27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 911/2390/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2019 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2019 у справі
за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та Амбулаторно - поліклінічного закладу "Київський міський дитячий діагностичний центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" про стягнення 100 235, 60 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" звернулося 13.11.2019 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2019 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.03.2019.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.
Колегія суддів ураховує висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до Ухвали від 23.02.2018 у справі №910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що з 05.02.2018 в Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також зважаючи на право суду касаційної інстанції на витребування справ у паперовій формі із судів нижчих інстанцій в силу частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 30.10.2019, що підтверджується копією конверту суду апеляційної інстанції із зазначенням ШКІ № 0411620547166.
Згідно штрихового кодового ідентифікатора на конверті № 0411620547166 оскаржувана постанова була у точці доставки 25.10.2019.
У зв'язку з наведеним вище, колегія суддів вважає наведені скаржником підстави пропуску строку поважними, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 12 ГПК України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Предметом позову у даній справі є стягнення 100 235,60 грн.
Оскільки ціна позову є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розумінні статті 12 ГПК України ця справа є малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції дійшов висновку, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Касаційним господарським судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577, 26 грн передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи, що у касаційній скарзі ставиться питання щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та у відповідності до вимог статті 290 ГПК України, вказане є підставою для відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою з урахуванням підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Встановивши, що подана касаційна скарга відповідає вимогам статей 287-291 ГПК України та з урахуванням підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у даній справі.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду поставленої у справі № 912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зупинити провадження за касаційною скаргою, поданою у справі № 911/2390/18, до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження за касаційною скаргою, поданою у справі № 911/2390/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18
Керуючись статтями 228, 234, 287, 288, 290, 294, 295, 301 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду,
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019.
2.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка".
3. У разі якщо учасники справи скористаються наданим статтею 295 ГПК України правом подання відзиву на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) у строк до 12.12.2019.
4. Зупинити касаційне провадження у справі № 911/2390/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.
5. Витребувати із Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2390/18.
6. Надіслати копію цієї ухвали Господарському суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір