Справа № 909/490/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.11.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю ліквідатора Стадника А. Л., представника ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" адвоката Грици І. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну кредитора правонаступником у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс",
в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Логістик-Сервіс". Дана справа перебуває в процедурі ліквідації банкрута.
04 листопада 2019 р., до суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну кредитора АТ "Єврогазбанк" на правонаступника, в обґрунтування якої зазначено, що на підставі укладеного із первісним кредитором АТ "Єврогазбанк" договору відступлення прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості від 24 вересня 2019 р. ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" набуло права вимоги до боржника за договором іпотеки від 14 травня 2012 р. № 984-140512/І, у зв'язку з чим заявник просить суд замінити заставного кредитора АТ "Єврогазбанк" на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
06 листопада 2019 р., зазначену заяву суд прийняв до розгляду в судовому засіданні на 27 листопада 2019 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ліквідатора, суд встановив таке.
10 травня 2012 р., АТ "Єврогазбанк" (банк) і ТОВ "Прядко" (основний боржник) уклали кредитний договір № 569-100512, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати основному боржнику кредит, а основний боржник зобов'язувався повернути позивачу кредит та відсотки за користування ним.
На забезпечення виконання зобов'язань основного боржника за кредитним договором № 569-100512, 14 травня 2012 р. АТ "Єврогазбанк" та ТОВ "Логістик-Сервіс" (майновий поручитель, іпотекодавець) уклали договір іпотеки № 984-140512/І.
07 липня 2016 р., Господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Логістик-Сервіс".
11 серпня 2016 р., до суду надійшла заява АТ "Єврогазбанк" із грошовими вимогами до боржника. При цьому грошові вимоги банку ґрунтувались на невиконаних зобов'язаннях іпотекодавця ТОВ "Логістик-Сервіс" за договором іпотеки від 14 травня 2012 р. № 984-140512/І, що був укладений на забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ "Прядко" за кредитним договором від 10 травня 2012 р. № 569-100512.
02 жовтня 2018 р., суд постановив ухвалу, якою визнав грошові вимоги кредитора АТ "Єврогазбанк" та включив їх до реєстру вимог кредиторів боржника в розмірі 63 790 883 грн 72 коп. як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Крім того, ухвалою від 16 червня 2017 р. суд визнав та включив до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу витрати АТ "Єврогазбанк" по сплаті судового збору в розмірі 2 756 грн.
21 листопада 2018 р., суд визнав ТОВ "Логістик-Сервіс" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Стадника А. Л.
28 серпня 2019 р., відбулись відкриті електронні торги щодо реалізації права вимоги АТ "Єврогазбанк", зокрема, за кредитним договором від 10 травня 2012 р. № 569-100512 та договором іпотеки від 14 травня 2012 р. № 984-140512/І.
За результатами згаданих торгів АТ "Єврогазбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (новий кредитор) уклали договір від 24 вересня 2019 р. про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мураською Н. В. за реєстровим номером 2257.
Згідно з пп. 2 п. 1 цього Договору, предметом купівлі-продажу за цим договором є права вимоги за кредитними договорами юридичних осіб та договорами забезпечення за ними, перелік яких наведений у додатку № 2 до цього договору, а також права грошової вимоги, які були віднесені до відповідної черги задоволення вимог кредиторів банку (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами іпотеки, поруки, застави та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання кредитних договорів.
В Додатку № 2 до цього договору наведено реєстр кредитних договорів юридичних осіб і договорів забезпечення за ними, права вимоги за якими відступаються, зокрема, кредитний договір від 10 травня 2012 р. № 569-100512, укладений АТ "Єврогазбанк" і ТОВ "Прядко", та договір іпотеки від 14 травня 2012 р. № 984-140512/І, укладений АТ "Єврогазбанк" і ТОВ "Логістик-Сервіс".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з статтями 513, 514, 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 р. у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) зазначив, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, потрібно враховувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Враховуючи наведене, забезпеченого кредитора АТ "Єврогазбанк" слід замінити на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в частині грошових вимог АТ "Єврогазбанк" до ТОВ "Логістик-Сервіс" у розмірі 63 790 883 грн 72 коп. грн, що визнані судом та окремо включені до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Що ж до заміни АТ "Єврогазбанк" на правонаступника в частині витрат АТ "Єврогазбанк" на сплату судового збору у розмірі 2 756 грн, які визнані судом та включені до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника, слід зазначити, що відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної постанові від 05 квітня 2018 р. у справі № 923/607/16, сплата суми судового збору не є зобов'язанням в розумінні положень ст. 509 ЦК України, тому така вимога не може бути предметом відступлення.
Оскільки витрати АТ "Єврогазбанк" по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2 756 грн, що включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Логістик-Сервіс", не були й не могли бути предметом відступлення за договором від 24 вересня 2019 р., підстав для заміни кредитора АТ "Єврогазбанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в цій частині суд не вбачає.
Керуючись статтями 2, 43 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну кредитора правонаступником у справі про банкрутство товариства з обмеженою товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" - задовольнити.
2. Забезпеченого кредитора - публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, 16; ідентифікаційний код 34693790) замінити на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111; ідентифікаційний код 41264766) в частині грошових вимог публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" у розмірі 63 790 883 грн 72 коп., що визнані судом та окремо включені до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складено 27 листопада 2019 р.