№ 33/824/1370/2019 Постанова винесена суддею Мєлєшак О.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
19 вересня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю захисника Андросова А.О., представника ОСОБА_1 - адвоката Амельченка В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Андросова А.О. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина США, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно з постановою суду, 03 листопада 2018 року о 16 год. по вул. Кудрявський узвіз в м. Києві ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, перестроюванні, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Андросов А.О., вважаючи постанову суду такою, що не відповідає вимогам законодавства, наявним у справі матеріалам та обставинам справи, просить її скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що, ухвалюючи рішення в справі, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ст. 268, ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_4 та його представника, щодо яких відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи на 29.01.2019 року, суд розгляд справи не відклав, причини їх неявки у судове засідання не з'ясував, порушив право ОСОБА_4 на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
При цьому зазначає, що ОСОБА_5 не отримував жодної судової повістки, а щодо наявної в матеріалах справи судової повістки про виклик ОСОБА_4 на 16.01.2019 року, то жодних повідомлень про вручення даної судової повістки в матеріалах справи не міститься. Більш того, судовий виклик на 16.01.2019 року зроблений за адресою: м. Київ, готель «Опера» кім. НОМЕР_3, однак, зазначена адреса не є місцем постійного проживання ОСОБА_4 у розумінні ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Разом з цим, на час прийняття оскаржуваної постанови 29.01.2019 року ОСОБА_5 вже не знаходився на території України, а виїхав до США, що підтверджується відмітками про перетин кордону в його паспорті, з якого вбачається, що він знаходився на території України з 01.11.2018 року по 10.11.2018 року.
Отже, судом безпідставно вказано про повідомлення ОСОБА_4 про дату та час розгляду справи, оскільки такий висновок не узгоджується з матеріалами справи і не відповідає вимогам чинного законодавства та, крім того, спростовується відміткою про перетин кордону ОСОБА_6 , наявною в його паспорті.
Не узгоджується такий висновок суду і з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.11.2018 року, якою раніше, цю ж саму справу було повернуто для належного оформлення та зазначено, що справу оформлено з порушенням ст. 256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні повні дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, не зазначено місця проживання особи, а зазначено виключно адресу тимчасового перебування особи, за якою неможливо здійснити виклик.
Крім того, направляючи справу до суду, з начебто усуненими недоліками, інспектор ПП надав довідку про результати додаткової перевірки, з якої вбачається, що адресу проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлено, але встановлено адресу місця роботи громадянина США ОСОБА_4 , та зазначено - АДРЕСА_3.
Тому, незважаючи на те, що суд першої інстанції був обізнаним про офіційну адресу листування - громадянина США, за якою ОСОБА_5 мав можливість отримати офіційне сповіщення від суду, судом не здійснено жодного сповіщення за вказаною та відомою суду адресою, чим порушено його право на доступ до суду, як складової права на справедливий суд.
Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, то він складений з порушенням, оскільки у ньому зазначено невірну дату народження ОСОБА_4 , яка відповідно до паспорту ОСОБА_4 , є ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що фактично унеможливлює ідентифікацію особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Також не враховано судом першої інстанції і того, що дану справу вже було повернуто для належного оформлення, з необхідністю зазначити повні та точні дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, в порушення ст. 256 КУпАП, розділу 2 ст. 1 Інструкції, в протоколі про адміністративне правопорушення, окрім неправильно зазначеної дати народження ОСОБА_4 , взагалі відсутні дані та підписи свідків, які були присутні під час дорожньо-транспортної пригоди та які давали пояснення, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Також, в порушення ст. 256 КУпАП, розділу 2 ст. 1, розділу 8 ст. 1-5 Інструкції, схему ДТП складено без участі ОСОБА_4 , йому не надано можливості подати свої зауваження до схеми ДТП, у зв'язку з чим він був змушений відмовитись від підпису наданого йому варіанту схеми ДТП, про що зауважено в присутності вказаних свідків інспектору ПП.
До того ж в схемі ДТП зазначено місце прив'язки, але відсутні жодні позначки про відстань до місця прив'язки, і чим саме є місце прив'язки.
Крім того, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду. Так, судом першої інстанції у судове засіданні викликалася в якості свідка інспектор УПП в м. Києві ОСОБА_10 ., яка не з'явилась з невідомих суду причин, однак, матеріали справи не містять відомостей про надсилання інспектору повісток про виклик її в якості свідка, як не містять і відомостей про отримання чи неотримання таких викликів свідком.
Також судом не здійснювався виклик інших осіб, які були свідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим було позбавлено ОСОБА_11 можливості реалізувати наявні у нього права з надання необхідних доказів, шляхом заявлення клопотань про виклик та допит свідків, яких суд також не допитав і з власної ініціативи, незважаючи на те, що матеріали справи містять їх письмові пояснення щодо незаконності дій інспектора ПП ОСОБА_10.
Щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, то вказує на те, що 03.11.2018 року о 15 год. 45 хв. ОСОБА_5 рухався разом з іншими автомобілями по вул. Глибочицькій по крайній лівій смузі та здійснював поворот на зелене світло світлофора, в порядку черговості на Кудрявський Узвіз, на повороті ліворуч від ОСОБА_4 з трамвайних шляхів його почав обганяти та підрізати автомобіль «Subaru», який не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 , фактично «Subaru» знаходився на зустрічній смузі руху та почав перестроюватись праворуч, що і стало причиною зіткнення.
При цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_5 знаходився у крайньому лівому ряду, як того вимагають правила дорожнього руху, то характер ушкоджень на автомобілях, який зазначений на оборотній частині схеми ДТП, а саме «Subaru» пошкодження - передній бампер, з правої сторони, переднє праве крило, «ВМW» пошкодження - задній бампер з лівої сторони, свідчать, що ДТП сталось саме з вини водія «Subaru», адже саме ним не дотримано правил дорожнього руху, а саме пунктів 11.2, 11.4, 11.8, 13.1 ПДР, оскільки він здійснював маневр зі смуги зустрічного руху та трамвайних шляхів та без дотримання безпечної дистанції до автомобіля, який знаходився попереду нього.
Проте, всупереч наведеного, суд не взяв до уваги та не дав оцінки наведеним обставинам дорожньо-транспортної пригоди.
Також судом не враховано і те, що ОСОБА_1 відповідно п. 13.3 ПДРпід час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду повинен був дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що саме ОСОБА_1 не дотримано правил дорожнього руху щодо проїзду трамвайних шляхів та правил знаходження на проїзній частині, а також безпечного інтервалу та дистанції до автомобіля, який рухався попереду під керуванням ОСОБА_4 , а тому відсутній факт скоєння ОСОБА_6 правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, у зв'язку з чим справа підлягає закриттю за відсутності факту скоєння адміністративного правопорушення.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що про розгляд справи щодо ОСОБА_4 , який не приймав у ньому участь, оскільки не був повідомлений про розгляд його справи, стало відомо адвокату Андросову А.О. з Єдиного державного реєстру судових рішень 17.02.2019 року, а копію оскаржуваної постанови отримано лише 18.02.2019 року, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження постанови від 29.01.2019 року пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника Андросова А.О. на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Амельченка В.П. проти апеляційної скарги, пояснення інспекторів Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_13. та ОСОБА_10., а також спеціаліста (судового експерта) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Галузінського О.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 були дотримані.
Як убачається з провадження у справі про адміністративне правопорушення та постанови, суддя місцевого суду при розгляді даної справи дослідив її матеріали, вислухав пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Амельченка В.П., проаналізував у постанові докази у справі, і повно та всебічно з'ясувавши обставини, які вказують на порушення правил дорожнього руху ОСОБА_6 , надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому судове рішення є належно обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.
При цьому, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - про недотримання ним при зміні напрямку руху, перестроюванні, безпечного бокового інтервалу до автомобіля «Subaru», державний номерний знак НОМЕР_2 ,під час керування 03 листопада 2018 року о 16 год. по вул. Кудрявський узвіз в м. Києві автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до їх зіткнення, та отримання внаслідок цього транспортними засобами механічних пошкоджень, відповідає фактичним обставинам події та підтверджується доказами у справі.
Такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, який, всупереч тверджень апелянта, складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки пояснення свідка ОСОБА_7 долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а відомості про інших свідків пригоди зазначені в поясненнях ОСОБА_4 ; у схемі ДТП, яка була підписана відповідною посадовою особою та другим учасником дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 , в якій відображені необхідні й достатні відомості щодо організації дорожнього руху на вул. Кудрявський узвіз, 7 в м. Києві, а також дані щодо місця зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, характеру і локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів, а також у поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та свідка дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 щодо обставин події.
Так, з пояснень ОСОБА_4 , наданих ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що він рухався на автомобілі «BMW» по вул. Глибочицькій в крайній лівій смузі та повертав ліворуч на зелене світло світлофора разом з іншими автомобілями в порядку черговості на Кудрявський узвіз. На повороті ліворуч від нього, з трамвайних колій, його почав обганяти та підрізати автомобіль «Subaru», який не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з його автомобілем, в'їхавши правим переднім кутом свого автомобіля в лівий задній кут його автомобіля. Також зазначив, що автомобіль «Subaru», повернувши на Кудрявський узвіз, фактично знаходився на зустрічній смузі руху та почав перестроюватись праворуч, що і стало причиною зіткнення.
З пояснень свідка ОСОБА_7 , наданих ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що 03.11.2018 року, знаходячись в автомобілі БМВ під керуванням ОСОБА_4 , відчув удар в лівий задній бік автомобіля при повороті ліворуч з лівого ряду з вул. Глибочицької на Кудрявський узвіз. Удар був здійснений автомобілем Субару , який рухаючись у третьому ряду по трамвайним коліям, також повертаючи з вул. Глибочицької на Кудрявський узвіз, та фактично намагаючись здійснити обгін автомобіля БМВ, опинившись на зустрічній смузі Кудрявського узвозу, почав різко перестроюватись праворуч та, не впоравшись з управлінням, здійснив зіткнення з автомобілем БМВ, чим завдав шкоди.
Проте, зазначений ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 механізм дорожньо-транспортної пригоди, спростовується сукупністю наявних у справі доказів.
Так, за поясненнями другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , наданими ним безпосередньо на місці події, вбачається, що керуючи автомобілем «Subaru», він рухався у лівій смузі по вул. Кудрявський узвіз і напроти будинку 7 з ним зіткнувся автомобіль «BMW», який здійснював перестроювання зі своєї смуги руху на його смугу, чим зіштовхнув його на зустрічну смугу.
З пояснень допитаного в суді апеляційної інстанції інспектора УПП у м. Києві ОСОБА_13., вбачається, що на ОСОБА_14 було складено протокол, так як з відео камери «Безпечне місто», що їм було надано, було видно, як водій автомобіля БМВ, який рухався правіше, різко здійснив маневр ліворуч та вдарив автомобіль Субару, який рухався лівіше, в праву передню частину. При цьому зіткнення сталося за 50 м вже від перехрестя, де широка проїзна частина, по якій рухаються два автомобілі. При цьому, водій автомобіля БМВ, рухаючись попереду автомобіля Субару, десь на половину його корпусу, який рухався у другому ряду ліворуч від нього, не включивши покажчик повороту, різко здійснив маневр ліворуч. Тому саме водій автомобіля БМВ, не переконавшись в безпеці свого маневру, здійснив рух ліворуч та не дотримався бокового інтервалу і здійснив зіткнення з автомобілем Субару.
Також зазначив, що запис з камери «Безпечне місто» їм надали для перегляду і вони ним керувалися при складанні протоколу та показували його водіям, але до протоколу не долучали, т.я. це відео є власністю міста і вони не мають права його долучати до матеріалів або комусь передавати.
За поясненнями допитаної в суді апеляційної інстанції інспектора УПП у м. Києві ОСОБА_10 , була дорожньо-транспортна пригода, внаслідок того, що ОСОБА_15 не дотримався безпечного інтервалу, що і призвело до зіткнення, на підставі чого було складено протокол на ОСОБА_14 за ст. 124 КУпАП. Також вказала, що ними було переглянуто відео з камери «Безпечного міста», де було чітко видно дану ДТП, тому вони і складали протокол, виходячи з пояснень, розташування автомобілів, а також відповідно до відео. При цьому зазначила, що за даними відео, автомобіль Субару рухався у своїй смузі, а автомобіль БМВ здійснював перестроювання і на відео було чітко видно маневри та рух автомобілів та те, що саме водій автомобіля БМВ не дотримався бокового інтервалу.
Також зазначила, що дане відео «Безпечність міста» є власністю міста, тому вони ним можуть лише користуватися, але не долучати до матеріалів справи.
Як свідчать дані схеми дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення автомобілів «BMW» та «Subaru» сталося за межами перехрестя, на проїзній частині вул. Кудрявській узвіз в м. Києві, ширина якої становить 6,5 м, тобто призначена для руху двох транспортних засобів в одному напрямку, і місце зіткнення знаходиться на відстані 4,6 м від правого краю проїзної частини, тобто у другій смузі. При цьому за даними схеми, після зіткнення автомобілі знаходяться на проїзній частині таким чином, що відстань від переднього і заднього правого колеса автомобіля «Subaru» до правого краю проїзної частини становить 4,6 м та 4,7 м відповідно, а автомобіль «BMW» розташований попереду автомобіля «Subaru» праворуч і відстань від переднього та заднього правого колеса до правого краю проїзної частини становить 0,1 м та 0,5 м відповідно. Також, як вказано у схемі, в результаті зіткнення в автомобілі «BMW» пошкоджено задній бампер з лівої сторони, а в автомобілі «Subaru» - передній бампер з правої сторони, переднє праве крило.
