Справа № 370/2865/19 Головуючий у І інстанції Косенко А.В.
Провадження № 33/824/4383/2019 Доповідач у 2 інстанції Зіміна В.Б.
22 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі:
судді судової палати з розгляду кримінальних справ Зіміної В.Б., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вовк С.О., іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року, -
Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 вересня 2019 року близько 23 год. 50 хв. в смт. Макарів на перехресті вулиць Червоноармійська - Фрунзе, керуючи автомобілем Audi 100 державний номерний знак НОМЕР_1 виїжджаючи з другорядної дороги не надав перевагу в русі велосипедисту ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі в результаті чого відбулось зіткнення, чим порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій він просить накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень змінити стягненням у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при накладенні стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 судом не враховано обставини, які обтяжують відповідальність, а саме факти набуття багато численних тілесних ушкоджень потерпілим, що спричинили значущі набряки голови та тіла, в результаті яких потерпілий міг померти, якби невчасно надана допомога лікарів та відповідне лікування в травматологічному відділенні.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 умисно здійснив наїзд на велосипедиста, велосипед якого був обладнаний світловими пристроями, наїзд відбувся на добре освітлювальній ділянці дороги. Крім того, водій не вважав за потрібне призупинятися для надання переваги з русі велосипедисту, а спускаючись з пагорбу і добре бачучи велосипедиста почав змінювати свою траєкторію руху то праворуч то ліворуч, щоб без зупинки об'їхати велосипедиста.
Враховуючи зневагу водія до інших учасників дорожнього руху апелянт просить суворо покарати ОСОБА_1 та позбавити його права керування транспортними засобами, оскільки такий водій становить загрозу для населення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, та пояснив, що 21.03.2019 року близько 23 год. 50 хв. він керував велосипедом, вже була темна пора доби, але дорога освітлювалась та спереді на велосипеді світив ліхтар. Доїхавши до перехрестя вулиць Фрунзе-Червоноармійська в смт. Макарів водій автомобіля «Ауді» ОСОБА_1 виїзжаючи з другорядної дороги не надав йому перевагу в русі, в результаті наїзду він впав та втратив свідомість. Від медичної допомоги він відмовився. Вдома йому стало гірше і тому він викликав швидку.
ОСОБА_1 та його захисник в задоволенні апеляційної скарги просили відмовити. ОСОБА_1 зазначив, що під'їзжаючи до перехрестя він помітив велосипедиста, пригальмував, але велосипедист також пригальмував, а потім він і велосипедист одночасно почали рух, що і призвело до зіткнення. Він одразу запропонував ОСОБА_2 відвезти його до лікарні або до додому, але ОСОБА_2 відмовився. 23.09.2019 року він знову звернувся до ОСОБА_2 та запропонував допомогу, але вирішити питання відшкодування шкоди в добровільному порядку той відмовився.
Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 також погодився на добровільне відшкодування шкоди, але ОСОБА_2 наполягав на розгляді його апеляційної скарги.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник просили не позбавляти ОСОБА_1 права керування, оскільки він щиро кається, добровільно неодноразово намагався відшкодувати потерпілому шкоду, має 10 років водійського стажу, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, одружений та має на утриманні двох дітей, а позбавлення права керування транспортним засобом порушить порядок звичайного життя сім'ї.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При прийняті рішення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції було дотримано вказані вимоги закону.
Висновки судді, щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 124 КУпАП, підтверджуються зібраними у справі доказами та вказані дані в апеляційній скарзі не оспорюються.
Суд, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП врахував обставини справи, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд апеляційної інстанції оцінивши обставини скоєного правопорушення, визнання ОСОБА_1 своєї вини, намагання відшкодувати потерпілому шкоду в добровільному порядку, дані про особу правопорушника, який має 10 років водійського стажу, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, одружений та має на утриманні двох дітей, а позбавлення права керування транспортним засобом порушить порядок звичайного життя сім'ї, приходить до висновку про законність рішення суду першої інстанції та правомірність застосування до правопорушника зазначеного виду адміністративного стягнення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов до висновку, що підстав для зміни чи скасування постанови Макарівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 не вбачає у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Постанову судді постанову Макарівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Зіміна