Справа № 196/1260/19
3/0187/445/19
іменем України
27 листопада 2019 року смт Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., за участі прокурора Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Сухомлин В.В. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді механізатора в ТОВ АФ «Колос», депутата Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, -
Згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 01.10.2019 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області 09.10.2019 з управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 1495 відносно ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення № 1495 від 16.09.2019 слідує, що ОСОБА_1 , будучи з 12.11.2015 рік депутатом сьомого скликання Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, згідно положень підпункту «б», пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону і, відповідно, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
При цьому, ОСОБА_1 в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2 частини першої Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 №958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 №1153/29283, перебуваючи у приміщенні Могилівської сільської ради за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул.. Панікахи, 3, несвоєчасно, а саме - о 13 год. 58 хв. 21.06.2019, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнав, у вчиненому щиро розкаявся.
Заслухавши ОСОБА_1 , думку прокурора та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З 12.11.2015 рік ОСОБА_1 є депутатом сьомого скликання Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.
Таким чином, відповідно до п.п. «б», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 будучи депутатом місцевої ради є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією та, відповідно, до статті 1 вказаного Закону є суб'єктом декларування, а отже, зобов'язаний подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2 така система розпочинає свою роботу в два етапи, зокрема, другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.
Згідно п.п.1 п.5 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016, №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», суб'єкти декларування подають щорічну декларацію у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Подання декларацій здійснюється згідно з Законом України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З роздруківки результатів пошуку поданих декларацій а також із самої роздрукованої декларації за 2018 рік від 24.06.2019 року на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, що міститься в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік було подано 21.06.2019 року.
Диспозиція ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення на суб'єктів правопорушення за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При визначенні, наявності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП суд зазначає, що його ознакою є, також, несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Наявність таких підстав, які б, об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 вчасно виконати свій обов'язок щодо подання декларації судом не встановлено.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначим.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» дає визначення, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, будучи депутатом місцевої ради, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2 частини першої Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", перебуваючи у приміщенні Могилівської сільської ради за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул.. Панікахи, 3, несвоєчасно, а саме - о 13 год. 58 хв. 21.06.2019, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Вирішуючи питання про строки накладення адміністративного стягнення суд виходить з наступного.
Положення статей 254 та 254 КупАП встановлюють, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. У справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
В протоколі № 1495 від 16.09.2019 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією зазначено, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
При цьому, роздруківка результатів пошуку поданих декларацій а також сама роздрукована декларація за 2018 рік з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, що міститься в матеріалах справи, та якою встановлено факт порушення строку подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, містить дату 24.06.2019 року.
Вищенаведене свідчить, що днем виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією слід вважати 24.06.2019, тобто день, належного повідомлення посадової особи, повноважної в передбачений законом порядку реагувати на факти правопорушення (ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію).
Про вказане свідчить системний аналіз нормативних актів, що визначають процедуру перевірки, виявлення факту подання суб'єктами декларування декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також процедуру повідомлення про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, до яких, зокрема, відноситься Порядок перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затверджений Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 19 від 06.09.2016, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 р. за № 1479/29609 (далі - Порядок).
Зокрема, таким Порядком визначено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства. У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту (п. 5, 6 Положення). У разі встановлення факту неподання декларації суб'єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. (п. 8 Положення).
Таким чином, вказані положення нормативних актів визначають, що виявивши неподання чи несвоєчасне подання декларації, як подію, певні особи повідомляють, спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, шляхом направлення відповідного повідомлення, що і є підтвердженням виявлення такого факту, як одного із елементів юридичного складу корупційного правопорушення. При цьому, виявлення такого юридичного факту, як факту правопорушення, жодним чином не пов'язано з процедурою подальшої перевірки такого повідомлення спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції і складенням протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу, що в п. 3 Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженим Рішення Національного агентства № 5 від 09.06.2016 зазначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією (статті 172-4-172-9 КУпАП) накладається протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Положення статті 245 КУпАП визначають, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями164-14,212-15,212-21цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Правопорушення, пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_1 виявлено 24.06.2019 року, а до суду справа надійшла 04.10.2019, тобто, після закінчення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до Законів України.
Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Вказаною статтею передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справ; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження по справі.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинені у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
При цьому, суд звертає увагу, що положеннями ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено інші, крім адміністративного стягнення, види відповідальності осіб, які вчинили корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією.
На підставі викладеного та керуючись ст. 38, ч.1 ст. 172-6, ст. 247КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: В. О. Говоруха