27.11.2019 р. Справа № 914/1962/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі
позивача-1: Кабінету Міністрів України, м. Київ
позивача-2: Державної служби геології та надр України, м. Київ
до відповідача-1: Національної акціонерної компанії «Надра України», м. Київ
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело Єднання", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Фонд державного майна України, м. Київ
предмет позову: визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, застосування наслідків їх недійсності
В судове засідання з'явились:
від прокуратури: Лука Г.В. - прокурор відділу прокуратури Львівської області службове посвідчення № 044203.
від позивача-1: не з'явився.
від позивача-2: не з'явився.
від відповідача-1: Батьков В.В. - дов. № 50 від 13.06.2019 року.
від відповідача-2: Савенко О.П. - дов. № б/н від 22.11.2019 року та Ісаєнко О.В. - дов. № б/н від 22.11.2019 року.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Жуган І.О. - дов. № 211 від 20.05.2019 року.
Встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України до Національної акціонерної компанії “Надра України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело Єднання” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 09.11.2007 р. нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Моршин, вул. І.Франка, 4, та вул. І.Франка, 12, укладених між НАК “Надра України” та ТзОВ “Джерело Єднання”; зобов'язання ТзОВ “Джерело Єднання” повернути НАК “Надра України” державне нерухоме майно, а саме клуб-столову “А-2”, збудовану з цегли, загальною площею 784,5 кв. м, до якої належать металева огорода “ 1”, димова труба “ 2”, що розташовані за адресою: м. Моршин, вул. І. Франка, 4, та будинок санаторію (спальний корпус) “А-3”, збудований з цегли, загальною площею 1416,10 кв. м, будинок санаторію (лікувальний корпус) “Б-3”, збудований з цегли, загальною площею 450,10 кв.м; перехідну галерею “В-1”, збудовану з цегли, загальною площею 33,20 кв.м, до яких належать металева огорода “ 1”; металевий резервуар “ 2”, розташовані за адресою: м. Моршин, вул. І. Франка, 12. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, зазначено Фонд державного майна України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 27.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2019 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Фонд державного майна України та у задоволені клопотання прокурора від 13.09.2019р. вих. № 05/2-13167-19 (вх.№39251/19 від 24.09.2019р.) про витребування доказів відмовлено. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 16.10.2019 року, підготовче засідання відкладено на 13.11.2019 року.
31.10.2019 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів подано письмові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 45196/19.
В підготовче засідання 13.11.2019 р. прокурор забезпечив явку уповноваженого представника.
В підготовче засідання 13.11.2019 р. позивач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника.
В підготовче засідання 13.11.2019 р. позивач-2 не забезпечив явку уповноваженого представника.
В підготовче засідання 13.11.2019 р. відповідач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника.
В підготовче засідання 13.11.2019 р. відповідач-2 не забезпечив явку уповноваженого представника.
В підготовче засідання 13.11.2019 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів не забезпечила явку уповноваженого представника.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 13.11.2019 року, підготовче засідання відкладено на 27.11.2019 року.
14.11.2019 року прокурором подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 47311/19.
27.11.2019 року представником відповідача-2 подано клопотання, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 49628/19.
В якому просить надати можливість ознайомитися з матеріалами справи для підготовки аргументованого відзиву на позовну заяву, відкласти розгляд справи, встановити додатковий строк для підготовки і подачі відзиву на позовну заяву та просить долучити додаткові докази до матеріалів справи, що є додатком до цього клопотання.
27.11.2019 року представником відповідача-2 подано заяву, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 49656/19, в якій просить усю поштову кореспонденцію по справі направити за адресою фактичного знаходження, а саме: вул АДРЕСА_1 , м. Моршин, АДРЕСА_2 .
27.11.2019 року прокурором подано пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 49601/19.
В підготовче засідання 27.11.2019 р. прокурор забезпечив явку уповноваженого представника.
