Справа № 371/113/19 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3303/2019 Головуючий у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія ч. 1 ст. 286 КК України
19 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8
представника цивільного позивача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та представника цивільного позивача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленьки Миронівського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначенойому покарання у виді обмеження волі строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строк на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком один рік та відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язано останнього періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 12 лютого 2018 року приблизно о 17 годині 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував власним технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ-21114», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , та зі швидкістю приблизно 70 км/год. рухався автодорогою «Київ-Знам'янка» в напрямку від с. Липовець Кагарлицького району Київської області до м. Миронівка Київської області, таким чином, своїми діями грубо порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
12 лютого 2018 року приблизно о 17 годині 25 хвилин ОСОБА_7 , керуючи вказаним автомобілем на 93 км відрізку автодороги «Київ-Знам'янка», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння проявив неуважність та безпечність під час керування вказаним вище транспортним засобом, втратив візуальний контроль за напрямком руху керованого ним автомобіля, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та послідовне зіткнення з автомобілем марки «DAF FХ 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_2 у складі з напівпричепом марки «Sambo RC 26СFF2А», реєстраційний номер: НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_11 , який рухався у зустрічному йому напрямку по своїй смузі руху та автомобілем марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер: НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_12 , який рухався слідом за вантажним автомобілем марки «DAF FХ 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_2 у складі з напівпричепом марки «Sambo RC 26СFF2А», реєстраційний номер: НОМЕР_3 , таким чином, своїми діями грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.5, п.п. «б», «д» п. 2.3, п. 11.4, п. 12.1, п. 12.2, п. 12.3, п. 13.1 ПДР України.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21114», реєстраційний номер: НОМЕР_1 ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження: «Закритий уламковий перелом правого плеча на рівні середньої третини та верхньої третини зі зміщенням»; пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21114», реєстраційний номер: НОМЕР_1 ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження: «Закритий перелом правого стегна на межі середньої третини та верхньої третини зі зміщенням».
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 49 (по меддокументації) від 05 травня 2018 року, виявлене у ОСОБА_13 тілесне ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правого плеча на рівні середньої третини та верхньої третини зі зміщенням викликає розлад здоров'я більше 21 -го дня і відносяться до ушкодження середньої тяжкості.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 51 (по меддокументації) від 05 травня 2018 року, виявлене у ОСОБА_14 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правого стегна на межі середньої третини та верхньої третини зі зміщенням викликає розлад здоров'я більше 21-го дня і відносяться до ушкодження середньої тяжкості.
Вказані грубі порушення ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху, згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 422/662/18-23 від 05 липня 2018 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та настанням наслідків у виді спричинення потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року змінити та визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що завдана ОСОБА_7 шкода була відшкодована, потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_13 претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 як майнового так і морального характеру не мають. Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Зеленьківської сільської ради гр. ОСОБА_7 на даний час не працює, за час проживання на території Зеленьківської сілької ради скарг від жителів села не надходило. За місцем проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно, як спокійний урівноважений, не схильний до агресії, алкогольними напоями не зловживає, наркотичні засоби не вживає. ОСОБА_7 веде домашнє господарство та для його обслуговування необхідний транспортний засіб, для доставки різноманітних кормів та худоби. Крім того, ОСОБА_7 проживає зі своєю старенькою матір'ю, яка потребує догляду за нею та є необхідність возити її до лікарні.
Всі ці зазначені обставини, на думку сторони захисту, дають підстави вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе без застосування до нього додаткової міри покарання та який зробив для себе певні висновки, щодо заборони керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі представник цивільного позивача ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просить вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що до початку розгляду кримінального провадження по суті позивачем ОСОБА_9 до Миронівського районного суду Київської області було подано позовну заяву про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Однак, в резолютивній частині вироку зазначено, що цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся, оскільки ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 13 вересня 2019 року цивільний позов свідка ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП залишено без розгляду з урахуванням ч. 1 ст. 127 КПК України, роз'яснивши їй право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
На переконання апелянта, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_9 умисними злочинними діями ОСОБА_7 спричинені матеріальні збитки та моральна шкода, які на час ухвалення обвинувального вироку відшкодовані не були. Таким чином, суд першої інстанції свідомо незаконно зазначив пом'якшуючі вину обставини, як то відшкодування спричинених збитків, та призначив завідома м'яке покарання.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задоволити, проти задоволення апеляційної скарги представника цивільного позивача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 заперечували, представника цивільного позивача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , котрий підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задоволити, проти апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 заперечував, думку прокурора, котрий не підтримав подані апеляційні скарги та просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведена доказами зібраними в ході досудового розслідування і дослідженими в судовому засіданні та не оспорюється в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік - є безпідставними.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при вирішенні питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
Визнавши доцільним призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання, суд першої інстанції виходив з того, що саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевказане, а також те, що обвинувачений ОСОБА_7 грубо порушив ПДР України і це призвело до отримання середнього ступеню тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 лютого 2018 року та актом судово-токсилогічного дослідження № 141 від 12 лютого 2018 року,колегія суддів погоджується з висновками районного суду про доцільність призначення цього виду додаткового покарання.
В зв'язку з цим, всі зазначені обставини, на які посилається сторона захисту в своїй апеляційній скарзі, як на підставу про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без застосування до нього додаткової міри покарання, є необґрунтованими, оскільки ці дані про особу винного та пом'якшуючі обставини, дозволили районному суду на підставі ст. 75 КК України, звільнити останнього від відбування основного покарання, а скасування позбавлення права керувати транспортними засобами очевидно не сприятиме запобіганню вчинення нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, як обвинуваченим ОСОБА_7 , так й іншими особами.
Щодо доводів апеляційної скарги представника цивільного позивача ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 про не врахування судом першої інстанції цивільного позову, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Так, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018110220000117 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України поданий до Миронівського районного суду Київської області 24 січня 2019 року та переданий судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_15 - 28 січня 2019 року.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року було призначено судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Враховуючи те, що представником цивільного позивача ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 було подано цивільний позов 03 квітня 2019 року, тобто вже після початку судового розгляду вказаного кримінального провадження, що є порушенням ст. 128 КПК України, суд першої інстанції правильно залишив поданий цивільний позов без розгляду та доречно роз'яснив право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Оскільки, порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді, колегією суддів не встановлено, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та апеляційну скаргу представника цивільного позивача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року, стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
1.__________________ 2. __________________ 3. __________________