21.11.2019 Справа № 920/1018/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області у порядку загального позовного провадження справу № 920/1018/19
За позовом Приватного підприємства «Флоріс-С», м. Суми
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер-Мед», м. Суми
про розірвання договору оренди нерухомого майна від 08.02.2018
за участю представників:
від позивача: Гапченко Т.І. (директор, паспорт серії НОМЕР_1 № 937966, виданий 07.05.2011), Марченко І.В. (адвокат, ордер серії ВМ № 1002269 від 21.11.2019)
від відповідача: Мирославський С.В. (ордер серії СМ № 811-19 від 08.11.2019)
Суть спору: до господарського суду звернулось ПП «Флоріс-С» з позовом, відповідно до якого просило суд розірвати (припинити) договір оренди нерухомого майна б/н від 08.02.2018, укладений між ПП «Флоріс-С» та ТОВ «Клевер-Мед», з 23.12.2018; покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою суду від 08.10.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1018/19; постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 12.11.2019; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов, а також подав відзив на позовну заяву, у якому проти вимог позивача заперечував та зазначав про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди.
Судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення поданого відповідачем клопотання та поновлено йому строк для подання відзиву на позов і долучено до матеріалів справи поданий відповідачем відзив.
Представник позивача зазначив, що не бажає скористатись наданим йому правом на подання відповіді на відзив.
Ухвалою від 15.11.2019 суд закрив підготовче засідання та призначив справу №920/1018/19 до розгляду по суті.
20.11.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому він просив суд долучити копію пропозиції про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 08.02.2018.
Розгляд справи по суті розпочато 25.11.2019.
Представник позивача зазначив, що пропозицію відповідача про розірвання договору оренди отримав 20.11.2019, але підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та долучено до матеріалів справи докази, подані за клопотанням про долучення доказів від 20.11.2019.
Представник відповідача подав до суду розрахунок витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката.
Судом постановлено протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи поданого представником відповідача розрахунку суми витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката (вх. № 9552 від 21.11.2019).
У вступному слові представник позивача виклав суть позовних вимог, підтримав позовні вимоги в обсязі, заявленому у позові.
Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження їх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 «Розгляд справи по суті» Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив:
08.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер-Мед» і Приватним підприємством «Флоріс-С» укладено договір оренди нерухомого майна (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати позивачу у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 269,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 45, з метою здійснення господарської комерційної діяльності позивача для розміщення медичного центру, а позивач зобов'язувався прийняти об'єкт оренди у строкове платне користування і сплачувати відповідачу орендну плату.
Згідно п. 3.1. Договору передання об'єкта оренди оформлюється актом передачі-приймання, який підписується повноважними представниками сторін і в якому відображається стан об'єкта оренди та його систем. Підписання акта передачі-приймання об'єкта оренди є підставою для передачі відповідачем ключів від об'єкта оренди позивачу (п. 3.4. Договору).
Зі змісту п. 3.5. Договору вбачається, що позивач вступає у користування об'єктом оренди після підписання сторонами цього Договору, акта передачі-приймання та фактичного передання відповідачем об'єкта оренди позивачеві.
Відповідно до п. 4.2. Договору він укладений строком на 2 роки 11 місяців, з 08 лютого 2018 року до 07 січня 2020 року.
Згідно п. 5.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.06.2018 до Договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди становить 31500,00 грн.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що орендна плата сплачується позивачем щомісяця незалежно від результатів його фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п. 5.3. Договору орендна плата сплачується 5 числа кожного місяця за поточний місяць, на вказаний відповідачем рахунок у банківській установі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.
Орендна плата може періодично переглядатися та змінюватись, зокрема, і урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції, за погодженням сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору і є його невід'ємною частиною (п. 5.4. Договору).
Згідно п.5.8 Договору до орендної плати не включається плата за комунальні послуги та орендна плата за користування земельною ділянкою.
Зі змісту п. 7.1. Договору вбачається, що до обов'язків позивача віднесено зокрема відшкодування відповідачеві оплати комунальних послуг, за спожиту електроенергію, газо-, тепло-, водопостачання і водовідведення, телефонний зв'язок та пожежну сигналізацію, прибирання прибудинкової території і вивіз сміття на підставі виставлених відповідачем рахунків з документальним підтвердженням зазначених у них сум.
Згідно п. 4.3. Договору обчислення строку Договору починається після підписання повноважними представниками сторін цього Договору, з моменту підписання акта передачі-приймання об'єкта оренди та фактичної передачі об'єкта оренди.
У п. 4.1. Договору сторони погодили, що строк оренди може бути змінений лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 4.7 Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної угоди до цього Договору або з чинним законодавством України.
Пунктом 9.5 Договору передбачено, що зміни умов цього Договору можуть мати місце за погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до Договору, яка є його невід'ємною частиною.
Зі змісту п. 9.6. Договору вбачається, що сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати цей Договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні за Договором. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) Договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням Договір змінено або розірвано, Договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено рішенням суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він фактично жодного дня не використовував об'єкт оренди у своїй господарській діяльності (як медичний центр) у зв'язку з невиконанням відповідачем домовленостей, досягнутих під час укладення договору оренди, а саме: реконструкція приміщення під заклад охорони здоров'я, забезпечення газопостачання відповідно до встановлених норм і правил, забезпечення спеціальної вентиляції приміщень, заміна вхідних дверей, заміна сходинок на ганку, виготовлення пандусу для інвалідів, облаштування автостоянок для автомобілів медичного персоналу та пацієнтів.
Більш того, позивач зазначає, що 22.12.2018 спірне нежитлове приміщення було повернуто позивачем орендодавцю, що підтверджується актом передачі-приймання (повернення) нежитлового приміщення за договором оренди нерухомого майна, а також відповідно до повідомлення № 150 від 22.12.2018 позивач повернув представнику відповідача Трофименку М.М. комплект ключів від орендованого приміщення, однак відповідач продовжує нараховувати позивачеві орендні платежі та звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення з позивача орендної плати у розмірі 156748,77 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.05.2019 у справі №920/215/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, відповідний позов ТОВ «Клевер-Мед» було задоволено, стягнуто суму заборгованості з позивача на користь відповідача.
Зокрема, у даному рішенні суду встановлено, що поданий ПП «Флоріс-С» акт повернення об'єкта оренди від 22.12.2018 не може вважатися належним доказом повернення орендованого за спірним договором нерухомого майна, оскільки підписаний неуповноваженою особою з боку відповідача. Судом встановлено, що від імені позивача акт підписано Гапченком В.В., діючим на підставі довіреності №3 від 22.12.2018, в той час як від імені відповідача акт підписав ОСОБА_1 , проте докази на підтвердження наявності повноважень на вчинення дій з підписання зазначеного акту ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, а у ході розгляду судової справи № 920/215/19 представники ТОВ «Клевер-Мед» заперечували факт передачі об'єкта оренди 22.12.2018 та факт надання повноважень вказаній особі на підписання такого акту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження внесення змін до Договору щодо строку його дії та повернення позивачем відповідачу об'єкта оренди.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак суд вважає встановленою ту обставину, що з 22.12.2018 спірний договір оренди нерухомого майна продовжував свою дію, та не приймає доводи позивача про неможливість використання спірного приміщення після цієї дати.
Судом у даній справі встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-пропозиціями щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна від 08.02.2018 у зв'язку з тим, що орендоване приміщення відповідно до акту передачі-приймання від 22.12.2018 передано орендодавцю (листи № 01-14/01/107 від 22.12.2018, № 01-14/01/43 від 15.02.2019, № 01-14/01/115 від 07.06.2019, № 01-14/01/156 від 05.09.2019).
Однак усі вищезазначені листи, окрім листа № 01-14/01/156 від 05.09.2019, направлені відповідачу, були повернуті позивачу відділенням поштового зв'язку з відмітками «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відтак суд зазначає, що тільки після отримання листа № 01-14/01/156 від 05.09.2019 відповідач був у належний спосіб повідомлений про намір орендаря про дострокове розірвання договору оренди від 08.02.2018.
У відповідь на пропозицію позивача розірвати договір оренди нерухомого майна, укладений 08.02.2018, відповідач направив йому повідомлення № 21 від 20.09.2019, у якому повідомив про відсутність підстав для розірвання договору та наголосив на необхідності сплати виниклої заборгованості по орендним платежам.
Таким чином, суд зазначає, що у процесі переговорів сторонами не було досягнуто згоди на розірвання договору оренди нерухомого майна, укладеного між сторонами спору 08.02.2018.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За змістом частин 1-3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відтак, беручи до уваги, що спірний договір позивач укладав з метою використання об'єкта оренди для здійснення своєї господарської діяльності - для розміщення медичного центру, однак, враховуючи, що відповідач у порушення досягнутих домовленостей не привів нежитлове приміщення, передане в оренду, у стан, придатний для його використання у якості медичного центру, суд зазначає, що у даному випадку позивач не отримав у повній мірі того, на що розраховував при укладанні договору оренди від 08.02.2018 та не мав змоги використовувати за призначенням (діяльність медичного центру) спірне нежитлове приміщення.
Тому суд зазначає, що у даному спорі має місце істотна зміна обставин, яка позбавила позивача можливості використовувати спірне нерухоме майно для цілей, якими позивач керувався, укладаючи договір оренди від 08.02.2018.
Враховуючи, що позивачем вживались заходи щодо розірвання договору у позасудовому порядку, що підтверджується наявними у справі доказами, однак згоди сторін з цього питання досягнуто не було, суд вважає звернення позивача до суду з вимогою про розірвання спірного договору у судовому порядку правомірним.
Водночас, враховуючи, що згідно з положеннями діючого цивільного і господарського законодавства у разі розірвання договору за рішенням суду такий договір вважається розірваним з моменту набранні відповідним судовим рішенням законної сили, суд зазначає про часткове задоволення позову, а саме спірний договір вважається розірваним з дня набрання рішенням у справі № 920/1018/19 законної сили (а не з 23.12.2018, як на тому наполягав позивач).
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна б/н від 08.02.2018, укладений між ТОВ «Клевер-Мед» (вул. Холодногірська, 45, м. Суми, 40030; код ЄДРПОУ 31547802) як орендодавцем та ПП «Флоріс-С» (пр-т М.Лушпи, 7/38, м. Суми, 40035; код ЄДРПОУ 34933234) як орендарем з дня набрання чинності даним рішенням суду.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер-Мед» (вул. Холодногірська, 45, м. Суми, 40030; код ЄДРПОУ 31547802) на користь Приватного підприємства «Флоріс-С» (пр-т М.Лушпи, 7/38, м. Суми, 40035; код ЄДРПОУ 34933234) 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.
4. В іншому відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне рішення складено 26.11.2019.
Суддя В.Л. Котельницька