В підготовче засідання 27.11.2019 р. позивач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи)
В підготовче засідання 27.11.2019 р. позивач-2 не забезпечив явку уповноваженого представника, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи)
В підготовче засідання 27.11.2019 р. представник відповідача-1 з'явився. Заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 912/2385/18, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду справи щодо представництва прокурора в інтересах держави.
В підготовче засідання 27.11.2019 р. представники відповідача -2 з'явились. Підтримали клопотання подане ними 27.11.2019 року за вх. № 49628/19. Щодо заявленого клопотання представником відповідача-1 покладаються на розсуд суду.
В підготовче засідання 27.11.2019 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів з'явилась. Щодо заявлених клопотань представниками відповідача-1 та відповідача-2 покладається на розсуд суду.
Прокурор у вирішені заявлених представниками відповідача-1 та відповідача-2 клопотань у справі покладається на розсуд суду.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Частинами 3 та 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
З наведених норм господарського процесуального законодавства, а також приписів Закону України “Про прокуратуру” випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі - тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.
При цьому відповідно до Закону України “Про прокуратуру” підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.
В свою чергу інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.
Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст. 74, 76, 77 ,79 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Як вбачається із позовної заяви, прокурор обґрунтовуючи наявність підстав для представництва Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України в даному позові, посилається на положення ст.131-1 Конституції України, ст.ст.3,23 Закону України “Про прокуратуру”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), ст.53 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду 07.11.2019р. прийнято до розгляду справу №912/2385/18, в межах якої розглядатиметься питання щодо неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, в частині повноважень прокурорів для представництва в суді інтересів держави у зв'язку з їх порушенням.
Так, передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного Господарського суду вказала на те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Таким чином, на думку колегії суддів Касаційного Господарського суду, наявні питання, які становлять виключну правову проблему, яка має бути вирішена Великою Палатою Верховного Суду, у зв'язку із необхідністю забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Зокрема на думку колегії суддів Касаційного Господарського суду, вирішенню підлягають наступні питання:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Оскільки, у справі №914/1962/19, яка розглядається Господарським судом Львівської області, також підлягає застосуванню стаття 23 Закону України “Про прокуратуру” при встановленні наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник у правовідносинах, які є подібними з правовідносинами у справі №912/2385/18, судове рішення у якій на даний час передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч.1 ст.229 ГПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, розгляд справи №914/1962/19 підлягає зупиненню до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18, оскільки Великою Палатою Верховного Суду будуть висловлені правові позиції, які можуть суттєво вплинути на вирішення даної справи, і такі позиції Верховного Суду, відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України повинні враховуватися у тому числі і господарським судом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно ч.3 ст.6 цього Закону суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р., яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), справа №912/2385/18 призначена до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду.
Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 914/1962/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.
Керуючись статтями 20, 74-76, 228, 229, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 914/1962/19 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України до Національної акціонерної компанії “Надра України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело Єднання” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 09.11.2007 р. нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Моршин, вул. І.Франка, 4, та вул. І.Франка, 12, укладених між НАК “Надра України” та ТзОВ “Джерело Єднання”; зобов'язання ТзОВ “Джерело Єднання” повернути НАК “Надра України” державне нерухоме майно, а саме клуб-столову “А-2”, збудовану з цегли, загальною площею 784,5 кв. м, до якої належать металева огорода “ 1”, димова труба “ 2”, що розташовані за адресою: м. Моршин, вул. І. Франка, 4, та будинок санаторію (спальний корпус) “А-3”, збудований з цегли, загальною площею 1416,10 кв. м, будинок санаторію (лікувальний корпус) “Б-3”, збудований з цегли, загальною площею 450,10 кв.м; перехідну галерею “В-1”, збудовану з цегли, загальною площею 33,20 кв.м, до яких належать металева огорода “ 1”; металевий резервуар “ 2”, розташовані за адресою: м. Моршин, вул. І. Франка, 12. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, зазначено Фонд державного майна України - до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Сторонам повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у даній справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2019р.
Суддя Долінська О.З.