Характер і локалізація пошкоджень на автомобілях «BMW» та «Subaru» свідчать про те, що задньою лівою боковою частиною автомобіль «BMW» контактував із передньою правою боковою частиною автомобіля «Subaru».
Вказані обставини об'єктивно підтверджуються і наявними в матеріалах справи фотографіями пошкоджень автомобілів «BMW» та «Subaru» після зіткнення, з яких слідує повна відповідність відтворених у схемі ДТП даних в цій частині.
Тобто дані схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо місця зіткнення автомобілів «BMW» та «Subaru», характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, вказують на те, що на момент зіткнення водій автомобіля «BMW» при перестроюванні ліворуч не дотримався безпечного бокового інтервалу до автомобіля «Subaru», і таким чином беззаперечно вказують на винуватість ОСОБА_4 у недотриманні п. 13.1 ПДР України, як встановив і суд першої інстанції.
На таку невідповідність дій ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху України в тій дорожній ситуації вказав і допитаний в суді апеляційної інстанції спеціаліст (судовий експерт) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Галузінський О.М., зазначивши, що обгін автомобіля «BMW» автомобілем «Subaru» не узгоджується з матеріалами та характером пошкоджень на автомобілях, оскільки автомобіль «Subaru» не виїхав навіть на зустрічну смугу руху, тобто він рухався у своїй смузі руху. Також і зі схеми ДТП, яка складена правильно, вбачається, що зіткнення сталося на смузі руху автомобіля «Subaru», який після зіткнення знаходиться у своїй смузі руху, не з'їхавши з місця ДТП, а автомобіль «BMW» від'їхав з місця зіткнення, тобто в момент зіткнення автомобіль «Subaru» зупинився, а автомобіль «BMW» продовжив рух і після ДТП, так як його швидкість була значно більшою. При цьому відстань від переднього правого колеса автомобіля «Subaru» до правого краю проїзної частини становить 4,6 м та у нього є ще 10 см до іншої смуги руху, тобто автомобіль «Subaru» не виходить за межі своєї смуги руху, і габаритна ширина автомобіля «Subaru» - 1,73 м дозволяє йому рухатися у своїй смузі, тому він не здійснював обгін, а, виходячи з розміру ширини проїзної смуги - 6,5 мта розміщення автомобілів, автомобіль «BMW» на момент зіткнення не міг знаходитися у своїй смузі руху, тобто автомобіль «BMW» рухався по смузі руху автомобіля «Subaru». Крім того, виходячи з пошкоджень автомобілів зафіксованих на фото, удар прийшовся не в передню частину автомобіля «Subaru», а в праву бокову частину його бамперу, і у автомобіля «BMW» пошкоджена ліва бокова частина бамперу, тобто пошкодження автомобіля «Subaru» свідчать про те, що вони були йому спричинені боковою частиною автомобіля «BMW», тому саме автомобіль «BMW» змінював рух, а якби автомобіль «Subaru» не дотримався дистанції, то він би отримав пошкодження саме передньої частини бампера.
Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_6 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_6 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події, а протилежні цьому доводи апеляційної скарги захисника Андросова А.О., як і доводи про невинуватість ОСОБА_4 та про порушення водієм ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, не заслуговують на увагу.
Щодо посилань апелянта на розгляд справи судом першої інстанції у відсутність ОСОБА_4 та порушення у зв'язку із цим його прав на надання пояснень по суті правопорушення, заявлення клопотань, то зазначені права ним в повній мірі реалізовані в суді апеляційної інстанції через захисника Андросова А.О., проте будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ним не надано.
Також, з огляду на достатність в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_4 в порушенні вимог правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, та обставина, що судом першої інстанції не було допитано в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були присутні під час ДТП, не вплинула на правильність прийнятого судом рішення.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, і обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з характеру вчиненого правопорушення та особи порушника.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак апеляційна скарга захисника Андросова А.О. задоволенню не підлягає.
Разом з тим, необхідно внести зміни у вступну частину постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року, у зв'язку з допущеними помилками, вказавши дату народження ОСОБА_2 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Поновити захиснику Андросову А.О. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Андросова А.О. - без задоволення.
Внести зміни у вступну частину постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року, вказавши дату народження ОСОБА_2 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.