Іменем України
27 листопада 2019 року
Київ
справа №805/372/17-а
адміністративне провадження №К/9901/30937/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (суддя Христофоров А.Б.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (судді: Василенко Л.А. (головуючий), Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.)
у справі № 805/372/17-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»
до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (далі - ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО») звернулося до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Костянтинівська ОДПІ, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 листопада 2016 року № 0015301201, №0015281201, № 0015291201.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, адміністративний позов ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» задовольнив.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок прийняття їх контролюючим органом всупереч положенням підпункту 38.4.1 пункту 38.4 статті 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також неможливості проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Костянтинівська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» відмовити. Зокрема, в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що камеральна перевірка проведена ним правомірно, в результаті чого встановлено порушення терміну сплати екологічного податку. Крім того, на думку контролюючого органу, на правовідносини щодо сплати екологічного податку не розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою Костянтинівської ОДПІ.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а судові рішення - без змін.
01 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач як юридична особа перебуває на податковому обліку за неосновним місцем обліку у Костянтинівській ОДПІ.
30 вересня 2016 року Костянтинівська ОДПІ провела камеральну перевірку своєчасності сплати екологічного податку ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», за результатами якої склала акт № 3930/05-14-12-01.
Відповідно до висновків акта перевірки позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з екологічного податку протягом строків, визначених пунктом 250.3 статті 250, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
01 листопада 2016 року на підставі висновків акта перевірки, статті 126 Податкового кодексу України контролюючий орган прийняв податкові повідомлення - рішення:
- № 0015301201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 320 524,65 грн;
- № 0015281201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 2 861 142,66 грн;
- № 0015291201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1022,82 грн.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, серед іншого, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення є способом реалізації контролюючим органом владних управлінських функцій.
За змістом статей 54, 58 Податкового кодексу України підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є акти перевірок контролюючого органу, в яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Камеральну перевірку, яка стала підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, відповідачем проведено 30 вересня 2016 року.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).
Водночас за змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
21 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону № 1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися контролюючим органом лише в межах проведення документальної перевірки.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що під час проведення камеральної перевірки (до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19 березня 2019 року у справі № 803/1908/16, від 23 серпня 2019 року у справі № 826/4242/15.
Посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов'язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відтак акт перевірки у розумінні частини третьої статті 70 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.
У даному випадку відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем самостійно визначених сум податкових (грошових) зобов'язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв'язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним, що правильно встановлено судами попередніх інстанцій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
С.С. Пасічник