61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.11.2019 Справа № 905/1343/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Стрюкова А.О.
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Андреал”, м.Одеса,
до відповідача Акціонерного товариства “Київенерго”, м.Курахове, Мар'їнський район, Донецька область,
про стягнення заборгованості в сумі 319352,95 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Фатєєва І.В.,
від відповідача: ОСОБА_1 Л.А.,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “АНДРЕАЛ”, м.Одеса, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства “Київенерго”, м.Курахове про стягнення заборгованості у сумі 319352,95 грн., з яких: основного боргу 300240,72 грн., 3% річних 5676,00 грн. за період з 01.12.2018 по 19.07.2019, інфляційних втрат 13436,23грн. за період з грудня 2018 по липень 2019.
Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача умов договорів постачання № 1421/ДМТЗ-17 від 08.12.2017, №1419/ДМТЗ-17 від 08.12.2017 року, в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, у зв'язку з чим позивачем було нараховані 3% річних та інфляційні втрати. Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує; вважає, що позивачем не додано всіх наявних та необхідних документів до позову, зокрема первинних документів, що підтверджують факт здійснення поставки товару та настання строку для проведення відповідачем розрахунків за товар. Вказує, що позивачем не надано доказів підтвердження факту поставки товару за видатковою накладною №9019 від 02.04.20018 на суму 29064,00грн., №7550 від 12.01.2018 року на суму 106667,40грн., оскільки вказані накладні не підписані повноважним представником відповідача, відсутній акт приймання-передавання товару між сторонами; відсутні акти приймання-передавання товару згідно видатковими накладними №7535 від 12.01.2018, №7536 від 12.01.2018, №7601 від 17.01.2018, №7608 від 17.01.2018, №8580 від 13.03.2018, №8560 від 13.03.2018, №9269 від 13.04.2018, №9268 від 13.04.2018, №9261 від 13.04.2018, №7146 від 13.12.2017, обов'язкове складання яких було узгоджено сторонами у п. 5.6 договорів постачання. Також відповідач заперечує проти вимог щодо стягнення сум 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, оскільки на момент звернення позивача до суду строк виконання зобов'язання за договорами не настав.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.08.2019, тобто після відкриття судом провадження у справі №905/1343/19 до установчих документів відповідача, Акціонерного товариства “Київенерго”, м. Курахове, Донецька область (код ЄДРПОУ 00131305), місцезнаходження: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б.34, були внесені реєстраційні зміни, за якими новим найменуванням відповідача є Акціонерне товариство “К.Енерго”, місцезнаходження: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б.34.
У відповіді на відзив позивач вказує на те, що відправлення товару здійснювалося кур'єрскою службою «Нова пошта», і разом із товаром були направлені документи відповідно до п.5.6 Договорів, зокрема видаткові накладні та акти приймання-передавання. Вказує на те, що з листа АТ “Київенерго” №63/3-1780 від 26.03.2018 року вбачається, що відповідачем був отриманий товар за накладною №7550 від 12.01.2018 року на суму 106667,40грн., та він зобов'язується його оплатити.
Ухвалою суду від 29.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1343/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.10.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання 15.11.2019 з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив наступне:
08.12.2017 між Публічним акціонерним товариством “Киевенерго” (покупець, відповідач, найменування змінено на Акціонерне товариство “К.Енерго”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АНДРЕАЛ” (постачальник, позивач) було укладено договір постачання №1419/ДМТЗ-17, №1421/ДМТЗ-17, відповідно до п.1.1 яких Товариство з обмеженою відповідальністю «АНДРЕАЛ», як постачальник зобов'язується поставити Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (Покупцю) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, код ДК 021:2015:35121 Охоронне обладнання (пломби) в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі Специфікацією, яка вказана у договорі у вигляді таблиці (п. 1.1. Договорів постачання).
Розділом 3 сторони погодили ціну товару і суму договору, так передбачено, що сума Договору №1419/ДМТЗ-17 становить 208793,20грн. без урахування ПДВ, крім того, ПДВ 20% - 41758,64грн., разом з ПДВ - 250551,84грн., та сума Договору №1421/ДМТЗ-17 становить 712254,00грн. без урахування ПДВ, крім того, ПДВ 20% - 142450,80грн., разом з ПДВ - 854704,80грн. Ціна товару вказується в специфікації та є незмінною протягом строку дії договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Вартість тари, упакування та маркування товару входить в суму договору (п.3.1 договору).
За умовами п.4.1 договорів розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого товару протягом 90 календарних днів календарного дня з дати підписання сторонами видаткової накладної та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 договору.
Відповідно до п.5.1 договору строк поставки товару - протягом 10 календарних днів після відправлення письмової заяви покупцем.
Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (п.5.4 договору).
Згідно з п. 5.6 договору, при поставці, постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткову накладну на товар, що поставляється, товарно-транспортну накладну, сертифікат відповідності технічну документацію, зокрема, сертифікат (або паспорт) якості заводу-виготовлювача на кожну партію товару та/або паспорт на товар, акт приймання-передавання товару за якістю.
Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
У п.10.1 договору вказано, що договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.
Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.
Судом встановлено, що поставка товару здійснювалась позивачем шляхом відправки кур'єрською службою «Нова пошта» на адресу відповідача, яка вказана в договорах поставки (п.5.2 Договорів) та в відповідній заявці на електронній пошті. Копії експрес-накладних та витягів з реєстру відправлень додані до матеріалів справи.
Суд зауважує, що на наданих копіях експрес-накладних кур'єрської служби «Нова пошта», зазначені дані про вантаж: вага, та оголошена вартість (200 грн.), що не відповідає сумам накладних та поставок, у зв'язку з чим у суда не має можливості ідентифікувати відправлення із накладними. Також суду не було надано описів вкладення до таких відправлень.
Як свідчать матеріли справи, на виконання умов договорів №1421/ДМТЗ-17 від 08.12.2017, №1419/ДМТЗ-17 від 08.12.2017 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 271176,00грн. з ПДВ. Означені обставини підтверджують:
- видаткова накладна №7146 від 13 грудня 2017 р. на загальну суму 2113,50 гри.;
- видаткова накладна №7535 від 12 січня 2018 р. на загальну суму 47880,00 грн.;
- видаткова накладна №7550 від 12 січня 2018 р. на загальну суму 106667,40 грн.;
- видаткова накладна №7536 від 12 січня 2018 р. на загальну суму 19857,60 грн.;
- видаткова накладна №7608 від 17 січня 2018 р. на загальну суму 696, 00 грн.;
- видаткова накладна №7601 від 17 січня 2018 р. на загальну суму 1200,00грн.;
- видаткова накладна №8029 від 08 лютого 2018 р. на загальну суму 2520,00 грн.;
- видаткова накладна №8030 від 08 лютого 2018 р. на загальну суму 1008,00грн.;
- видаткова накладна №8028 від 08 лютого 2018 р. на загальну сум 69694,20 грн.;
- видаткова накладна №8031 від 08 лютого 2018 р. на загальну суму 2016,00грн.;
- видаткова накладна №8032 від 08 лютого 2018 р. на загальну суму 2520,00грн.;
- видаткова накладна №8059 від 09 лютого 2018 р. на загальну суму 10920,00грн.;
- видаткова накладна №8217 від 20 лютого 2018 р. на загальну суму 1176,00грн.;
- видаткова накладна №8580 від 13 березня 2018 р. на загальну суму 301,20грн.;
- видаткова накладна №8560 від 13 березня 2018 р. на загальну суму 675,30 грн.;
- видаткова накладна №8653 від 15 березня 2018 р. на загальну суму 1296,00грн.;
- видаткова накладна №9035 від 03 квітня 2018 р. на загальну суму 135,00 грн.;
- видаткова накладна №9261 від 13 квітня 2018 р. на загальну суму 789,00грн.;
- видаткова накладна №9269 від 13 квітня 2018 р. на загальну суму 114,00грн.;
- видаткова накладна №9268 від 13 квітня 2018 р. на загальну суму 456,00грн.
що підписані представниками обох сторін (окрім видаткової накладної №7550 від 12 січня 2018 р. на загальну суму 106667,40 грн.) без зауважень.
Видаткову накладну №9019 від 02 квітня 2018 р. на загальну суму 29064,00 грн. суд не приймає як доказ поставлення позивачем товару на суму 29064,00 грн., оскільки вона не підписана з боку відповідача (а.с. 104).
Щодо видаткової накладної №7550 від 12.01.2018 на загальну суму 106667,40 грн., яку не було підписано з боку відповідача (а.с. 39), суд її приймає як доказ поставлення позивачем товару на суму 106667,40 грн., з огляду на те, що в листі ПАТ “Київенерго” №63/3-1780 від 26.03.2018 року останнім зазначено про намір здійснити оплату товару за вказаною накладною, тобто підтверджено поставку товару на вказану суму (а.с. 150).
Позивачем надано суду копії довіреностей, виданих Публічним акціонерним товариством “Київенерго” на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на отримання товарно-матеріальних цінностей від організацій-постачальників.
Також, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури №19718 від 28.11.2017, №20328 від 04.01.2018, №20330 від 04.01.2018, №20329 від 04.01.2018, №20510 від 16.01.2018, №20517 від 16.01.2018, №20850 від 02.02.2018, №20847 від 02.02.2018, №20855 від 02.02.2018, №20844 від 02.02.2018, №21508 від 06.03.2018, №21509 від 06.03.2018, №21842 від 22.03.2018, №21843 від 22.03.2018, №21844 від 22.03.2018, №21840 від 22.03.2018 (а.с.132-148).
Доказів направлення рахунків-фактури на адресу відповідача суду не надано.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт поставки відповідачу продукції на загальну суму 272035,20 грн.
Разом з тим, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково в сумі 858,48 грн. (платіжне доручення від 21.03.2018 року №2117122719), з огляду на що заборгованість відповідача перед позивачем за договорами № 1421/ДМТЗ-17 від 08.12.2017, №1419/ДМТЗ-17 від 08.12.2017 року становить суму у розмірі 271176,00грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст договорів № 1421/ДМТЗ-17 від 08.12.2017, №1419/ДМТЗ-17 від 08.12.2017 року, які укладені між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом зазначалось, що пунктом 4.1 договорів визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого товару протягом 90 календарних днів календарного дня з дати підписання сторонами видаткової накладної та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 договору.
Для підтвердження належного виконання позивачем обов'язків передбачених п. 4.1. договорів № 1421/ДМТЗ-17 від 08.12.2017, №1419/ДМТЗ-17 від 08.12.2017 року, до кожної з вищезазначених видаткових накладних позивачем надані податкові накладні з доказами їх реєстрації.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договорами № 1421/ДМТЗ-17 від 08.12.2017, №1419/ДМТЗ-17 від 08.12.2017 року не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АНДРЕАЛ” в частині стягнення основного боргу в сумі 271176,00грн.
Крім основної заборгованості за договором позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 5676,00 грн. за період з 01.12.2018 по 19.07.2019, та інфляційних втрат в сумі 13436,23грн. за період з грудня 2018 по липень 2019.
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що базою нарахування 3% річних та інфляційних втрат є заборгованість за договором у розмірі 300240,00грн. за накладними грудень 2017 по квітень 2018. Розглядаючи позов в цій частині, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, як вказувалося вище, за умовами п.4.1 договорів розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого товару протягом 90 календарних днів календарного дня з дати підписання сторонами видаткової накладної та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 договору.
Водночас, як було встановлено судом, в підтвердження направлення відповідачу товару разом із документами передбаченими розділом 5 Договорів позивач надав копії експрес-накладних кур'єрської служби «Нова пошта», за якими не має можливості ідентифікувати відправлення.
Отже, враховуючи недоведення позивачем направлення відповідачу документів, передбачених розділом 5 договору, і таким чином, недоведення прострочення виконання грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних в сумі 5676,00 грн. за період з 01.12.2018 по 19.07.2019, та інфляційних втрат в сумі 13436,23грн. за період з грудня 2018 по липень 2019 задоволенню не підлягають.
Судовий збір у вигляді судового збору у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. Питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу буде вирішено шляхом постановлення додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Андреал”, м.Одеса, до відповідача Акціонерного товариства “К.Енерго”, м.Курахове, Мар'їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 319352,95 грн., - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства “К.Енерго” (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул. Енергетиків, буд.34; код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Андреал” (65114, Одеська область, м.Одеса, вул.Левітана, б. 105 «Б», №424; код ЄДРПОУ 32700884) заборгованість в розмірі 271176,00грн. - основного боргу, витрати зі сплати судового збору в сумі 3998,66 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 15.11.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2019.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз