65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/721/19
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Савченко А.В.
За участю представників сторін:
Від прокурора: Стогнійчук О.І.. /посвідчення/;
Від позивача:
Від відповідачів:
- комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації”: не з'явився;
- державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації”: не з'явився;
- товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник”: Писаренко Д.М. /директор/;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник” (вх. №2-5315/19 від 30.10.2019р.) про закриття провадження по справі за позовом заступника прокурора в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації”, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації” Корсуна Олега Валерійовича, товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник”, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та скасування запису про право власності, -
Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації”, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації” Корсуна Олега Валерійовича, товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник” про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, на підставі якого за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,2432 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:001:0485, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; про скасування запису про державну реєстрацію за відповідачем права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором було наголошено, що відповідно до відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №155456531 від 07.02.2019р. підставою виникнення права власності товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник” на земельну ділянку є державний акт на право колективної власності на землю серії та номер ОД 08-019, виданий 01.03.1996р. Чапаєвською сільською радою народних депутатів Великомихайлівського району Одеської області. При цьому, рішенням Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району №35/XXIII від 29.02.2000р. було припинено право колективної власності КСП „Заповіт Леніна” на землю, право постійного користування якого посвідчувалось вказаним вище державним актом. У поданій до суду позовній заяві прокурором було наголошено про відсутність правових підстав для реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю „Куяльник” права власності на земельну ділянку на підставі державного акта від 01.03.1996р., оскільки землі колективного підприємства були розподілені між його членами.
Ухвалою суду від 25.03.2019р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.06.2019р. судом було зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/643/19 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Куяльник” про визнання недійсним та скасування акту на право колективної власності на землю, визнання права власності.
30.10.2019р. до господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник” надійшло клопотання про поновлення провадження та закриття провадження по даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду. При цьому, відповідачем було наголошено, що предмет спору у даній справі є тотожним предмету спору у межах справ №916/683/19, №916/702/19, №916/713/19, №916/753/19, №916/752/19, №916/676,/19,№916/672/19, №916/717/19, №916/699,/19, №916/729/19, №916/777/19, №916/715/19, №916/682/19, №916/774/19, №916/670/19, №916/882/19, під час розгляду яких були постановлені судові рішення про закриття провадження у справі, які набрали законної сили.
Ухвалою від 13.11.2019р. судом було задоволено клопотання ТОВ „Куяльник” про поновлення провадження по справі, поновлено провадження по даній справі з метою надання правової оцінки клопотанню відповідача про закриття провадження по справі, підготовче засідання призначено на 26.11.2019р. о 15:30 год., викликано сторони (представників сторін) у судове засідання. У судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2019р., прокурор не заперечував щодо закриття провадження у даній справі, інші учасники судового процесу не скористались наданим законом правом на участь своїх представників у судовому процесі, письмових пояснень щодо поданої відповідачем заяви від учасників судового процесу не надходило.
За результатами вирішення господарським судом питання про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд виходить з наступного.
Приписами ст. 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, якою визначено предметну юрисдикцію господарських судів, визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами. Таким чином, до юрисдикції господарських судів відносяться, зокрема, спори щодо реєстрації майна у випадку, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна.
При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГПК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ст.55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень ч.2 ст.55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Конституційний Суд України зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Господарський суд зауважує, що при розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації” Корсуна Олега Валерійовича про державну реєстрацію права та їх обтяжень, на підставі якого за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,2432 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:001:0485, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; про скасування запису про державну реєстрацію за відповідачем права власності на земельну ділянку. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на проведення державної реєстрації права власності за відповідачем за відсутності документів, які повинні надаватись для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, тобто із порушенням Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та п. п. 49, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 р. № 1952-IV.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Реєстру.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Слід зауважити, що діяльність з державної реєстрації речових прав має організуючий, виконавчо-розпорядчий, підзаконний характер, здійснюється державним органом або суб'єктом з делегованими державою повноваженнями, тому має всі ознаки діяльності з державного управління. Суб'єкт такої діяльності здійснює від імені і за дорученням держави функції з контролю у сфері державної реєстрації (зокрема перевіряє подані документи), приймає обов'язкові для заявника управлінські рішення, тому має всі ознаки суб'єкта владних повноважень. Управлінські відносини за участю суб'єкта владних повноважень, що врегульовані нормами саме адміністративного законодавства, є адміністративними правовідносинами.
Предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність рішень, прийнятих державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації”, які за своєю юридичною природою є рішеннями суб'єкта владних повноважень та мають прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом. Дослідженню в цій справі підлягають владні, управлінські рішення щодо державної реєстрації речових прав, прийняті/вчинені відповідачами як суб'єктами владних повноважень, правовідносини, які виникають між державним реєстратором та заявником прав чи їх обтяжень, є публічно-правовими. Захист прав та інтересів відповідного заявника від порушень з боку цього суб'єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні строків, процедури, умов та інших визначених законом особливостей вчинення реєстраційних дій, є завданням адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вимога щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу), якщо такі вимоги є похідними (задоволення яких залежить від задоволення іншої - основної позовної вимоги) від спору щодо такого майна або майнових прав у зв'язку з оскарженням зацікавленою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення.
При цьому, суд зазначає, що вимога про оскарження реєстраційної дії може бути похідною вимогою, якщо вона заявлена разом із основною вимогою, наприклад такою, як вимога про визнання права власності, визнання правочину недійсним чи витребування майна із чужого незаконного володіння. Проте, в даному випадку, позов обґрунтований незаконністю проведення реєстраційної дії у зв'язку з порушенням законодавства, а заявлена прокурором вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а, отже, повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що спір за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації”, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації” Корсуна Олега Валерійовича, товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник”, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та скасування запису про право власності є публічно-правовим, а тому підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч. 1, 2-5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що тягне за собою правові наслідки, встановлені п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, що має наслідком необхідність задоволення заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі.
При цьому, судовий збір у розмірі 3842,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №250 від 26.02.2019р., підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням прокурора на підставі ухвали суду відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI, у зв'язку з закриттям провадження у справі з підстав, що не виключають можливості повернення судового збору.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник” про закриття провадження у справі, - задовольнити.
2. Провадження у справі №916/721/19 за позовом заступника прокурора в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації”, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації” Корсуна Олега Валерійовича, товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник”, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та скасування запису про право власності - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 28.11.2019р.
Суддя С.П. Желєзна