25 листопада 2019 року
Київ
справа №805/4580/18-а
адміністративне провадження №К/9901/30764/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Блажівської Н.Є.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС (ГУ ДПС) у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Славдорстрой» до Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 №0006464703,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 02.03.2018 №0006464703 в частині накладення на ТОВ «Славдорстрой» штрафу у розмірі 49 370,06 грн; в решті позовних вимог відмовлено.
17.09.2019 відповідач подав до Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, одночасно звернувшись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на причину пропуску строку відповідач посилався на неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через недостатнє бюджетне фінансування витрат на сплату судового збору.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 причина пропуску ГУ ДФС у Донецькій області строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнана неповажною; апеляційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (повний текст оскаржуваного рішення складено 19.09.2018, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 17.09.2019; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.10.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019: не надано до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 із зазначенням поважних підстав для цього.
Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що ГУ ДФС у Донецькій області було вжито усі необхідні заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги. У зв'язку з цим, а також з огляду на те, що витрати ГУ ДФС фінансуються за рахунок державного бюджету, вважа, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у поновленні строку на звернення з апеляційною скаргою та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом другим частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
Н.Є. Блажівська ,
Судді Верховного Суду