номер провадження справи 5/47/19
22.11.2019 Справа № 908/696/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова Кирила Валеріановича, при секретарі Соколові А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 211 заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області № 06-12/1765 від 06.11.2019 (вх. № 08-12/447/19 від 12.11.2019) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19
За позовом: Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави
До відповідача-1: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (юридична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, буд. 67; фактична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 25489968)
До відповідача-2: Комунального підприємства “Розвиток курортної зони” (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572)
про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повернення земельної ділянки
за участі: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168; код ЄДРПОУ 38025409)
та Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області(69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168; код ЄДРПОУ 37941997)
В присутності представників сторін:
Від Прокуратури Запорізької області: Тронь Г.М., посвідчення № 035881 від 05.10.2015;
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача-2: не з'явився;
Від Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області: Орлова О.О., довіреність № 13-08.2/20-51 від 03.01.2019; начальник юридичного відділу;
Від Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області: Колісник О.С., довіреність № 06-16/1737 від 05.11.2019, головний спеціаліст-юрисконсульт;
12.11.2019 до господарського суду Запорізької області від Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області надійшла заява № 06-12/1765 від 06.11.2019 (вх. № 08-12/447/19 від 12.11.2019) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19.
Згідно Витягу з Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2019 вказану заяву розподілено судді Проскурякову К.В.
Як вбачається із заяви № 06-12/1765 від 06.11.2019, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області просить суд здійснити зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19, шляхом стягнення з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168; код ЄДРПОУ 38025409) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 02909973) сплачену суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 495 від 14.03.2019.
Ухвалою суду від 13.11.2019 № 908/696/19 прийнято заяву до розгляду, судове засідання призначено на 22.11.2019 з повідомленням (викликом) позивача, відповідачів 1 та 2, Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області та Прокурора Запорізької області.
22.11.2019, під час створення протоколу судового засідання по справі № 908/696/19 за допомогою технічного засобу у ПАК “Оберіг” виникла помилка, внаслідок чого фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не виявилось за можливе здійснити, про що головуючий суддя повідомив присутніх представників сторін.
Заперечень щодо складання протоколу судового засідання без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу з боку присутніх представників сторін не надійшло.
Представники відповідачів - 1 та 2 у судове засідання 22.11.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області без уповноважених представників відповідачів - 1 та 2 або про відкладення розгляду заяви на адресу суду не надходило.
Представник Управління ДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області (заявник) у судовому засіданні 22.11.2019 в повному обсязі підтримав заяву № 06-12/1765 від 06.11.2019 (вх. № 08-12/447/19 від 12.11.2019) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19 з підстав викладених у заяві. Представник заявника зазначив, що 10.07.2019 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/969/19 за позовом: Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області до відповідача-1: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, до відповідача-2: Комунального підприємства “Розвиток курортної зони” про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повернення земельної ділянки, відповідно до ч. 6 резолютивної частини якого вирішено повернути прокуратурі Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а; код ЄДРПОУ 02909973) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. сплачений згідно із платіжним дорученням від 14.03.2019 р. № 495, на розрахунковий рахунок 35217095000271 в Державній казначейській службі України, м. Київ, отримувач прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800. Прокуратура Запорізької області звернулась до УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області із заявою про виконання рішення суду відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787). Відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку № 787 повернення судового збору здійснюється на підставі оригіналу або належним чином завіреної копії ухвали суду. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках визначених ГПК України ухвала суду є виконавчим документом. Прокуратурою не було надано вказаних документів, тому УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) до Прокуратури Запорізької області щодо звернення до суду з метою отримання виконавчого документа. УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області звернулось із запитом щодо видачі виконавчих документів до суду. Відповідно до листа Господарського суду Запорізької області від 05.11.2019, роз'яснено що у разі неможливості виконання вказаного рішення з підстав, викладених у Вашому запиті, прокуратура Запорізької області має право як сторона у справі звернутись до господарського суду Запорізької області в порядку, визначеному ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, із заявою про зміну способу або порядку виконання судового рішення. Пунктом 19 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення, здійснюється органами казначейства з відповідного рахунка. Враховуючи, що судовий збір було зараховано на рахунок, який відноситься до державного бюджету Вознесенівського району м. Запоріжжя, здійснити виконання рішення суду від 10.07.2019 № 908/696/19 не вбачається можливим УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Прокуратури Запорізької області судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Прокуратурою Запорізької області надано письмові заперечення на заяву № 05/2-1778-19 від 21.11.2019, відповідно до яких Прокуратура Запорізької області діяла відповідно до діючого Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету України від 03.09.2013 № 787. До заяви додано докази повернення УДКС судового збору на користь Прокуратури Запорізької області на підставі винесених судових рішень.
Прокурор підтримав заперечення в повному обсязі, просить в задоволенні заяви відмовити.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області підтримав письмові пояснення № 13-12/8506 від 21.11.2019 (вх. № 08-08/24430/19 від 22.11.2019), в яких зазначено, що до ГУДКСУ у Запорізькій області заява Прокуратури Запорізької області про повернення з Державного бюджету України судового збору не надходила. Оскільки грошові кошти у розмірі 1 921,00 грн., які підлягають поверненню відповідно до судового рішення по справі № 908/696/19, зараховано на рахунок бюджету, обслуговування якого здійснюється Управлінням ДКСУ у м. Запоріжжі Запорізькій області, то заява щодо виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19 перебуває на виконанні в Управлінні ДКСУ у м. Запоріжжі Запорізькій області, яке є окремою юридичною особою публічного права.
Розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області № 06-12/1765 від 06.11.2019 (вх. № 08-12/447/19 від 12.11.2019) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19 та надані суду матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
10.07.2019 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/969/19 за позовом: Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області до відповідача-1: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, до відповідача-2: Комунального підприємства “Розвиток курортної зони” про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повернення земельної ділянки, відповідно до ч. 6 резолютивної частини якого вирішено повернути прокуратурі Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а; код ЄДРПОУ 02909973) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. сплачений згідно із платіжним дорученням від 14.03.2019 р. № 495, на розрахунковий рахунок 35217095000271 в Державній казначейській службі України, м. Київ, отримувач прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Прокуратура Запорізької області звернулась до УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області із заявою про виконання рішення суду відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку № 787 повернення судового збору здійснюється на підставі оригіналу або належним чином завіреної копії ухвали суду. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках визначених ГПК України ухвала суду є виконавчим документом. Прокуратурою не було надано вказаних документів, тому УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) до Прокуратури Запорізької області щодо звернення до суду з метою отримання виконавчого документа.
Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена; у необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Таким чином, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Слід зауважити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому господарський суд оцінює докази, що підтверджують зазначені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
В силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок подання відповідних доказів покладається на заявника.
При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про зміну способу і порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про неможливість виконання рішення у вказаний спосіб.
Між тим, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 № 45).
Безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання казначейством та його територіальними управліннями рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п. 2 Порядку виконання рішень).
Згідно з цією нормою боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, під час розгляду справ судами України Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду повинні використовуватися як джерела права.
Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 “Совтрансавто-Холдінг” проти України”, а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 “Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Крім того, згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Звернувшись із цією заявою до суду, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області № 06-12/1765 від 06.11.2019 посилається на неможливість виконання рішення суду в частині повернення прокуратурі Запорізькій області у зв'язку із частковим закриттями провадження у справі № 908/696/19 сплаченого нею судового збору в розмірі 1921 грн. з тих підстав, що відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету України від 03.09.2013 № 787, повернення судового збору здійснюється на підставі оригіналу або належним чином завіреної копії ухвали суду, а прокуратурою пред'явлено для виконання не ухвалу, а копію рішення господарського суду Запорізькій області у цій справі. При цьому заявник просить змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Прокуратури Запорізької області судового збору у розмірі 1921 грн.
Оцінюючи вказані аргументи суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки обраний заявником спосіб фактично призводить до зміни прийнятого судом рішення, оскільки суд за наслідками судового розгляду справи № 908/696/19 про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повернення земельної ділянки, не приймав зобов'язувального рішення про стягнення з Державного бюджету будь-яких коштів, а лише у зв'язку із частковим закриттям провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору була повернута прокуратурі Запорізької області судовий збір у розмірі 1921,00 грн., про що безпосередньо зазначено як в мотивувальній так і резолютивній частині рішення.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Обов'язковість виконання судового рішення закріплено у ст. 129-1 Конституції України, якою визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (стаття 18 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що факт зазначення у резолютивній частині рішенні суду про повернення з державного бюджету сплаченого стороною у справі судового збору сам по собі є достатньою підставою для повернення визначених рішенням сум судового збору з Державного бюджету України в силу принципу обов'язковості судового рішення.
Дійсно, ч. 1 та ч .4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, проте частина 3 цієї ж статті містить і випадки коли суд має право вирішити питання повернення судового збору і в рішенні: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Частиною 5 ст. 7 цього Закону визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Тому незалежно від того, в якому з вказаних вище видів судових рішень судом розглянуто питання про повернення судового збору з державного бюджету, вони є обов'язковими для виконання.
Отже, положення підзаконного правового акту - абз. 6 п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету України від 03.09.2013 № 787 лише на підставі ухвали суду в даному контексті суперечить ст. 129-1 Конституції України - Основному Закону, норми якої є нормами прямої дії, а також наведеним вище нормам законодавства України.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Викладена заявником підстава для відмови прокуратурі Запорізької області у поверненні судового збору з Державного бюджету України є на думку суду проявом надмірного формалізму і фактично спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права, оскільки затримує виконання судового рішення суто з формальних підстав.
При цьому суд вважає за необхідне також звернути увагу на той факт, що, як стверджує представник прокуратури з чим погодились і представники заявника, ним вже виконувались за зверненням прокуратури Запорізької області постанови Верховного суду України (у справах № 326/372/17, № 326/371/17) та Апеляційного суду Запорізької області (у справі № 326/373/17) про повернення судового збору з аналогічних підстав, хоча такі постанови також не є ухвалами та підставою для такого повернення відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету України від 03.09.2013 № 787.
Таким чином, обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, поряд з іншими факторами також є і суперечлива позиція самого Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.
Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви № 06-12/1765 від 06.11.2019р. Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19, шляхом стягнення з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької на користь прокуратури Запорізької сплаченої суми судового збору в розмірі 1 921,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 495 від 14.03.2019.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області № 06-12/1765 від 06.11.2019р. про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 по справі № 908/696/19 відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи та Управлінню Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168).
Ухвалу складено згідно з вимогами ст. 234 ГПК України та підписано 27.11.2019.
Суддя К.В. Проскуряков
Дана ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.