Справа № 212/1389/18
1-кп/212/120/19
28 листопада 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
В провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ще на 60 днів з огляду на те, що надалі існують обставини, які свідчать про існування щонайменше двох ризиків, передбачених ст.177 КПК України (ризик переховування і ризик вчинення інших кримінальних правопорушень).
Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, враховуючи його стан здоров'я.
Захисник ОСОБА_5 , підтримав думку підзахисного.
Суд вислухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи питання доцільності продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 , вчинив злочини, які відповідно до ст.12 КК відносяться до категорії - тяжких, раніше судимий, судимості не зняті та не погашені, не працював, не одружений, дітей не має, що свідчить про його слабкі соціальні зв'язки та дає достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, він буде переховуватись від та суду.
ОСОБА_4 на досудовому слідстві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після зміни запобіжного заходу, на такий що, не пов'язаний з триманням під вартою покинув межі м.Кривого Рогу і переховувався від суду. ОСОБА_4 було оголошено в розшук з метою доставлення суду. Тому, з огляду на процесуальну поведінку обвинуваченого у суду немає підстав вважати, що останній не порушить вимоги пунктів 1,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім того, суд при вирішенні даного питання, відповідно до ст.178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинене, особу обвинуваченого, який раніше судимий, його сімейний і матеріальний стан, розмір майнової шкоди завданої злочинами. Клопотання обвинуваченого пов'язане з поміщенням його під домашній арешт ніяким чином не обгрунтоване (обвинувачений не вказує адресу місця проживання, за якою він повинен знаходитись, осіб які володіють означеним приміщенням, не може чітко сформулювати відповідь на питання, за який кошт він буде існувати). За таких умов, суд позбавлений можливості визначитися з питанням обрання іншого запобіжного заходу з урахуванням наявності підстав для продовження обраного запобіжзного заходу.
Щодо стану його здоров'я, судом неодноразово здійснювались запити до відповідного департаменту установи виконання покарань без отримання належних відповідей про здійснені з цього приводу заходи.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою на даний час відпала і потрібно застосувати інший запобіжний захід.
Таким чином, підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання стосовно нього іншого запобіжного заходу - відсутні.
Врахувавши положення ст.178 КПК, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, всі обставини передбачені даною нормою закону, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на шістдесят днів до 25 січня 2020 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 25 січня 2020 року. Звернути увагу адміністрації ДУ Криворізької установи виконання покарань №3 на неналежний рівень здійснення надання медичної допомоги обвинуваченому у зв'язку з відсутністю реагування на вказівки суду, щодо вжиття заходів стосовно цього питання і неповідомлення суду про результати виконання вказівок суду, щодо перевірки скарг обвинуваченого ОСОБА_6 на стан здоров'я.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1