14.11.2019 м. Ужгород Справа № 907/364/18
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства Фірма “Глобус”, с. Голубине Свалявський район
до відповідача Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Свалявські мінеральні води”, м. Свалява
про визнання недійсним Рішення адміністративної колегії та скасування накладення штрафу
секретар судового засідання - Штундер Д.Л.
За участю представників сторін:
від позивача - Зінчук А.П., директор; Ключкович М.Ю., адвокат, ордер Серії ЗР №26574
від відповідача - Зомбор Д.С., довіреність № 57-02/329 від 21.02.2019
від третьої особи - не з'явився;
Судові процедури
Приватне підприємство Фірма "Глобус" звернулося до Господарського суду Закарпатського суду з позовною заявою про визнання недійсним Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2018 р. №2-р/к по справі №127-26.4/75-17 та скасування накладення штрафу, посилаючись на ст. ст. ч. 1 ст. 14, ст. 21 Закону України “Про захист економічної конкуренції”
Постановою Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №907/364/18 рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2018 № 907/364/18 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 №907/364/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
Ухвалою суду від 09 липня 2019 року справу прийнято до провадження, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, запропоновано сторонам надати вичерпні письмові документально обґрунтовані пояснення по суті спору з врахування викладеного у постанові Верховного суду від 08.05.2019 року №907/364/18.
Своїм правом надати додаткові пояснення сторони не скористались. Однак, в ході підготовчого провадження позивачем подано висновок експерта № 397/19 від 21.08.2019 року на підтвердження своєї правової позиції. В свою чергу, відповідач подав заперечення, якими не погоджується з поданим висновком як доказом.
В справі проведено підготовче провадження, яке ухвалою суду від 10.10.2019 було закрито, а справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті за згодою сторін оголошувалась перерва до 14.11.2019 відповідно до ст. 216 ГПК України.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
У судовому засіданні 14.11.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Правова позиція позивача
Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що таке прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, внаслідок чого дії позивача неправомірно визнано недобросовісною конкуренцією. Наголосив, що при розгляді порушеної територіальним відділенням справи не було враховано подані позивачем Висновки Закарпатської академії мистецтв, що зроблені фахівцями дизайну, композиції і графіки. На підтвердження своїх доводів подав також висновок експерта №379/19 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складений для подання до суду від 21 серпня 2019 року Науково-дослідним інститутом судових експертиз та права.
Заперечення відповідача.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального права та фактичних обставин справи.
Поданий експертний висновок не вважає належним доказом у справі, оскільки такий зроблений на замовлення сторони у справі, а за ухвалою суду з попередженням судового експерта про відповідальність.
Пояснення третьої особи
Від ТДВ “Свалявські мінеральні води” пояснень не надходило.
Рішенням Адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2018 р. №2-р/к по справі №127-26.4/75-17 визнано, що приватне підприємство Фірма «Глобус» вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді використання без дозволу (згоди) компанії ТДВ "Свалявські мінеральні води" сукупності позначень в зовнішньому оформленні етикетки мінеральної води «Лужанська-15», яке раніше почало використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю до цього суб'єкта господарювання.
За вчинене порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на підставі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» на товариство накладено штраф у розмірі 12000,00 грн.
Рішення №2-р/к містить наступні висновки.
Компанія ТДВ "Свалявські мінеральні води" здійснює виробництво гідрокарбонатної натрієвої борної мінеральної природної лікувально-столової фасованої сильно газованої, із збереженням природного СО2, донасиченої штучним СО2 «Лужанська» з 1998 року, виробництво та реалізацію води «Лужанська» саме з такою етикеткою, про яку йдеться в Заяві, - з 2009 року.
Відповідно до свідоцтв на знаки для товарів та послуг ТДВ "Свалявські мінеральні води" використовує такі знаки для товарів та послуг:
- № 25807 від 15.07.2002 - знаки відповідності, зображення штрих-коду, всі словесні та цифрові позначення, що входять до складу етикетки, крім слів «Лужанська» та «Luzhanska»;
- № 102923 від 10.02/2009 - зображення знака для товарів і послуг «Гуцул з трембітою на фоні ландшафту»;
- № 124151 від 10.06.2010 - зображення знака для товарів і послуг «Гуцул з трембітою»;
- № 102925 від 10.02.2009 - зображення знака для товарів і послуг «Ялини на фоні- ландшафту».
Вода «Лужанська» виробництва ТДВ «Свалявські мінеральні води» реалізується у пляшці, виготовленій зі скла зеленого кольору, місткістю 0,5 л, з кришкою зеленого кольору.
Етикетка води виробництва Товариства виконана в зеленому, синьому, блакитному та жовтому кольорах. Справа міститься виконаний у білому, сріблястому та жовтому кольорах напис - «Гідрокарбонатна натрієва борна вода мінеральна природна лікувально-столова фасована сильногазована, із збереженням природного С02, донасичена штучним С02 «Лужанська». Зліва - зображено чоловіка (гуцула) з трембітою, одягненого в національний гуцульський одяг, на фоні зеленого гірського ландшафту, а у нижній правій частині етикетки розміщено зображення медалей.
Комітетом встановлено, що виготовлення та реалізація мінеральної води «Лужанська-15» з використанням дизайну етикетки, схожим із етикеткою ТДВ «Свалявські мінеральні води», здійснюється ПП фірма «Глобус» - відповідачем у справі з 2016 року (лист ПП фірма «Глобус» від 09.10.2017 року №035).
Вода «Лужанська-15» виробництва ПП Фірма «Глобус» реалізується в пляшці виготовленій зі скла зеленого кольору, місткістю 0,5 л. з кришкою зеленого кольору.
Етикетка води виробництва підприємства виконана в синьому, зеленому, блакитному, жовтому та червоному кольорах. Внизу етикетки міститься напис, виконаний у білому та червоному кольорах, - «Вода мінеральна природна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва борна фасована сильно газована штучно насичена С02 «Лужанська-15». Справа зображено чоловіка (гуцула) з трембітою, одягненого в національний гуцульський одяг, на фоні зеленого гірського ландшафту. Зліва - розміщено зображення медалей.
Проаналізувавши зовнішнє оформлення етикеток води «Лужанська» виробництва ТДВ «Свалявські мінеральні води» та зовнішнє оформленням етикеток води «Лужанська-15» виробництва ПП Фірма «Глобус» Адміністративна колегія дійшла висновків, що оформлення етикеток є схожим: за використанням схожої гами кольорів (синій, зелений, білий, жовтий, червоний), за загальною композицією, розміщенням основних написів, окремих елементів.
Висновок про можливість змішування продукції двох виробників територіальне відділення зробило на основі проведеного опитування споживачів щодо сприйняття споживачами схожості зовнішнього оформлення етикеток продукції. Загальна кількість опитуваних склала 350 респондентів. За наслідками опитування встановлено, що більшість споживачів може прийняти продукцію виробництва ПП Фірма «Глобус», за Продукцію виробництва ТДВ «Свалявські мінеральні води», тобто у споживача може виникнути асоціаційний зв'язок між продукцією та господарською діяльністю вказаних суб'єктів господарювання, що може призвести до змішування їх діяльності.
Саме з огляду на наведене комітет (відповідач у справі)дійшов висновку, що використання ПП Фірма «Глобус» при виробництві та реалізації води «Лужанська-15» оформлення етикетки, яке є схожим з оформленням етикетки води «Лужанська» виробництва ТДВ «Свалявські мінеральні води», яке раніше почало використовувати його у своїй господарській діяльності, без його дозволу (згоди), може призвести до змішування з його діяльністю, а, отже, є порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень.
Не погоджуючись з такою оцінкою територіального відділення, позивач вказує на те, що таким не взято до уваги Висновок Закарпатської академії мистецтв, який хоч і не є висновком експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, однак, є доказом в розумінні ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Крім того, при новому розгляді справи ним подано Висновок експерта №379/19 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складений для подання до суду від 21 серпня 2019 року Науково-дослідного інституту судових експертиз та права. Відповідно до викладених у ньому висновків, етикетка, розміщена на пляшці мінеральної води ПП Фірми «Глобус», як і сама пляшка цієї мінеральної води, не є тотожною/схожою з етикеткою/пляшкою мінеральної води Лужанська ТДВ «Свалявські мінеральні води» настільки, щоб їх можна сплутати.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Статтею 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) унормовано обов'язок країн Союзу забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх, або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.(стаття4 цього ж Закону).
Обов'язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Положеннями статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" регламентується, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу в розмірі, визначеним згідно з цією статтею названого Закону.
Згідно з ч.1 ст.40 ГК України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 48 цього ж Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про накладення штрафу.
В силу положень підпунктів 1, 2, 11 ч. 1 ст. 7 Закону "Про Антимонопольний комітет України" Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку.
За змістом ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
Так, згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).
Саме з огляду на це, беручи до уваги вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, суд в ході розгляду справи надає оцінку поданому Фірмою «Глобус» листу-висновку Закарпатської Академії мистецтв від 26.10.2017 № 528. Так у листі зазначено, що обидва виробники використовують в зображальній зоні однакові шаблонні символи Закарпаття - стилізований гірський пейзаж, гуцула з трембітою, домінуючий зелений колір з червоними акцентами, що підтверджує також схожість предметів.
Як убачається з оскаржуваного рішення, для з'ясування можливості змішування продукції виробництва ТДВ "Свалявські мінеральні води" та Приватного підприємства Фірма "Глобус", було проведено опитування споживачів щодо сприйняття споживачами схожості зовнішнього оформлення етикеток продукції.
Результати опитування свідчать, що більшість споживачів може прийняти продукцію Приватного підприємства Фірма "Глобус" за продукцію ТДВ "Свалявські мінеральні води", що може призвести до змішування діяльності цих суб'єктів господарювання.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 01 листопада 2018 року у справі №902/1102/17, результати опитування думки споживачів в сукупності з іншими доказами можуть прийматись на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що не суперечить наведеним положенням законодавства.
Не зважаючи на те, що лист містить твердження про абсолютно різні художньо-образні вирішення у кожному пункті аналізу етикеток мінеральних вод ПП Фірма «Глобус» та ТДВ «Свалявські мінеральні води», внаслідок чого покупець при виборі товару чітко розрізнить за зовнішнім виглядом етикетки відмінність виробників, результати опитування споживачів вказують на протилежні висновки. Тому наявні у листі твердження посадової особи Закарпатської Академії мистецтв не є достатніми для спростування висновків, яких дійшов орган Антимонопольного комітету України у справі № 127-26.4/75-17 внаслідок аналізу результатів опитування пересічних споживачів.
Саме тому, суд вважає, що комітет дійшов обґрунтованого та правильного висновку про вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді використання без дозволу (згоди) компанії ТДВ "Свалявські мінеральні води" сукупності позначень в зовнішньому оформленні етикетки мінеральної води "Лужанська-15", яке раніше почало використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності.
Не спростовує такі висновки і поданий позивачем висновок експерта № 397/19. Крім того, судом взято до уваги той факт, що призначення експертизи судом, є більш прозорим та об'єктивним підходом до проведення експертизи, який не має на меті задоволення інтересів у спорі конкретного учасника. Поданий же висновок експерта складений на замовлення позивача.
Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на положення названих норм Закону, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку позивача, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення Антимонопольного комітету України недійсним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/10604/18.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене, суд констатує, що Відділення діяло в межах наданих йому повноважень та без порушення положень чинного законодавства України, що відповідно до згаданих приписів статті 59 Закону України «Про захист економічної» конкуренції виключає можливість визнання недійсним його Рішення.
З огляду на наведене, беручи до уваги висновки суду, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження поданими позивачем доказами, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 42, 46, 73-79, 86, 129, 202, 222, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 26.11.2019.
Суддя Андрейчук Л.В.