ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
25 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1796/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Клименко О.В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019, ухвалене суддею Ткаченко О.В. у м. Миколаїв, повний текст якого складено 16.09.2019
у справі №915/1796/19
за позовом: Фізичної - особи підприємця Сірої Любові Василівни
до відповідача: Миколаївської міської ради
про: визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 16.09.2014 за №10663, -
В липні 2019 року Фізична особа - підприємець Сіра Любов Василівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 16.09.2014 за №10663 в редакції позивача.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 позов Фізичної - особи підприємця Сірої Любові Василівни задоволено повністю.
Не погодившись з означеним рішенням суду Миколаївська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 Миколаївській міській раді поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19; за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 відкрито апеляційне провадження; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 08.11.2019; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 до закінчення апеляційного перегляду.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1796/19 від 09.09.2019 за позовом Фізичної особи-підприємця Сірої Любові Василівни до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.11.2019 справу №915/1796/19 призначено до розгляду на 25.11.2019 о 14:30 год.
В судове засідання представники учасників справи не з'явились. Разом з цим, 25.11.2019 на електронну адресу суду від Миколаївської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.
В судовому засіданні 25.11.2019 на обговорення поставлене питання про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі №320/5724/17 (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).
Згідно з положеннями процесуального законодавства позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець Сіра Любов Василівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 16.09.2014 за №10663 в редакції позивача.
В обґрунтування позовної заяви, підприємець посилається на те, що ним було повідомлено відповідача про намір поновити договір оренди землі, разом з тим, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належне виконання умов договору та неповідомлення відповідачем протягом місяця після закінчення строку дії договору про заперечення у поновленні останнього, дає підстави вважати його поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про набуття позивачем права на поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
В свою чергу, не погоджуючись з означеним судовим рішенням, скаржник наголошує на неврахуванні судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка викладена в постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц та зазначає, що Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 12.06.2019 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №320/5724/17 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання права користування земельною ділянкою.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Передаючи справу №320/5724/17 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, про застосування положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо пролонгації договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.
Так, Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №920/739/17, розглядаючи справу про поновлення договору оренди та застосовуючи ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вважав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається.
Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, дійшла до висновку, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Крім того, колегія суддів Касаційного цивільного суду зазначила, що на відміну від положень ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що одна зі сторін, орендар, обов'язково попередньо має повідомити про своє бажання про поновлення договору оренди землі, оскільки має наступну умову свого застосування - за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто, автоматичної пролонгації договору не відбувається.
У даному випадку, справа №915/1796/19 та справа №320/5724/17 мають подібні правовідносини, які обумовлені питанням застосування ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а відтак правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №320/5724/17 можуть суттєво вплинути на вирішення даної справи по суті, оскільки такі позиції Верховного Суду є обов'язковими для суду апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06.08.2019 прийняла справу №320/5724/17 для продовження розгляду та призначила її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 18.09.2019.
Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості стосовно результатів розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 - відсутні.
Враховуючи викладене та зважаючи на предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі №320/5724/17 (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1796/19 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі №320/5724/17 (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська