Номер провадження 3/754/3835/19
Справа №754/13146/19
Іменем України
21 листопада 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 183-1 КУпАП,
Боржник ОСОБА_1 не сплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 28.08.2019 року за період з 15.10.2014 року по 28.08.2019 року становить 138962,69 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав частково та пояснив, що знав про те, що з нього на підставі виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Сума заборгованості не відповідає дійсності. Всі квитанції та необхідну інформацію він надавав безпосередньо державному виконавцю.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, копію виконавчого листа та постанов державного виконавця у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП безумовно доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи, викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183-1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт у межах санкції ст. 183-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Н.Т. Таран