Справа № 361/2471/19 Головуючий 1 інстанція- Петришин Н.М.
Провадження № 22-ц/824/15118/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
27 листопада 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київсього апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним вище позовом,який мотивувала тим, що їй належить на праві власності трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Поверхом вище у квартирі № 9 , яка розташована над її квартирою, мешкає з сім'єю відповідач ОСОБА_1 .
Вказувала, що 13 лютого 2019 року вночі вона виявила у себе в квартирі воду, яка текла зі стелі, тобто зверху із квартири, в якій мешкає відповідач. Вона викликала поліцію та представників КП «Добробут» для складання відповідного акту. Як з'ясувалося залиття її квартири сталося внаслідок прориву труби подачі холодної води до бойлера у квартирі відповідача. З метою визначення вартості відновлювального ремонту вона звернулася до ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки», який надав висновок про те, що вартість відновлювального ремонту її квартири становить91000 грн. Вона зверталася до відповідача із проханням добровільно відшкодувати завдану їй шкоду внаслідок залиття квартири, однак останній відмовляється. Посилалася, що діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у нервовому стресі і переживаннях, погіршенні стану здоров'я і необхідності проходити стаціонарне лікування в період із 15 лютого по 01 березня 2019 року, на яке вона витратила 2624,30 грн. Внаслідок залиття квартири вона позбавлена нормальних умов проживання, квартира втратила естетичний вигляд, встановився стійкий неприємний запах, вологість та сирість, від яких додалася астма. Вона мешкає у квартирі сама, є людиною похилого віку, отримує мізерну пенсію, тому самостійно не може зробити ремонт, що приводить її у пригнічений стан. Завдану відповідачем моральну шкоду оцінила у розмірі 10000 грн. У зв'язку з наведеним просила стягнути із відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 91000 грн., 3000 грн. оплати за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту, 10000 грн. моральної шкоди та 2624,30 грн. у якості витрат на придбання ліків.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року
- 2 -
позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 94000 грн. та моральну шкоду у розмірі 6000 грн. В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову і ухвалити нове, яким стягнути на користь позивачки шкоду у розмірі 23153,77 грн., а в решті вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Скарга мотивована тим, що суд помилково взяв до уваги висновок ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 12 березня 2019 року про вартість проведення відновлювального ремонту квартири № 6 , оскільки ні оцінювачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ні диретор товариства ОСОБА_5 не мають необхідної компетенції щодо оцінки вартості відновлювального ремонту кваритири, а напрямки діяльності самого ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» згідно сетрифікату не пов'язані із оцінкою вартості відновлювального ремонту квартири. Висновок, який наданий ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 12 березня 2019 року, складений експертами, які не володіють спеціальними знаннями в оцінці вартості відновлювального ремонту квартири після її залиття. Суд не врахував, що в дефектному акті до висновку зазначені роботи, які не повинні виконуватися. Як дефектний акт, так і локальний кошторис до висновку не співпадають із актом № 1 від 13 лютого 2019 року про наслідки залиття квартири. Особи, що підписали висновок не попереджені про кримінальну відповідальність. При проведенні обстеження квартири він не був. Суд не врахував, що він добровільно зробив хімчистку килиму вартістю 600 грн. та хімчистку ліжка вартістю 600 грн. Суд невірно не взяв до уваги, наданий ним висновок ФОП ОСОБА_6 , згідно якого вартість відновлювального ремонту квартири № 6 після її залиття складає 23153,77 грн., з огляду на те, що експерт не оглядав квартиру, бо у його розпорядження були усі необхідні та достатні дані, документи, фотознімки щодо залиття квартири і обсягу завданої шкоди.
Позивачка ОСОБА_2 в особі її представника адвоката Хілька О.М. подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив її позов, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.
Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 106624,30 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
- 3 -
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що залиття квартири позивачки сталося з вини відповідача ОСОБА_1 , який відповідно до приписів ст.ст.1166, 1167 ЦК України зобов'язаний відшкодувати завдану ним матеріальну і моральну шкоду.
При цьому суд виходив із доведеності у повному обсязі розміру завданої позивачці майнової шкоди і частково моральної шкоди.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст.1167 моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
У квартирі АДРЕСА_4 зареєстрований та проживає із сім'єю відповідач ОСОБА_1 , який є власником особового рахунку у займаному житлі, що підтверджується копією довідки № 313, виданої виконавчим комітетом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області.
Також судом встановлено, що відповідно до акту обстеження № 1 від 13 лютого 2019 року в цей день відбулося залиття належної позивачці квартири № 6 із вище розташованої квартири під № 9 . Залиття відбулося внаслідок прориву труби подачі холодної води до бойлера у квартирі відповідача. У ході вищевказаного обстеження комісією встановлено, що під час залиття квартири № 6 постраждали: коридор, кухня, туалет, ванна кімната, зала та обидві спальні. Відбулося часткове замикання електропроводки, замокання дверей, промокла підлога. Для підтвердження акту № 1 про наслідки залиття житлового приміщення запрошені винуватець шкоди ОСОБА_1 та потерпіла сторона ОСОБА_2 , про що останні поставили підписи у вказаному акті.
Згідно висновку ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 12 березня 2019 року про вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 розмір матеріальної шкоди, що завдано внаслідок залиття квартири становить 91000 грн. Вартість проведення дослідження становить 3000 грн.
Окрім того, судом встановлено, що внаслідок пошкодження належного позивачці ненрухомого майна вона зазнала душевних страждань.
