28.11.2019 р. Справа № 914/2005/19
За позовом: Заступника військового прокурора Західного регіону України, м.Львів в інтересах держави - в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, м. Київ
до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Княгиня Ольга», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2: ТзОВ “Скіпр”, м. Львів
про визнання незаконним та скасування пункту 1.4 ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 р. № 3054 та визнання недійсним договору оренди землі від 22.05.2017 р.,
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Муравець О.М.
Прокурор: Шадловська О.В.
представники сторін:
від позивача: Гудима В.О.
від відповідача 1: Пилип'як Х.І.
від відповідача 2: Коврижних В.І.
від третьої особи: Лешківець О.М.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княгиня Ольга» про визнання незаконним та скасування пункту 1.4 ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 р. № 3054 «Про вилучення з користування Міністерства оборони України земельних ділянок у Львові» та визнання недійсним договору оренди землі від 22.05.2017 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.09.2019 р. справу № 914/2005/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.2019 р.
07.11.2019 р. відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву з обгрунтуванням своєї правової позиції, у якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 07.11.2019 р. ТзОВ “Скіпр” залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2.
Протокольною ухвалою від 07.11.2019 р. Господарський суд Львівської області ухвалив відкласти підготовче засідання на 28.11.2019 р. Ухвалою від 07.11.2019 р. Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України викликав третю особу та повідомив про дату, час і місце судового засідання.
26.11.2019 р. відповідач 1 подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 де встановлюватимуться обставини щодо можливості звернення прокурором в інтересах держави.
26.11.2019 р. відповідач 2 подав відзив на позовну заяву у якому заперечує проти задоволення позову.
28.11.2019 р. прокурор подав клопотання про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності.
У судовому засіданні 28.11.2019 р. прокурор усно заперечив щодо зупинення провадження у справі, оскільки, на його думку, це затягне розгляд справи, до того ж Верховний Суд уже висловлював свою позицію щодо можливості представництва прокурором інтересів держави.
Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2019 р. щодо клопотання про зупинення провадження у справі зазначив: «на розсуд суду».
Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав своє клопотання про зупинення провадження у справі, просив його задоволити.
Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання 28.11.2019 р. з'явилися, підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи підстави здійснення представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Міністерства оборони України, яке, відповідно до покладених на нього завдань, користується землями оборони у порядку, визначеному чинним законодавством. Також прокурором зазначено, що звернення із цим позовом спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні питання передачі земельних ділянок, наданих для потреб Збройних Сил України, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства.
Отже, спір у даній справі № 914/2005/19 пов'язаний з реалізацією прокурором повноважень, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді.
Зі змісту частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Таким чином, обставини дотримання прокурором встановленої ст.23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом під час розгляду спору за позовом прокурора.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 р. справу №912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп» Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90'577,26 грн. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Касаційний суд в ухвалі від 16.10.2019 р. наголосив на необхідності вирішення питання: «Чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду ?».
Окрім того, на думку Верховного Суду, у справі є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше, чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге, які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Відсутність єдиної правозастосовної практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності та ухвалою від 07.11.2019 р. прийняла до розгляду справу №912/2385/18, в межах якої розглядатиметься питання щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, в частині повноважень прокурорів для представництва в суді інтересів держави у зв'язку з їх порушенням.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі № 912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи № 914/2005/19.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 914/2005/19 до закінчення перегляду справи № 912/2385/18 у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 914/2005/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
2. Учасникам провадження повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 234 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 28.11.2019 р.
Суддя Яворський Б.І.