апеляційне провадження №22-ц/824/14986/2019
справа №367/2865/18
21 листопада 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Прокуратури Київської області на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області, постановлену під головуванням судді Оладько С.І. 09 вересня 2019 року,
у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішень ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-
встановив:
В квітні 2018 року Прокуратура Київської області звернулась до суду з позовом про визнання недійсними рішень Бучанської міської ради №250/45 від 28 квітня 2011 року щодо відведення у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1 та рішення №250/57 від 28 квітня 2011 року про відведення у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_2 ; витребування земельних ділянок на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.
Вимоги обґрунтовує тим, що зазначені земельні ділянки не могли бути передані у власність громадян, оскільки є землями лісогосподарського призначення і Бучанська міська рада не мала права ними розпоряджатися. В судовому порядку скасовано рішення цього органу місцевого самоврядування про зміну статусу земель на землі житлової та громадської забудови. Посилається також на інші суттєві процедурні порушення у порядку відведення земель.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 вересня 2019 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
1. Чи знаходилась земельна ділянка з кадастровим номером 3210800000:01:029:0080 площею 0,1 га,що розташована на території АДРЕСА_1 станом на момент її відведення і на даний час в межах (у складі) земель лісогосподарського призначення?
2. Чи знаходилась земельна ділянка з кадастровим номером 3210800000:01:029:0079 площею 0,1 га,що розташована на території АДРЕСА_2 станом на момент її відведення і на даний час в межах (у складі) земель лісогосподарського призначення?
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Прокуратурою Київської області подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала суду в порушення п.3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень не містить обставин справи, які мають значення для проведення експертизи.
Також вказує, що експертна установа визначена за клопотанням відповідача, а не за взаємною згодою учасників справи.
Зазначає, що у клопотанні про призначення експертизи Бучанська міська рада просила призначити експертизу з питань землеустрою, а не земельно-технічну експертизу.
Окрім того, посилається на те, що для з'ясування обставин справи не потрібні спеціальні знання, оскільки матеріали справи містять докази, які можуть бути оцінені судом для з'ясування питання статусу земельної ділянки, зокрема, рішення судів та висновок експертизи у справі №367/2865/18.
В судовому засіданні представник прокуратури Івашин О .Є., а також представник Кабінету Міністрів України Круль Д.О. доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 . проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Призначаючи у справі експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин справи необхідні спеціальні знання.
Проте повністю з такими висновками суд апеляційної інстанції погодитися не може, ураховуючи наступне.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 104 ЦПК України, яка вказують на зміст ухвали про призначення експертизи:
1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Статтею 260 ЦПК України унормовано, що в мотивувальній частині ухвали зазначаються мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Як визначено у статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та не обґрунтував неможливість встановити такі фактичні дані з інших документів, а відтак і вирішити спір по суті.
За таких обставин, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, судом не обґрунтовано дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з'ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи; не мотивовано підстави, з яких суд уважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями.
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що Бучанською міською радою заявлено клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою, проте судом постановлено про призначення земельно-технічної експертизи.
Вказані експертизи є різними видами із самостійними завданнями.
Зокрема, основними завданнями земельно-технічної експертизи є:
визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);
визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;
визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;
визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);
визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Натомість, основними завданнями експертизи з питань землеустрою є:
визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;
визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;
визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлюючим документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам;
визначення відповідності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів.
Мотивів, з яких суд першої інстанції виходив, постановляючи про призначення іншого виду експертизи, аніж зазначено в клопотання, в ухвалі суду не зазначено.
З огляду на наведене, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки така постановлена при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до статті 379 ЦПК України неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставами для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381- 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 вересня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова