ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
26 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1395/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ярош А.І.
суддів Діброви Г.І., Разюк Г.П.,
секретар судового засідання - Молодов В.С.
за участю представників учасників справи:
Від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення № 031420, дата видачі : 19.01.15;
Інші представники в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17 вересня 2019 року (суддя Ржепецький В.О.)
по справі № 915/1395/19
за позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030)
в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)
до відповідача: фізичної особи-підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли ( АДРЕСА_1 )
про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди,
13.05.2019 перший заступник прокуратура Миколаївської області (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №05/2-2338 вих-19 від 07.05.2019 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до фізичної особи - підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли, якою просить суд:
1) зобов'язати фізичну особу - підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли повернути Миколаївській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1416 га, розташовану по вул. Космонавтів, поблизу житлового будинку №49 у місті Миколаєві шляхом демонтажу літнього майданчика та споруд;
2) стягнути з фізичної особи - підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 54271,77 грн. на користь держави в особі Миколаївської міської ради.
Рішенням Господарського суду Миколаївсько області від 17 вересня 2019 року (суддя Ржепецький В.О.) по справі № 915/1395/19 позов задоволено.
Зобов'язано фізичну особу - підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Миколаївській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1416 га, розташовану по вул. Космонавтів, поблизу житлового будинку №49 у місті Миколаєві шляхом демонтажу літнього майданчика та споруд.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли (РНОКПП НОМЕР_1 ) шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 54271,77 грн. на користь держави в особі Миколаївської міської ради (одержувач - УК у м. Миколаєві/Центральний район/24062200, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992781, рахунок № НОМЕР_2 ).
Стягнуто з фізичної особи - підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли на користь прокуратури Миколаївської області (р/р НОМЕР_3, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у сумі 8999,95 грн.
18.10.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17 вересня 2019 року (суддя Ржепецький В.О.) по справі № 915/1395/19.
Одним із доводів апеляційної скарги є неналежне представництво прокурором інтересів держави у даній справі, порушення ст.23 ЗУ «Про прокуратуру»; скаржник вважає, що прокурор помилково обґрунтовує порушення права держави у праві на земельну ділянку, що належить до комунальної власності та прокурором не доведено наявність підстав для здійснення ним захисту інтересів держави.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 року відкрито апеляційне провадження по справі № 915/1395/19.
В судове засідання 26.11.2019 представники Миколаївської міської ради та Фізичної особи-підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року на підставі частини п'ятої статті 302 ГПК України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року. Призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки як у справі № 915/1395/19, так і у справі № 912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, предметом апеляційного дослідження є наявність правових підстав прокурора для звернення до суду з позовом у даній справі в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, судова колегія вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 915/1395/19 до закінчення перегляду справи № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 915/1395/19 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Керімова Вахаб Агададаш Огли на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17 вересня 2019 року до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі № 912/2385/18.
2. Зобов'язати сторін повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та надати відповідні докази.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, встановлені ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді Г.І. Діброва
Г.П. Разюк