26 листопада 2019 року
Київ
справа № 440/3510/18
адміністративне провадження № К/9901/25790/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №440/3510/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,
09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, скаржник).
Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2019 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення виявлених судом недоліків, а саме: для подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, уточнення вимог до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень та надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7048 грн.
На виконання вимог цієї ухвали від Офісу ВПП ДФС 18.11.2019 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та продовження строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документа про сплату судового збору та уточнена касаційна скарга з якої вбачається, що скаржником оскаржується постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019.
Клопотання про поновлення строку вмотивоване тим, що на момент подачі касаційної скарги Офіс ВПП ДФС був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору у зв'язку зупиненням операцій з бюджетними коштами, через виконавчі провадження щодо безспірного списання коштів. Просить взяти до уваги, що в Офіс ВПП ДФС повній мірі фінансується з Державного бюджету України та розблокування рахунків потребує певного часу. Зазначає, що ним вживалися та вживаються всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору у цій справі.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України», принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Доводи скаржника, що Офіс ВПП ДФС постійно вживалися заходи щодо реалізації свого права на касаційне оскарження, є безпідставними, оскільки, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено 22.05.2019, повний текст виготовлено 24.05.2019, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення було 24.06.2019, проте, касаційну скаргу направлено поштою 09.09.2019 тобто більше ніж через три місяці, після постановлення судового рішення що на думку колегії суддів свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою у найкоротший термін, враховуючи і той факт, що подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання.
При цьому ці обставини не є об'єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а тому не є поважними причинами пропуску строку.
Надані повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі про вжиття заходів по безспірному списанню коштів не є такими, що свідчать про об'єктивну неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень, а лише свідчать про здійснення органами ДКУ своїх повноважень щодо стягнення коштів за виконавчими провадженнями. Тим більш, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2011 № 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Неповажними причинами пропуску строку є і зазначені скаржником доводи щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, оскільки у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, та також сплати судового збору.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, клопотання Офісу ВПП ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі № 440/3510/18.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду