Справа № 953/23123/19
н/п 1-кс/953/14090/19
"21" листопада 2019 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , дослідивши клопотання слідчого СВ ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019220000001684 від 20.11.2019 за ч.1 ст.271 КК України,-
встановив:
21 листопада 2019р. до суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_2 погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене при огляді місця події за адресою: м. Харків, пр. Московський, 299, цех №05, корпус №12, дільниця №2, а також у кв. АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220000001684 від 20.11.2019 за ч.1 ст.271 КК України з обставин надходження 20.11.2019 до ВСП ГУНП в Харківській області повідомлення про отримання працівником підприємства ДП «Електроважмаш» ОСОБА_4 травми пальців правої руки під час проведення робіт.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить наступного:
Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, власники вилученого майна, їх адреси засоби зв'язку слідчим у клопотанні не зазначені, і докази неможливості їх з'ясування до клопотання не додані, що з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч.1 ст. 172 КПК України, фактично унеможливлює виконання слідчим суддею вимог, повідомлення власника та володільців майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.
Також, зважаючи огляд кв. АДРЕСА_1 , правові підстави його проведення до клопотання не додані.
Окрім того, всупереч положень ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи до суду звернувся слідчий, а не прокурор.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019220000001684 від 20.11.2019 за ч.1 ст.271 КК України, - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1