Наведені обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин суд обгрунтовано стягнув із відповідача як винної особи, завдану
- 4 -
матеріальну шкоду в повному обсязі і частково моральну шкоду, врахувавши при стягненні моральної шкоди вимоги розумності і справедливості, встановлені ст.23 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково взяв до уваги висновок ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 12 березня 2019 року про вартість проведення відновлювального ремонту квартири № 6 , оскільки особи які виконали дослідження, не володіють спеціальними знаннями в галузі оцінки вартості відновлювального ремонту квартири після її залиття, як і саме товариство не компетентне виконувати таку оцінку безпідставні.
Вказаний висновок складений та підписаний директором ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» ОСОБА_5 і оцінювачем ОСОБА_4
Директор товариства ОСОБА_5 згідно кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_1 від 10 вересня 2016 року, виданого Фондом державного майна України, має право здіснювати оцінку майна і майнових прав, в тому числі за напрямом - «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» за спеціалізаціями: «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них», «Оцінка машин і обладнання», «Оцінак колісних ттанспортних засобів» (а.с.54).
Аналогічну компетенцію згідно кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_2 від 03 лютого 2018 року, виданого Фондом державного майна України, а саме: «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» має оцінювач ОСОБА_4 (а.с.53).
Отже, фаховий рівень осіб, які склали висновок стосується і пов'язаний саме із оцінкою нерухомого майна, яка в тому числі включає оцінку вартості ремонту (поліпшення) такого майна, що передбачено Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженим постановою КМУ № 1440 від 10 жовтня 2003 року, та Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою КМУ № 1722 від 28 жовтня 2004 року.
Окрім того, суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» згідно сертифікату № 635/18 від 15 серпня 2018 року, виданого Фондом державного майна України, має напрямок діяльності: «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» за спеціалізаціями: «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них», «Оцінка машин і обладнання», «Оцінак колісних ттанспортних засобів» (а.с.52). Наведене у свою чергу свідчить про належну компетенцію товариства по проведенню оцінки вартості відновлювального ремонту квартири та безпідставність доводів з цього приводу відповідача.
Посилання скаржника на те, що директор товариства ОСОБА_5 і оцінювач ОСОБА_4 , які підписали висновок про вартість, не попереджені про кримінальну відповідальність, а відтак висновок не може бути доказом у справі, безпідставні. Вказані особи не є атестованими судовими експертами як того вимагає ст.10 Закону України «Про судову експертизу». Наданий ними висновок за своїм змістом є письмовим доказом у розумінні ч.2 ст.76 ЦПК України і не є висновком експерта, який згідно ст.102 ЦПК України потребує попередження експерта про кримінальну відповідальність, як помилково вважає відповідач.
Твердження відповідача у скарзі про неврахування судом того, що в дефектному акті до висновку зазначені роботи, які не повинні виконуватися, а як сам дефектний акт, так і локальний кошторис до висновку не співпадають із актом № 1 від 13 лютого 2019 року про наслідки залиття квартири, необгрунтовані.
Посилаючись на вказані обставини відповідач всупереч положенням ч.3 ст.12 ЦПК ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов'язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав ні до суду першої інстанції,
- 5 -
ні до суду апеляційної інстанції належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б спростовували як вказаний дефектний акт, так і необхідність проведеня вказаних у локальному кошторисі робіт.
Відхиляючи даний довід колегія судді враховує, що як вбачається із акту № 1 від 13 лютого 2019 року внаслідок залиття пошкоджена уся належна позивачці трикімнатна квартира, зокрема, пошкоджені три жилі кімнати, коридор, кухня, туалет, ванна кімната, а також пошкоджені двері (замокання дверей), відбулося закорочення електропороводки. Як вказано у акті пошкоджені приміщення потребують значного ремонту, а саме ремонту стелі, стін та підлоги.
Роботи, вказані як у дефектному акті (а.с.39-30), так і в локальному кошторисі до висновку (а.с.31-37), повністю відповідають наведеному акту про залиття і не містять робіт, які не пов'язані з ремонтом квартири позивачки, що свідчить про надуманість та безпідставнсть посилань відповдіача на і обставиин.
Посилання скаржника на те, що він не був присутній при проведенні обстеження квартири оцінювачами, не спростовують висновків суду, оскільки, посилаючись на дану обстаивну, відповідач не мотивував яким чином це вплинуло на визначення вартості відновлювального ремонту.
Посилання у скарзі на те, що відповідач добровільно зробив хімчистку килиму вартістю 600 грн. та хімчистку ліжка вартістю 600 грн. не стосуються предмету спору, оскільки позивачка не висуває вимог до відповідача з цього приводу.
Колегія суддів відхиляє як необгрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно не взяв до уваги, надану відповідачем оцінку вартості відновлювального ремонту, складену ФОП ОСОБА_6 , згідно якої вартість відновлювального ремонту квартири № 6 після її залиття складає 23153,77 грн.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги даний доказ, з огляду на те, що ФОП ОСОБА_6 не оглядав квартиру, а відтак зазначена вартість викликає сумніви в її обгрунтованості. Також колегія суддів враховує, що висновок ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 12 березня 2019 року порівняно із оцінкою вартості відновлювального ремонту ФОП ОСОБА_6 , є більш повним, об'єктивним, аргументованим і перконливим.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надана відповідачем оцінка вартості ФОП ОСОБА_6 не є висновком експерта, а є письмовим доказом, за наявності розбіжностей якої із іншим висновком відповідач мав право призначити судову експертизу, чого не зробив, і що вірно врахував суд першої інстанції при ухваленні рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
- 6 -
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: