив у злочинну змову саме з ОСОБА_8 , з яким він діяв за попередньою змовою групою осіб. При цьому, з огляду на вказані вище докази, суд знаходить, що стороною обвинувачення доводиться факт вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб - а саме з іншою невстановленою особою, з якою ОСОБА_3 попередньо вступив у злочинну змову.
Крім того, суд знаходить, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_15 при вищевказаних обставинах вчинення кримінального правопорушення крім іншого майна також таємно викрав браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4 грами, вартість якого складає 3564 грн.
Ухвалюючи вирок, суд, в числі іншого, враховує, що відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, виконуючи вимоги ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, який, зі слів, одружений та має неповнолітню доньку ОСОБА_16 , 2012 року народження, не працює, за місцем проживання характеризується негативно (т.2 а.с.71), під наглядом лікаря-психіатра не перебував і не перебуває (т.2 а.с.72), з листопада 2011 року перебуває під диспансерним наглядом лікаря-нарколога з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності (т.2 а.с.73), раніше неодноразово судимий (т.2 а.с.69-70,78-79; т.1 а.с.155-161), судимості не зняті і не погашені.
Також, суд враховує, що ОСОБА_3 під час судового розгляду вину визнав частково.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Судовий розгляд проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого обвинувачення з урахуванням вимог ст.337 Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначене покарання за ч.3 ст.185 КК України, достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання новим кримінальним правопорушенням - у виді позбавлення волі, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.
Підстав для застосування ст.69,75 КК України суд не вбачає.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 не обирати.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити за правилами частини 9 статті 100 КПК України.
Крім того, з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судових експертиз.
Крім того, потерпілий ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_3 з цивільним позовом, в якому просить стягнути з обвинуваченого заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 13898,95 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Даний позов відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Обвинувачений позов визнав частково.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Так, судом з достовірністю встановлено, що саме діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 була заподіяна матеріальна та моральна шкода, тому в силу вимог ст.ст. 1166, 1177 ЦК України вказана шкода повинна бути відшкодована особою, що вчинила злочин, тобто ОСОБА_3 .
При цьому, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди в ході судового розгляду є частково доведеним, а саме, як зазначалось вище, не доведеним залишається викрадення ОСОБА_3 браслету з металу жовтого кольору 585 проби, вагою 4 грами, вартість якого складає 3564 грн. За таких обставин розмір матеріальної шкоди складає 10 334, 95 грн., який повинен бути стягнутий з обвинуваченого на користь потерпілого, у той час як розмір моральної шкоди на думку суду повинен складати 10 000 грн., в іншій частині ця сума стороною обвинувачення залишається не доведеною.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376, 392, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.11.2018 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з 20.04.2018 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази по справі:
-LED-телевізору «Samsung UE40ES5507KХUA» чорного кольору. серійний номер 27063LECB02160L, який видав ОСОБА_9 , який належить потерпілому ОСОБА_5 і знаходиться у нього на відповідальному зберіганні (т.2 а.с.50,51) - залишити потерпілому ОСОБА_5 ;
-ключі у кількості 86 штук, які упаковано в спеціальний пакет Національної поліції України за №0020115 та передані на зберігання до камери схову речових доказів Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.2 а.с.99,100) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 29/4.6/918 від 17.04.2018 року та судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «дактилоскопічні дослідження» № 29/4.6/1001 від 08.05.2018 року в загальному розмірі 2288 грн.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяних внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 10 334, 95 гривень та моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, а всього - 20 334 (двадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 95 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №12018040740000357 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/1653/18 (пр. №1-кп/213/59/19).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1 .