Справа № 548/1785/19
Провадження № 1-кп/539/448/2019
24 вересня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю : прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області матеріали кримінального провадження №42019171240000080 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-ки України, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуаченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що своїми умисними діями ОСОБА_5 шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, привласнила кошти Управління на загальну суму 384958,05грн., що являється великим розміром, чим завдала Управлінню праці та соціального захисту населення Хорольської РДА матеріальної шкоди на вказану суму. Підставою застосування обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачена матиме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби, мотивуючи клопотання тим, що під час досудового слідства до ОСОБА_5 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На даний час, на думку захисника відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу - взяття під варту, так як обвинувачена ОСОБА_5 жодним чином не перешкоджала встановленню істини у кримінальній справі, за місцем проживання характеризується позитивно, ризику сховати чи спотворити річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення кримінальної справи не існує, оскільки на даний час досудове слідство по справі закінчене, письмові докази вилучені та знаходяться під арештом.
Прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Проти застосування більш м'якого запобіжного заходу заперечив, так як більш м'які запобіжні заходи не можуть відвернути ризиків, викладених у клопотанні, тому проти задоволення клопотання захисника - заперечив.
Захисник ОСОБА_4 своє клопотання підтримала, прохала його задовольнити. Проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила, так як на даний час відпала потреба у його застосуванні, і до обвинуваченої може бути застосовано більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена ОСОБА_5 прохала не застосовувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, змінити його на більш м'який.
Суд заслухавши учасників судового процесу, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.176 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою даної статті, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як ризики, передбачені ст.177 КПК України в клопотанні прокурор зазначає: існують ризики того, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілого чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, дані ризики в повній мірі не підтверджені відповідними матеріалами і прокурором не доведена наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а також що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджання здійсненню кримінального провадження у будь- якій формі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , суд встановлюючи та аналізуючи наявність поданих доказів про обставини, які передбачені п.2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України (щодо ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів), суд приходить до висновку, що при розгляді даного клопотання обставини, передбачені п.2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України є частково доведеними.
Так, у суді не є доведеним, що ОСОБА_5 може впливати на свідків, потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_5 жодним чином не перешкоджала встановленню істини по справі. Обвинувачена позитивно характеризується за місцем проживання, має тісні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання.
З огляду на вищенаведене, враховуючи всі сукупності даних про особу обвинуваченої, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого та невеликої тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, з метою запобігання ризику переховуватися від суду, суд приходить до висновку, про можливість застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід є доцільним та відповідає нормі ст. 181 КПК України, якою визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 181, 194, 314-316 КПК України,
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - відмовити.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою на домашній арешт у певний час доби - задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме з 24 вересня 2019 року до 24 листопада 2019 року.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 на строк дії даної ухвали наступні обов'язки :
1) прибувати за викликом до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області;
2) не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 цілодобово;
3) повідомляти суд про зміну місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно.
Копію ухвали направити для виконання до Хорольського ВП ГУ НП в Полтавській області та обвинуваченій.
Суддя ОСОБА_1